АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції: Іванчук В.І. Справа № 22ц-1023/10
Доповідач Ступаков О.А. Категорія ЦП: 37
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 рік м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О. А.
суддів: Варикаші О.Д, Бабія А.П.
при секретарі: Мандрик А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про прийняття спадщини, визнання спадкоємцем першої черги, продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на частину спадкового майна за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2009 року,
встановила:
У листопаді 2005 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про прийняття спадщини, визнання спадкоємцем першої черги, продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на частину спадкового майна. В ході судового розгляду справи представники позивача неодноразово змінювали та доповнювали та остаточно просили визнати частково недійсним свідоцтво про прийняття спадщини за законом на 1/4 частину житлового будинку з господарчими будівлями спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, виданого Комінтернівською державною нотаріальною конторою Одеської області на ім'я ОСОБА_5, реєстровий №1-595; визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який фактично прийняв спадщину після смерті його матері - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року. продовжити позивачу строк на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нерухомого майна, яке прийняла ОСОБА_5, після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме на 1/8 частину житлового будинку, жилою площею 14,05 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами, які складаються з 1/2 частини літньої кухні, 1/2 частини сараю. 1/2 частини загородження, 1/2 частини цистерни, розташованого по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні в обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача послалися на те, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_8.
Батьки позивача перебували в громадянському шлюбі, у зв'язку з чим ОСОБА_8 при реєстрації народження позивача надала йому своє прізвище. Через деякий час батьки позивача стали проживати порізню. Батько позивача - ОСОБА_6 проживав в АДРЕСА_1 в одному будинку зі своєю матір'ю - ОСОБА_7 та сестрою ОСОБА_5
В 1998 році позивач виїхав на заробітки до США, де працює і мешкає до теперішнього часу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер. Про смерть батька та обставинах його смерті позивачу стало відомо в кінці 2004 року коли він приїхав з Америки в с. Фонтанка Комінтернівськ району Одеської області. Тоді ж позивачу стало відомо і про те, що ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа частиною будинку по АДРЕСА_1 яка належить його покійному батькові - ОСОБА_6.
Після смерті батька позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців першої черги та спадкоємців, які мають обов'язкову частину у спадщині немає.
В зв'язку з порушенням майнових прав позивача він був вимушений звернутися до суду з метою їх захисту.
Представник відповідачки позов не визнав та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати відповідачив - ОСОБА_7. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1
На протязі шестимісячного строку після смерті матері відповідачка звернулася до Державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
29 липня 1988 року відповідачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7
Брат відповідачки - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, після смерті їх матері ОСОБА_7, відмовився від прийняття спадщини, за життя до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, не вступав в управління та володіння спадковим майном.
ОСОБА_6 ніколи не звертався до суду з позовною заявою про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім'я відповідачки за законом недійсним.
Померлий ОСОБА_6 ніколи не був власником майна після смерті їх матері ОСОБА_7, тому на момент його смерті не відкрилась спадщина за відсутністю майна належного ОСОБА_6
Позивачу було добре відомо про смерть батька в 1999 році, однак він не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в зв’язку з чим позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності для звернення до суду.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2009 року позов задоволений. Визнано частково недійсним свідоцтво про прийняття спадщини за законом на частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 виданого Комінтернівською державною нотаріальною конторою Одеської області на ім'я ОСОБА_5, реєстровий №1-595. Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Продовжено ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нерухомого майна, яке прийняла ОСОБА_5, після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а саме на 1/8 частину житлового будинку, жилою площею 14,05кв.м. з господарчими будівлями та спорудами, які складаються з: 1/2 частини літньої кухні, Ѕ частини сараю, 1/2 частини загородження, 1/2 частини цистерни, розташованого по АДРЕСА_1
Не погодившись з цім рішенням ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадкоємним майном...».
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти померлого. Згідно п. 1 ст. 261 ЦК України (в редакції 1963 року), перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, термін позовної давності три роки.
ОСОБА_7 на праві приватної власності належала Ѕ частина житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 були ОСОБА_5 – донька, ОСОБА_6 – син. Заповіт на належне їй майно ОСОБА_7 не залишала.
06.02.1985 року ОСОБА_5 звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та 29.06.1988 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7
ОСОБА_6, який з 30.05.1981 року постійно проживав в вищевказаній частині житлового будинку до дня його смерті та фактично прийняв спадщину, у зв'язку з чим, при житті у ОСОБА_6 виникло право на 1/2 частину спадкового майна, яке відкрилося після смерті його матері - ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_9 є його син ОСОБА_3 позивач.
В 1998 році позивач виїхав на заробітки до США, де працює і мешкає до теперішнього часу.
Про смерть батька та обставинах його смерті позивачу стало відомо в кінці 2004 року коли він приїхав з Америки в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області. Тоді ж позивачу стало відомо і про те, що ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа частиною будинку по АДРЕСА_1 належала його покійному батькові - ОСОБА_6, у зв'язку з чим позивачем не було порушено строк позовної давності, так як про порушення його прав позивачу стало відомо лише у 2004 році.
Після смерті ОСОБА_6 позивач як син померлого є спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців першої черги та спадкоємців, які мають обов'язкову частку у спадщині немає.
Виходячи з того, що закон, який діяв час виникнення правовідносин не зобов'язує спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подавати заяву про прийняття спадщини, оскільки умовою не прийняття ним спадщини є лише відмова від неї.
Згідно матеріалів спадкової справи № 20/1985, відкритої після смерті ОСОБА_7, батько ОСОБА_3 - ОСОБА_6 не відмовлявся від спадщини, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_5 одержала свідоцтво про право на спадщину за законом з порушенням норм законодавства, діючого на той час, а саме відповідно до ст.. 41 Закону BP УРСР «Про державний нотаріат» в редакції від 14.09.1979 року, що діяв на той час. громадяни що є власниками жилих будівель, в яких проживали померлі, зобов’язані повідомити державні нотаріальні контори або виконавчі комітети міських, селищних сільських Рад народних депутатів про наявність майна, яке залишилось після померлих, і відомі їм дані про місце перебування згаданих спадкоємців. Відповідно до «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальний конторами Української PCP», яка діяла на той час. глави 3 п. 120 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, закликаних до спадкоємства, одночасно на ім'я всіх спадкоємців або в будь-який час кожному із них окремо, в залежності від їх бажання. В кожному свідоцтві зазначається все спадкове майно і перелічується всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видається свідоцтво про право на спадщину. Якщо свідоцтво про право на спадщину видається державним нотаріусом не на всю спадщину, в тексті його обов'язково визначається, яка частка спадщини залишається відкритою.
Таким чином, суд вважав, що ОСОБА_5 при зверненні до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 була зобов'язана повідомити державного нотаріуса про наявність спадкоємця першої черги за законом, а саме рідного брата - ОСОБА_6. Заява, яка була написана ОСОБА_10 про прийняття спадини за законом не відповідає вимогам статті 524, 529 ЦК України (в редакції 1963 року) та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP», оскільки ОСОБА_10 не зазначила про спадкоємця першої черги законом - ОСОБА_6.
Колегія не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_7 на праві приватної власності належала 1/4 частина житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 Власницею 3/4 частин зазначеного житлового будинку була ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 були її донька ОСОБА_5 (відповідачка), ОСОБА_6 – син. (батько позивача). Заповіт на належне їй майно ОСОБА_7 не залишала.
06.02.1985 року ОСОБА_5 звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та 29.06.1988 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7 ставши власницею всього житлового будинку. ОСОБА_9 проживаючи у будинку АДРЕСА_1 отримане ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину не оспорював.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_9 є його син ОСОБА_3 - позивач.
Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Заперечуючи проти позову представник відповідачки посилався на те, що батьку позивача ОСОБА_6 було відомо про отримання 29.06.1988 року відповідачкою свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7
Спору між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з приводу отримання ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину, за життя ОСОБА_6 на протязі майже 14 років не було. ОСОБА_9 не оспорював отримане ОСОБА_11 свідоцтво про право на спадщину. Доказів того, що ОСОБА_12 не було відомо про отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину позивачем ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції не надано, позивач не був спадкоємцем померлої в 1984 році ОСОБА_7 в зв’язку з чим позивач безпідставно вимагає визнання за ним права на 1/2 частку спадкового майна ОСОБА_7, визнання частково недійсним свідоцтво про прийняття спадщини за законом на частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 виданого Комінтернівською державною нотаріальною конторою Одеської області на ім'я ОСОБА_5
Позивач пропустив строк для звернення до суду з вимогами про визнання частково недійсним свідоцтво про прийняття спадщини за законом на частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 виданого 29.06.1988 року Комінтернівською державною нотаріальною конторою Одеської області на ім'я ОСОБА_5 оскільки позивач не був спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, позовні вимоги про поновлення строку для звернення до суду з зазначеними позовними вимогами позивачем не заявлялися. Посилання суду першої інстанції на те, що позивач не пропустив строк позовної давності є помилковими.
Ст. 75 ЦК України 1963 року передбачає, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року є безпідставними, оскільки відповідно до положень ст. 529 ЦК УРСР 1963 року позивач є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_6 і додаткове визнання права на спадкування першої черги є зайвим.
Позовні вимоги про продовження ОСОБА_3 строку на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року задоволенню не підлягають, оскільки він пропущений без поважних причин. Посилання позивача, що йому не було відомо на протязі майже 5 років про смерть батька, в зв’язку з виїздом на заробітки до США, свідчить не про поважність пропуску строку, а про відношення позивача до свого батька, станом якого позивач на протязі майже 5 років не цікавився. Крім того позивач дізнавшись про смерть батька в кінці 2004 року, з позовними вимогами про продовження строку на прийняття спадщини звернувся лише 17.02.2006 року (а.с. 50-53), не зазначивши про поважність причин не звернення на протязі більше одного року з вимогами про продовження строку на прийняття спадщини.
На підставі наведеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч. 1 п. 3, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2009 року скасувати.
Постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про прийняття спадщини, визнання спадкоємцем першої черги, продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на частину спадкового майна.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: О. А. Ступаков
Судді: О. Д. Варикаша
А. П. Бабій