ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА  

17 травня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3414/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи та скарги (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на бездіяльність державного виконавця

за позовом Прокурора Харківської області (вул. Б. Хмельницького, 4,  м. Харків, 61001) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області    (вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166)     

до  Державне підприємство “Балаклійське лісове господарство” (вул. Лісна, 49, с. Раківка, Балаклійський р-н., Харківська обл., 64270)       

про  стягнення шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев у розмірі 5 512 191, 00 грн.

за участю представників сторін:

стягувача (позивача): Сосіна І.О. (Довіреність № 4219/01-22-16 від 29 жовтня 2018

року)

скаржника (боржника – відповідача): не з`явився

прокурора: Зливка К.О. (службове посвідчення № 057328 від 09.10.20 року)

Балаклійський районний відділ Державної виконавчої служби Східного

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків): не з`явився  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” про стягнення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 року у позові відмовлено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на користь держави: - на р/р UA198999980000033119331020033, УК Балаклійськрн/сЛозовеньк/24062100, код ЄДРПОУ 38059663, банк одержувач – Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”, шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 1 861 310, 01 грн.; - на р/р UA258999980000033119331020022, УК Балаклійськрн/мБалаклія/24062100, код ЄДРПОУ 38059663, банк одержувач – Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”, шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 862 571,88 грн.; - на р/р UA638999980000033110331020032, УК Балаклійськрн/сЗалиман/24062100, код ЄДРПОУ 38059663, банк одержувач – Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”, шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 370 874, 08 грн. Стягнуто з Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 46  421, 34 грн. В частині стягнення суми – 2  417  435,03 грн. - відмовлено.

12.01.2021 року на виконання рішення суду від 11.12.2020 року видано відповідні накази.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 року (повний текст підписано 21.12.2020 року) у справі №922/3414/19 залишено без задоволення.  Рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 року (повний текст підписано 21.12.2020 року) у справі №922/3414/19 залишено без змін.

05.05.2021 року від боржника (відповідача) через канцелярію суду надійшла скарга (вх. № 10200) на бездіяльність державного виконавця, у якій скаржник, просить суд:

- витребувати у Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) матеріали виконавчого провадження № 64240267;

- визнати протиправною відмову Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 30.04.2021 року № 16.19-03/03 у скасуванні арешту із грошових коштів у межах місячного фонду оплати заробітної плати Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство";

- зобов`язати  Балаклійський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасувати частково арешт банківського рахунку Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" НОМЕР_1 відкритому у Акціонерному товаристві комерційного банку "Приват банк" в межах розміру місячного фонду заробітної плати Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" та прирівняних до неї платежів на суму 2 307 300, 00 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2021 року прийнято скаргу (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на бездіяльність державного виконавця до розгляду. Розгляд скарги (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) призначено на "17" травня 2021 р. о(б) 09:30 год. з повідомленням стягувача, прокурора, боржника та державного виконавця. Відмовлено у клопотання викладеному у 1 пункті прохальної частини скарги (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) на бездіяльність державного виконавця про витребування матеріалів виконавчого провадження. Запропоновано стягувачу та прокурору до 14.05.2021 року надати пояснення щодо скарги Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на бездіяльність державного виконавця. Запропоновано скаржнику надати до 14.05.2021 року докази у підтвердження обставин, викладених у скарзі. Запропоновано державному виконавцю до 14.05.2021 року надати пояснення щодо скарги Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на бездіяльність державного виконавця. Зобов`язано Балаклійський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП 64240267 з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 року у справі № 922/3414/19. Явку учасників справи визнано не обов`язковою. Роз`яснено сторонам, що відповідно до вимог частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

11.05.2021 року від Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) через канцелярію суду надійшов відзив на скаргу (вх. № 10607), в якому останній зазначив, що згідно з поданою випискою по рахунку Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” № UA59351533000002600205222924, вказаний рахунок використовується для різних операцій, не лише для виплати заробітної плати, ЄСВ. Крім того, виписка не містить інформації, що даний рахунок має спеціальний режим використання, та/або звернення на такі кошти заборонено законом, а тому скарга є безпідставною. Вказаний відзив досліджено судом та протокольною ухвалою суду від 17.05.2021 року долучено до матеріалів справи

17.05.2021 року від представника Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” адвоката Ігнатенко З.В. надійшла заява (вх. № 11059) про перенесення розгляду скарги, у зв`язку з тим, що представник залучений на цю дату в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні судом поставлено на розгляд заяву (вх. № 11059) про перенесення розгляду скарги.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” про перенесення розгляду скарги та вважає її необґрунтованою.

Уповноважений представник стягувача (позивача) заперечував проти задоволення заяви Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” про перенесення розгляду скарги.

Судом розглянуто заяву (вх. № 11059) представника відповідача адвоката Ігнатенко З.В. та на підставі частини 2  статті 342  Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із  неявкою стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, відмовлено у задоволенні.

Уповноважений представник стягувача (позивача) у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на бездіяльність державного виконавця.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” на бездіяльність державного виконавця.

Уповноважений представник скаржника (боржника – відповідача) у призначене судове засідання 17.05.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу сторін копії ухвали суду від 06.05.2021 року. Крім того, останнього було повідомлено телефонограмою № 435/21 від 06.05.2021 року.

Уповноважений представник Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у призначене судове засідання 17.05.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу сторін копії ухвали суду від 06.05.2021 року. Крім того, останнього було повідомлено телефонограмою № 438/21 від 06.05.2021 року.

У відповідності до вимог частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника скаржника (боржника – відповідача) та представника Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2021 року  виправлено описку допущену у резолютивній частині ухвали господарського суду Харківської області від 17.05.2021 у справі № 922/3414/19, а саме в частині зазначення про відмову у задоволенні клопотання заявника вх. № 11059 від 17.05.2021 року про перенесення дати розгляду скарги.

Суд дослідивши надану Державним підприємством “Балаклійське лісове господарство” скаргу (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) на бездіяльність державного виконавця, зазначає наступне.

В обґрунтування наданої скарги,  Державне підприємство “Балаклійське лісове господарство” зазначає, що Балаклійським районним відділом Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) розпочато виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2020 року у справі № 922/3414/19 у виконавчому провадженні ВП № 64240267.

Постановою Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про арешт коштів боржника від 26.04.2021 року накладено арешт на грошові кошти. Що знаходяться на рахунках, відкритих у Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приват банк» НОМЕР_1 та Акціонерному товаристві «Укрсиббанк» НОМЕР_2 . При цьому, за твердженнями скаржника, рахунок НОМЕР_1 у Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приват банк» використовується боржником для виплати заробітної плати працівникам Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство”, а також для сплати аліментів, штрафів утриманих з заробітної плати працівників. У зв`язку із чим, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом. На які виконавчою службою до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

За твердженнями скаржника, у разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України “Про виконавче провадження".

Також зазначає, що арешт у розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Рахунки, на які накладено арешт у виконавчому провадженні ВП № 64240267 використовуються боржником для виплати заробітної плати, адміністрування ПДВ, сплат ЄСВ та інших обов`язкових платежів, що підтверджується довідкою Державного підприємства «Балаклійське лісове господарство», згідно якої фонд оплати прані підприємства за квітень 2021 року та прирівняних до неї платежів складає 2 307 300, 00 грн.

При цьому, розглянувши клопотання (вих. № 06-43/522 від 29.04.2021 року) про скасування арешту з коштів боржника Балаклійський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надав відповідь від 30.04.2021 року № 16.19-03/03, якою у задоволенні клопотання про скасування арешту грошових коштів відмовлено. У зв`язку із чим, скаржник вважає відмову Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) згідно відповіді від 30.04.2021 року № 16.19-03/03 протиправною по відношенню до боржника, оскільки право на отримання заробітної плати працівників захищено статтею 43 Конституції України, а також нормами Закону України «Про оплату праці» та просить суд, частково зняти арешт грошових коштів у розмірі 2 307 300, 00 грн. у межах місячного фонду заробітної плати державного підприємства та прирівняних до неї платежів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи постановою від 26.04.2021 року заступника начальника відділу Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ноженко А.Л. накладено арешт на майно боржника у межах суми 3 455 657, 04 грн.

Постановою від 26.04.2021 року заступника начальника відділу Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ноженко А.Л. накладено арешт на кошти боржника  у межах суми 3 455 657, 04 грн.

29.04.2021 року скаржник (боржник - відповідач) звернувся до Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із клопотання про знаття арешту з коштів боржника, що знаходяться на рахунку підприємства НОМЕР_1 у Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приват банк», які будуть використовуватися за цільовим призначенням для виплати заробітної плати, прирівняних до неї платежів, податків, комунальних послуг тощо.

Також скаржником додано копії заключної виписки з 16.04.2021 року по 29.04.2021 року, оригінал бухгалтерської довідки від 30.04.2021 року на суму 2 307 300, 00 грн., журнал по рахунку  № 66 за період з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року,  журнал по рахунку № 64.1 за період з 01.04.2021 року по 30.04.2021 року,  журнал по рахунку № 65.1 за період з 01.04.2021 року по 30.04.2021 року,  журнал по рахунку № 64.2 за період з 01.04.2021 року по 30.04.2021 року, копію довідки про рахунок та залишок коштів від 29.04.2021 року.

30.04.2021 року листом заступник начальника Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) А. Ноженко  відмовив у задоволенні клопотання про зняття арешту  з коштів боржника розміщених на рахунку НОМЕР_1 , оскільки із наданих до клопотання документів, вбачається що рахунок НОМЕР_1 використовується для різних операцій, не лише для виплати заробітної плати, ЄСВ. Крім того, виписка не містить інформації, що даний рахунок має спеціальний режим використання, та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно вимог частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтями 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження"  визначено, що  виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З аналізу вищевикладеного слідує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2021 року у справі  № 756/1927/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 905/361/19.

З огляду на вищевикладене,  твердження скаржника, що у разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю не приймаються судом, оскільки саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому з наданих до скарги документів, а саме заключної виписки з 16.04.2021 року по 29.04.2021 року, оригінал бухгалтерської довідки від 30.04.2021 року на суму 2 307 300, 00 грн., журнал по рахунку  № 66 за період з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року,  журнал по рахунку № 64.1 за період з 01.04.2021 року по 30.04.2021 року,  журнал по рахунку № 65.1 за період з 01.04.2021 року по 30.04.2021 року,  журнал по рахунку № 64.2 за період з 01.04.2021 року по 30.04.2021 року, копію довідки про рахунок та залишок коштів від 29.04.2021 року вбачається, що рахунок боржника НОМЕР_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Із наданих до скарги документів, не вбачається, що зазначений рахунок ( НОМЕР_1 )  відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

Щодо посилання скаржника на статтю 43 Конституції України та Закон України «Про оплату праці» суд зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З аналізу вищевикладеного слідує, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. При цьому, у разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник  29.04.2021 року звертався до Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із клопотання про знаття арешту з коштів боржника, що знаходяться на рахунку підприємства НОМЕР_1 у Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приват банк», які будуть використовуватися за цільовим призначенням для виплати заробітної плати, прирівняних до неї платежів, податків, комунальних послуг тощо.

30.04.2021 року листом заступник начальника Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) А. Ноженко  відмовив у задоволенні клопотання про зняття арешту  з коштів боржника розміщених на рахунку НОМЕР_1 , оскільки із наданих до клопотання документів, вбачається що рахунок НОМЕР_1 використовується для різних операцій, не лише для виплати заробітної плати, ЄСВ. Крім того, виписка не містить інформації, що даний рахунок має спеціальний режим використання, та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

З огляду на вищевикладене, заступником начальника Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) правомірно було відхилено клопотання про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 відкритому в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приват банк».

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

В силу частини 1, частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статтею 343 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене,та те що докази у підтвердження, що відповідний рахунок використовується із спеціальним режимом використання до суду не надано, також те, що відповідний рахунок використовується з розрахунків з контрагентами, суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство".

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

З огляду на вищевикладене, розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку статті 344 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов`язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 232 - 234, 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заявника вх. № 11059 від 17.05.2021 року про перенесення дати розгляду скарги – відмовити.

У задоволенні скарги (вх. № 10200 від 05.05.2021 року) Державного підприємства “Балаклійське лісове господарство” про:

- визнання протиправною відмову Балаклійського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 30.04.2021 року № 16.19-03/03 у скасуванні арешту із грошових коштів у межах місячного фонду оплати заробітної плати Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство";

- зобов`язання  Балаклійський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасувати частково арешт банківського рахунку Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" НОМЕР_1 відкритому у Акціонерному товаристві комерційного банку "Приват банк" в межах розміру місячного фонду заробітної плати Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" та прирівняних до неї платежів на суму 2 307 300, 00 грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме: 17.05.2021 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в цій частині, подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному   веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 21 травня 2021 року.  

Суддя     О.О. Ємельянова