АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції: Сопільняк О.М. Справа № 22ц-1566/10
Доповідач Ступаков О.А. Категорія ЦП:20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 рік м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О.А.
суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.
при секретарі – Мандрик А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кодимської міської ради Одеської області про визнання правочину дійсним та визнання права власності на частину будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 представника Кодимської міської ради Одеської області на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 7 грудня 2009 року,
встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Кодимської міської ради одеської Області про визнання правочину дійсним та визнання права власності на частину житлового будинку вказуючи, що позивач тривалий час проживає в АДРЕСА_1. Вказаний будинок складається з чотирьох частин. Власником однієї з частин будинку була ОСОБА_4, яка була похилого віку і постійно спілкувалась з позивачкою, внаслідок чого між ними виникли майже родинні відносини. 15 вересня 2008 року позивач придбала у ОСОБА_4 належну останній частину будинку. На підтвердження цього у простій письмовій формі вони уклали угоду купівлі-продажу, домовившись у подальшому укласти письмовий договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчити, як того вимагає закон. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 раптово померла, внаслідок чого позивачка позбавлена можливості належно оформити правочин та його нотаріально посвідчити. З цих підстав просила позов задовольнити.
Представник відповідача позов визнала.
Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 7 грудня 2009 року позов задоволений. Визнаний дійсним договір купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 Одеської області, укладений 15 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на ј частини житлового будинку в АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_3 представник Кодимської міської ради Одеської області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, не повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що 15 вересня 2008 року позивачка придбала у ОСОБА_4 належну останній 1/4 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. На підтвердження вказаної угоди сторони у простій письмовій формі уклали договір (розписку), домовившись у подальшому укласти письмовий договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчити. На виконання вказаного правочину позивач сплатила ОСОБА_4 вартість належної їй частини будинку в сумі 10 000 грн., а та, в свою чергу, передала їй частину будинку та документи на нього, які позивач прийняла. За домовленістю сторін ОСОБА_4 вправі була проживати у вказаній частині будинку надалі.
Відповідно до ст.657 ЦК договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, Невиконання цих умов відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України може бути підставою для визнання договору нікчемним.
Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Наступного нотаріального посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст.658 ЦК право продажу майна належить його власнику. ОСОБА_5 була власником спірної частини будинку відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого 24.07.2007 року Кодимською міською радою. Отже, на момент укладення вказаного правочину ОСОБА_4 була власником спірної частини будинку і мала право на її відчуження. Інші співвласники житлового будинку по АДРЕСА_1 відмовилися від переважного права на покупку належній ОСОБА_5 частини будинку.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, є необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони досягнуто згоди.
Сторони правочину - продавець і покупець - досягли згоди з усіх істотних умов купівлі-продажу вказаної частини житлового будинку, зокрема -. позивач передала продавцеві грошові кошти в сумі 10000 грн., що підтверджується письмовою розпискою, власноруч виданою продавцем, прийняла майно у своє володіння, а продавець прийняла гроші за вказаний будинок, та передала правовстановлюючі документи на нього позивачеві, що свідчить про виконання сторонами вказаного правочину.
Здійснений між сторонами правочин відповідав їх волі, ними були виконані всі його істотні умови, а його нотаріальному посвідченню перешкоджає обставина, яка не залежить від волі позивача, зокрема смерть продавця.
Колегія погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги, що рішення суду порушує права онука ОСОБА_4 як спадкоємця після смерті ОСОБА_4 нічим не підтверджені, оскільки, онук ОСОБА_4 не надавав Кодимській міській раді Одеської області повноважень на подання від нього апеляційної скарги, а відповідно до вимог ч.1 ст. 293 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Онук ОСОБА_4 відповідно до вимог ч.1 ст. 293 ЦПК України вправі звернутися з апеляційною скаргою, якщо буде вважати, що суд вирішив питання про його права та обов’язки.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна між позивачкою та ОСОБА_4 є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову є помилковим, оскільки суд першої інстанцій відповідно до фактичних обставин справи, визнання представником відповідача позову прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Від клопотання про призначення графологічної (почеркознавчої) експертизи зазначеного в апеляційній скарзі при розгляді справі в апеляційній інстанції представники Кодимської міської ради відмовилися.
Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При постановленні ухвали колегія стягує з Кодимської міської ради Одеської області судові витрати 50 грн. судового збору і 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в доход держави не сплачених при поданні апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника Кодимської міської ради Одеської області відхилити. Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 7 грудня 2009 року залишити без змін.
Стягнути з Кодимської міської ради Одеської області судові витрати 50 грн. судового збору і 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в доход держави.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: О. А. Ступаков
Судді: О. Д. Варикаша
В. А. Станкевич