АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-733/10 Категорія ЦП: 46
Головуючий у першій інстанції Пепеляшкова О.С.
Доповідач Сидоренко І.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі – Пугачовій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2009року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
встановила:
24.07.2009р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що він є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, який проживає разом з відповідачкою, яка перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною, не надає можливості йому систематично бачитися з сином. Остаточно уточнивши свої позовні вимоги, позивач просив суд зобов'язати відповідачку не перешкоджати йому у спілкуванні з сином, встановити можливість у виконанні своїх обов'язків, а саме призначити час побачень: перші шість місяців - один день без ночовки та два рази по півдня (вечора), або другий вихідний (свято); другі шість місяців - два дня та одна ночовка, через дванадцять місяців - дві повних доби та 14 діб відпустки, при умові, що дитина не буде заперечувати (а.с.3-4,30-31).
Відповідачка позов визнала частково та просила призначити час побачень батька з дитиною не більше ніж 2-3 години на добу до або після обіднього відпочинку дитини з 13:30 до 16:00годин, а також забезпечити наявність державного виконавця, посилаючись на поганий стан фізичного здоров'я дитини; визначити для побачень час в один вихідний та один робочий день через те, що вона також має право на спілкування з дитиною у вихідні дні.
Представник третьої особи органу опіки та піклування до суду не з’явився, просив розглядати справу у відсутність їх представника та прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини(а.с.29).
Рішенням суду від 23.11.2009р. позов ОСОБА_2 задоволений частково. Суд зобов'язав ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначив ОСОБА_2 час для систематичних побачень (в тому числі відвідування дитиною місця проживання позивача) з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16.00 по 20.00 кожної п'ятниці та суботи тижня, з 27.10.2012 року - з 10.00 годин п'ятниці по 16.00 годину суботи кожного тижня й додатково кожного року по 14 календарних днів з урахуванням думки дитини. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено (а.с.37-38).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення його позову у повному обсязі, а також вказати порядок дій сторін при випадках неможливості виконання судового рішення (відрядження, хвороба та ін.), при цьому апелянт посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки винесеним рішенням суд погіршив його права по вихованню та спілкуванню з дитиною, не врахував те, що він працює до 18.00год., а іноді і до 20.00год., а також мають місце часті відрядження по всій території України (а.с.44-45).
В ході розгляду справи в апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_3 погодилася надати можливість позивачу для спілкування з сином з 16.00 по 20.00годин кожної п'ятниці тижня та з 08.00 до 20.00годин кожної суботи тижня.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що малолітній син більше потребує жіночого догляду та материнської турботи, дитина мешкає з матір'ю, яка повністю забезпечує утримання дитини, суд врахував той факт, що дитина не може бути заручником особистих відносин батьків, прийшов до висновку, що до досягнення дитиною шестирічного віку з урахуванням спеціального режиму утримання та забезпечення збереження здоров'я дитини є недоцільним визначення часу позивачу для здійснення обов'язків та прав щодо виховання неповнолітньої дитини більше ніж: на 4 години двічі на тиждень з 16.00 по 20.00 годину у четвер та п'ятницю, але в тому числі відвідування дитиною місця проживання позивача. Після досягнення дитиною шестирічного віку можливе збільшення часу спілкування батька з дитиною з висловлених вище підстав з 10.00 години п'ятниці по 16.00 годину суботи кожного тижня, й додатково кожного року по 14 календарних днів з попереднім узгодженням думки дитини .
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та інше обов'язковою є участь органу опіки та піклування, а згідно ч.5 цієї статті орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
За висновком органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.06.2009р. за № 10-К-50п про можливість визначення ОСОБА_2 часу для спілкування із малолітнім ОСОБА_4, орган опіки та піклування вважає доцільним вирішення зазначеного спору віднести на розсуд суду без висловлення будь-яких пропозицій з цього приводу (а.с.5).
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.09.2003р. по 13.10.2008р. Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_4 (а.с.6). Рішенням Суворовського районного суду від 13.10.2008р. шлюб між сторонами був розірваний та неповнолітню дитину залишено проживати з матір'ю - ОСОБА_3 (а.с.7).
Частиною 2 ст.141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між: батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Відповідно до положень ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Згідно ч. 2 та 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Між сторонами по справі виник спір щодо участі батька у вихованні дитини, що підтверджується матеріалами справи (а.с.18, 19, 20).
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи - ч.ч.1-2 ст. 159 СК України.
У Декларації прав дитини зазначено, що «дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження».
На підстав наведеного та з урахуванням того, яку роль відіграє розлучення з батьками в стані дитини, ту обставину, що права батьків щодо дитини є рівними, виходячи з пріоритету прав дитини, урахувавши вік дитини , стан її здоров'я, враховуючи належним чином важливість традицій і культурних цінностей українського народу для захисту і гармонійного розвитку дитини, позицію органу опіки та піклування, тієї обставини, що малолітні діти як правило більше потребують жіночого догляду та материнської турботи та дитина мешкає з матір'ю, яка повністю забезпечує утримання дитини, враховуючи той факт, що дитина не може бути заручником особистих відносин батьків.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що в даному конкретному випадку до досягнення дитиною шестирічного віку з урахуванням спеціального режиму утримання та забезпечення збереження здоров'я дитини є недоцільним визначення часу позивачу для здійснення обов'язків та прав щодо виховання неповнолітньої дитини більше ніж: на 4 години двічі на тиждень. Однак, відповідачка у судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечувала про надання побачень з дитиною у кожну п’ятницю з 16.00год. до 20.00год. та у кожну суботу з 08.00год. до 20.00год.
Тому колегія суддів вважає за необхідне встановити наступний порядок спілкування та побачення позивача ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4, та визначити ОСОБА_2 час для систематичних побачень, в тому числі відвідування дитиною місця проживання позивача ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 16.00 по 20.00годин кожної п'ятниці тижня, та з 08.00 до 20.00годин кожної суботи тижня.
Судова колегія також вважає за необхідне в іншій частині позову відмовити, так як вимоги позивача пов’язанні на майбутнє, тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом, після досягнення дитиною шестирічного віку, про можливість збільшення часу спілкування з дитиною, а також додатково кожного року по 14 календарних днів з попереднім узгодженням думки дитини, а з урахуванням віку та стану здоров’я дитини не можливе залишити дитину з ночовкою за місцем проживання позивача.
Доводи апелянта, що суд, встановивши йому час для спілкування з дитиною у п’ятницю та суботу з 16.00год до 20.00год., не врахував ту обставину, що він постійно працює до 18.00годин, а іноді до 20.00годин, що у нього по роботі часто бувають відрядження по всій території України, у тому числі і в вихідний день, що позбавляє його права на спілкування з дитиною є необґрунтовані та суперечливі, оскільки суд першої інстанції перш за все виходив з інтересів дитини, а виходячи з цих доводів у позивача взагалі немає часу на спілкування з дитиною у будні дні, так як спілкування з дитиною після 20.00годин є недоцільним з урахуванням віку дитини та його режиму. Суд першої інстанції врахував як інтереси дитини, так і інтереси обох сторін, визначивши позивачу час спілкування з дитиною в один з вихідних днів - суботу, оскільки відповідачка також працює і має право на проведення одного вихідного дня з дитиною.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач стверджував, що він має можливість спілкуватися з дитиною весь день п’ятниці шляхом залучення для спілкування з дитиною його мати, тобто бабусі дитини.
Керуючись ст.ст.304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2009року – скасувати, ухвалити нове рішення.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визначити ОСОБА_2 час для систематичних побачень, в тому числі відвідування дитиною місця проживання позивача ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 16.00 по 20.00годин кожної п'ятниці тижня, та з 08.00 до 20.00годин кожної суботи тижня.
В іншій частині позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області І.П.Сидоренко
С.О.Погорєлова
Т.В.Цюра