АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18» лютого 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Каранфілової В.М., Єрьоміна А.В.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеса від 27 листопада 2009р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділ опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, - про розділ майна подружжя, вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розділ майна подружжя, вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Згодом доповнив свої позовні вимоги у частині визнання за ним права власності на 1\2 частину спірного нерухомого майна набутого під час шлюбу. В обґрунтування своїх доповнених позовних вимог зазначив, що з 16.11.1999р. знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, який було розірвано рішенням Суворовського районного суду м.Одеса від 06 серпня 2008р.
Під час шлюбу ними було придбано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка є спільним майном подружжя та підлягає розділу. Враховуючи ту обставину, що вони з відповідачкою у добровільному поряду не дійшли до згоди щодо встановленням порядку користування житловим приміщенням квартири та, приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачка заперечує проти проживання його у спірному житловому приміщені, вважав за необхідне звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності, визнання за нею права власності на 1\2 частину спірного нерухомого майна придбаного у шлюбі зі сплатою на користь ОСОБА_4 компенсації вартості 1\2 частки спірної квартири (а.с.65-68).
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеса від 29 жовтня 2009 року зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 за її заявою залишено без розгляду (а.с. 136).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 доповненні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити в повному обсязі, розділити майно подружжя, виділивши кожному з подружжя по 1\2 частині квартири та визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину спірної квартири, вселити його у квартиру, встановити порядок користування спірним житловим приміщенням, виділивши у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 17,1кв.м., ОСОБА_1 виділити дві житлові кімнати: площею 12,5кв.м. та 9,2кв.м., залишивши підсобні приміщення: коридори, кухню, ванну кімнату, туалет в загальному користуванні.
Крім того, представник позивача звертала увагу суду на те, що в квартирі зареєстровані та фактично проживають неповнолітні діти (дитина відповідачки ОСОБА_1 від першого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та їх спільна дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2). Крім того, зареєстровані батьки відповідачки - треті особи по справі, які фактично у спірному приміщені проживають тільки в зимовий період. Враховуючи, що спірна квартира належить сторонам у рівних частках по 1\2, житлова площа квартири складає 38,8кв.м., вважала можливим виділити у користування позивача кімнату, площею 17,1кв.м., що відповідає його частці у спірному майні та при цьому не порушує права інших осіб. Відповідачці з дітьми виділити в користування 2 кімнати, площею 12,5кв.м. та 9,2к.в.м. Такий порядок користування відповідає порядку користування квартирою, який існував до часу звернення до суду.
Представник відповідачки ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та вказала, що ОСОБА_1 не заперечує проти визначення часток у спірному нерухомому майні по 1\2 частці за кожним, визнання за відповідачем права власності на 1\2 частину спірної квартири та у частині вселення ОСОБА_4 у спірне житлове приміщення квартири. Однак вважає, що з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей та її батьків позивачу по справі у користування необхідно виділити житлову кімнату площею 12,5кв.м.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до судового засідання не з'явився, однак звернувся з заявою, в якій просив справу розглянути за відсутності їх представника.
Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 до судового засідання не з’явились, були сповіщені належним чином.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеса від 27 листопада 2009р. вимоги позивача задоволені частково.
Суд вселив ОСОБА_4 до житлового приміщення квартири АДРЕСА_1.
Встановив частки співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вказаній квартирі по 1\2 частині за кожним.
Визначив порядок користування житловим приміщенням спірної квартири, виділивши у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 17,1кв.м. ОСОБА_1 виділив 2 житлові кімнати: площею 12,5кв.м. та 9,2кв.м., залишивши підсобні приміщення: коридори, кухню, ванну кімнату, туалет, – в загальному користуванні.
У задоволенні решти вимог – відмовив.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму судового збору у розмірі 25грн. та 15грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В апеляційній скарзі апелянт просить змінити рішення суду тільки в частині визначення порядку користування житловим приміщенням квартири, виділивши у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 12,5кв.м., а ОСОБА_1 з урахуванням проживання разом з нею 2-х неповнолітніх дітей та батьків – житлові кімнати площею 17,1кв.м. та 9,2кв.м, залишивши підсобні приміщення в загальному користуванні. При цьому посилається на те, що рішення в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В іншій частині рішення сторонами не оскаржується.
В апеляційну інстанції з’явився лише представник відповідачки. ОСОБА_4 – не з’явився, був належним чином сповіщений за останньою відомою адресою вказаною позивачем в матеріалах справи, інша адреса ним не зазначалась (а.с.4-6,46,129).
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення є, в тому числі, і неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Визначаючи порядок користування житловою площею та виділяючи позивачу кімнату площею 17,1кв.м., а відповідачці кімнати, площе. 12,5 та 9,2кв.м., суд першої інстанції виходив з того, що такий порядок не порушує права сторін як співвласників спірної квартири.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може, оскільки вони суперечать нормам Житлового Кодексу та житловим умовам даної конкретної сім’ї.
Так, судом не в повному обсязі прийнято до уваги те, що окрім сторін по справі в спірній квартирі зареєстровані неповнолітні діти та батьки ОСОБА_1, які згідно ст.ст.64,156 ЖК України користають жилими приміщеннями на рівні з власниками квартири.
В порушення вказаних норм суд виділив одному позивачу в користування житлову кімнату, площею 17,1кв.м., а в користування 5-ти осіб – 2 кімнати, загальною площею 21,5кв.м., чим суттєво обмежив їх житлові права та інтереси.
За таких обставин, з урахуванням кількості осіб, що мешкають в квартирі, колегія вважає можливим змінити рішення в оскаржуваній частині та виділити в користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 12,5кв.м., а ОСОБА_1 – житлові кімнати площею 17,1кв.м. та 9,2кв.м, залишивши підсобні приміщення в загальному користуванні.
При цьому, колегія вважає, що виділ у користування одному позивачу кімнати, площею 12,5кв.м., яка має балкон, ніяким чином не порушує його прав як власника 1\2 частини квартири.
Доводи позивача про те, що в квартирі вже був встановлений порядок користування жилими приміщеннями, згідно якого він мешкав у кімнаті, площею 17,1кв.м., а інші особи – в інших приміщеннях, не знайшло свого підтвердження, крім того, представник апелянта в судовому засіданні пояснив, що до розірвання шлюбу в кімнаті, площею 17,1кв.м., мешкали неповнолітні діти, в кімнаті 12,5кв.м. – сторони по справі, а в кімнаті, площею 9,2кв.м. – батьки відповідачки. Ці обставини ніким не спростовані. Після розірвання шлюбу позивач в квартирі не мешкає, про що сам вказав в позовній заяві.
Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеса від 27 листопада 2009р. в частині встановлення порядку користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 – змінити.
Встановити порядок користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 12,5кв.м.; ОСОБА_1 - 2 житлові кімнати: площею 17,1кв.м. та 9,2кв.м., залишивши підсобні приміщення: коридори, кухню, ванну кімнату, туалет, – в загальному користуванні.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.М.Каранфілова
Копія вірна: А.В.Єрьомін
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька