АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«13» травня 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Каранфілової В.М.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 лютого 2010р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, Дочірнього підприємства «Ферум» Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, Брощанського сільського споживчого товариства, 3-ті особи: Одеська обласна спілка споживчих товариств «Облспоживспілка», Підприємство «Ізмаїльський центральний ринок» Ізмаїльської райспоживспілки, державний реєстратор виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, ТОВ «Південний Буджак-4» про зобов’язання утриматися від вчинення дій та скасування рішень правління і зборів Ради Ізмаїльської райспоживспілки, скасування договорів купівлі-продажу, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом до Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, Дочірнього підприємства «Ферум» Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, Брощанського сільського споживчого товариства, 3-ті особи: Одеська обласна спілка споживчих товариств «Облспоживспілка», Підприємство «Ізмаїльський центральний ринок» Ізмаїльської райспоживспілки, державний реєстратор виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради.
Одночасно з даним позовом позивачка подала заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2009р. заява ОСОБА_1 задоволено.
Під час розгляду справи позивачка доповнила вимоги та вказала в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ТОВ «Південний Буджак-4».
Просила визнати незаконними рішення четвертих позачергових зборів Ради Ізмаїльської райспоживспілки від 21.07.2009 року, по всім питанням порядку денного; визнати незаконним та скасувати договір купівлі-продажу частки в статутному фонді підприємства «Ізмаїльський центральний ринок» Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, укладеного між Ізмаїльською райспоживспілкою та Брощанським сільським споживчим товариством 10.07.2009 року; визнати незаконним та скасувати договір купівлі-продажу частки в статутному фонді підприємства «Ізмаїльський центральний ринок» Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, укладеного між Ізмаїльською райспоживспілкою та Дочірнім підприємством «Ферум» Ізмаїльської райспоживспілки 10.07.2009 року; визнати незаконним та скасувати постанову правління Ізмаїльської райспоживспілки протокол №8 від 12.10.2009 року «Про продаж Дочірнього підприємства «Ферум» Ізмаїльської райспоживспілки; визнати незаконним та скасувати договір купівлі-продажу Дочірнього підприємства «Ферум» Ізмаїльської райспоживспілки, укладеного між Ізмаїльською райспоживспілкою та ТОВ «Південний Буджак-4».
01.02.2010р. ОСОБА_1 звернулась до суду з повторною заявою про забезпечення позову в порядку ст.151 ЦПК України, посилаючись на реальну загрозу продажу корпоративних прав та майна ТОВ «Південний Буджак-4», або продаж засновниками ТОВ «Південний Буджак-4» самого Дочірнього підприємства «Ферум» та корпоративних прав на його управління, що унеможливить виконання рішення суду, просила задовольнити її заяву (а.с.82-85).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 лютого 2010р. заява ОСОБА_1 задоволена.
Суд наклав арешт на все майно та корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буджак-4».
Заборонив ТОВ «Південний Буджак-4» проводити та здійснювати будь-яке відчуження корпоративних прав Дочірнього підприємства «Ферум» Ізмаїльської райспоживспілки; корпоративних прав та майна ТОВ «Південний Буджак-4».
Заборонив Державному реєстратору виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради проведення державної реєстрації, внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру відносно Дочірнього підприємства «Ферум» Ізмаїльської райспоживспілки та відносно ТОВ «Південний Буджак-4».
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст ухвали, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки існує реальна загроза продажу корпоративних прав та майна ТОВ «Південний Буджак-4», або продаж засновниками ТОВ «Південний Буджак-4» самого Дочірнього підприємства «Ферум» та корпоративних прав на його управління.
Крім того, суд виходив з того, що своїми діями відповідачі можуть нашкодити господарсько-фінансовій діяльності Ізмаїльської райспоживспілки.
При цьому керувався вимогами ст.ст.151-153 ЦПК України.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п.п.4,5,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосуваннями судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов’язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.
Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Суд першої інстанції вказаних роз’яснень Пленуму не врахував і постановив ухвалу в порушення вимог ст.ст.151-153 ЦПК України.
Так, при розгляді заяви ОСОБА_1 судом не було встановлено, які конкретно права та інтереси позивачки було порушено укладенням договорів купівлі-продажу корпоративних прав між ТОВ «Південний Буджак-4» і Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств.
Будь-які докази порушення своїх прав позивачка не надала як в суд першої, так і апеляційної інстанції. Тобто, судом не було встановлено, які саме спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачами.
Судом в порушення вказаних вище норм не було також встановлено і не зазначено в ухвалі, яка оскаржується, в чому саме виражається загроза невиконання чи утруднення невиконання можливого рішення суду про задоволення позову та чи є взагалі така загроза.
Судом також не була дана оцінка відповідності заходів забезпечення позову вимогам заявленим позивачкою.
Суд не врахував, що згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. В порушення вказаної норми права фактично арешт накладено на все майно та корпоративні права третьої особи по справі - ТОВ «Південний Буджак-4».
Враховуючи те, що ухвала постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, а в матеріалах, наданих судом першої інстанції, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, колегія вважає, що ця ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову позивачці в задоволенні заяви відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.
Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств задовольнити.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 лютого 2010р. скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову від 01.02.2010р.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, є остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.М.Каранфілова
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька