АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22» квітня 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Каранфілової В.М.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду м.Одеса від 23 листопада 2009р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2005 року та визнання за нею право власності на 1/3 частину спірної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеса від 28 серпня 2008 року ОСОБА_3, яка є донькою померлої, залучена до участі у справі в якості правонаступника.
Уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги, остання просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 лютого 2005 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на 1/3 частину зазначеної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5
При цьому позивачка посилалася на те, що після смерті її брата ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, залишилася спадщина у вигляді спірної квартири.
18 лютого 2005 року донька померлого - ОСОБА_2. оформила спадщину лише на себе, не зазначивши, що є інші спадкоємці 1 черги - мати померлого - ОСОБА_5 та друга донька - ОСОБА_4
Її мати фактично прийняла спадщину, однак в зв'язку зі смертю оформити належним чином не встигла.
Представник відповідачки ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволені відмовити.
Відповідачка ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином, надала суду заяву де зазначила, що також просить у задоволені позову відмовити та розглядати справу за її відсутності.
3-я особа: представник Третьої одеської держнотконтори залишив розгляд справи на розсуд суду, просив розглядати справу за його відсутності.
Рішенням Київського районного суду м.Одеса від 23 листопада 2009р. уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.
Суд визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.02.2005р. на ім’я ОСОБА_2, посвідчене державним нотаріусом Шостої одеської держнотконтори ОСОБА_7, реєстраційний №3-348.
Суд також визнав право власності за ОСОБА_3 на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої 13.10.2007р. ОСОБА_5
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 13 липня 1999 року ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1 (а.с.41-44).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер (а.с.30). Після його смерті донька померлого - ОСОБА_2 оформила спадщину на вищезазначену квартиру, отримавши 18 лютого 2005 року свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.47).
Спадкоємцями майна ОСОБА_6, крім доньки - ОСОБА_2, є друга донька - ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5, які від спадщини не відмовлялися.
ОСОБА_5 з 1999 року проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і фактично вступила у керування та володіння спадковим майном після смерті свого сина ОСОБА_6
13.10.2007р. ОСОБА_5 померла, залишив заповіт на все своє майно на ім’я ОСОБА_3 (а.с.62,64).
Остання своєчасно звернулась з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину спірної квартири їй було відмовлено, так як ОСОБА_5 при житті не встигла належним чином оформити спадщину.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеса від 28 серпня 2008 року ОСОБА_3 залучена до участі у справі в якості правонаступника (а.с.61-65, 77,85,108).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між сторонами виникли з приводу спадкового права і регулюються ст.ст.529,548,549 ЦК України в редакції 1963 року, а також ст.ст.1220,1223,1226,1235 ЦК України в редакції 2003р.
ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті свого сина і з моменту прийняття спадщини стала власником 1\3 частини спірної квартири. Тому до її правонаступника ОСОБА_3 перейшло право власності на вказану частину квартири в порядку спадкування за заповітом.
Колегія погоджується з висновками суду про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1\3 частину спірної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті її мати – ОСОБА_5
В цій частині висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи скарги про те, що ОСОБА_3 звернулась до суду за захистом не існуючого права, оскільки в передбаченому законом порядку право власності ОСОБА_5 на 1\3 частину у спадковому майні не було встановлено і факт володіння нею за життя на праві власності 1\3 частини спірної квартири також встановлений не був, не відповідають дійсності.
Згідно ст.548 та п.1 ч.1 ст.549 ЦК України в редакції 1963р., для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Судом першої інстанції встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 проживав і помер в спірній квартирі, яка належала йому на праві приватної власності. Разом з ним на час смерті мешкала його мати – ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину.
Окрім неї спадкоємцями майна за законом першої черги були дві доньки померлого – ОСОБА_2, ОСОБА_4
ОСОБА_2 подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини, зазначивши себе єдиним спадкоємцем після смерті померлого, і оформила спадщину на вище вказану квартиру тільки на себе, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом 18.02.2005р.
ОСОБА_4 в установленому законом порядку від спадщини не відмовлялася.
При викладених обставинах, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що ОСОБА_5 набула право власності на 1\3 частину спадкового майна.
Оскільки згідно ст.548 ЦК України в редакції 1963р. спадщина, яка була прийнята, визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, то ОСОБА_5 набула майнові права, в тому числі і право на складання заповіту на належну їй 1\3 частину спірної квартири.
Твердження в скарзі про те, що ОСОБА_5 не проживала разом з померлим на час його смерті, нічим не підтверджено і спростовується довідкою з ЖЕКу від 24.05.2007р. №442 (а.с.23). Іншого житла на той час ОСОБА_5 не мала.
Посилання в скарзі на те, що суд задовольнив позов ОСОБА_3, який не заявлявся, так як позивачка не вказувала, що просить визнати право власності у порядку спадкування за заповітом, не відповідають дійсності і спростовується позовною заявою ОСОБА_3 від 06.10.2008р. з послідуючими уточненнями (а.с.113-114,142-143).
Між тим, колегія не може погодитись з рішенням суду в частині визнання недійсним всього свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на ім’я ОСОБА_2 18.02.2005р., оскільки і померла ОСОБА_5, і її правонаступник ОСОБА_3 мають право лише на 1\3 частину спірної квартири.
В іншій частині свідоцтво їх права та інтереси не порушує.
На підставі викладеного, колегія вважає необхідним в цій частині рішення змінити і визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім’я ОСОБА_2 18.02.2005р., лише в його 1\3 частині з підстав, передбачених ч.2 ст.309 ЦПК України.
Посилання у скарзі на те, що судом першої інстанції взагалі не вказана норма матеріального права, згідно якої можна визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, не може служити підставою для скасування рішення і відмові в позові ОСОБА_3
Згідно діючого законодавства, прийняття спадщини являється односторонньою угодою і на майно, що перейшло до спадкоємців, видається свідоцтво про право на спадщину, яке може бути оскаржено відповідно до закону.
Підстави для такого оскарження передбачені ст.1301 ЦК України в редакції 2003р., оскільки вказане свідоцтво видавалось і було отримано відповідачкою в 2005 році.
Статтею 48 ЦК України в редакції 1963р. також було передбачено підстави для визнання недійсним угоди, яка не відповідала вимогам закону.
При оформленні спадщини ОСОБА_2 скрила факт наявності інших спадкоємців і в порушення закону отримала свідоцтво тільки на себе, що суперечить вищевказаним нормам матеріального права.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Одеса від 23 листопада 2009р. в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2005р. на ім’я ОСОБА_2, посвідчене державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстраційний №3-348 змінити.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 лютого 2005р. видане на ім’я ОСОБА_2, посвідчене державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори, реєстраційний №3-348, в 1\3 його частині.
В іншій частині рішення Київського районного суду м.Одеса від 23 листопада 2009р. залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.М.Каранфілова
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька