АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції Ледньова Т.В. Справа № 22ц-6055/09
Доповідач Ступаков О. А. Категорія ЦП 46
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009 р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О. А.
суддів: Варикаші О.Д, Станкевича В.А
при секретарі: Мандрик А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2009 року,
встановила:
У травні 2008 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна спільної квартири АДРЕСА_1 шляхом припинення його права власності на квартиру, встановлення права власності на квартиру в цілому на ім`я відповідачки та стягнення з неї на його користь грошової компенсації - вартості 1\2 частини вказаної квартири в розмірі 206355 гри. 50 коп., а також про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що спірна квартира була придбана за договором купівлі-продажу під час шлюбу сторін і згідно свідоцтва про право власності належить сторонам в рівних долях, квартира є неподільною, а спільне володіння і користування нею є неможливим в зв`язку з неприязненими стосунками і тим, що з грудня 2003р. відповідачка зайняла всю квартиру, змінила замки на вхідних дверях, позбавила його можливості користуватись квартирою, відмовившись від добровільного вирішення спору.
Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, вказуючи, що в спірній квартирі проведена реконструкція без належного оформлення, що вона не перешкоджає позивачу користуватись квартирою, і що позивач має частину іншої квартири на праві приватної власності.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2009 року позов задоволено.
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права з постановленнм нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що сторони по справі з 20.06.1998р. знаходились в шлюбі, який припинений за рішенням суду від 18.06.2004 року.
Під час шлюбу сторони за договором купівлі-продажу придбали квартиру АДРЕСА_1 і зазначена квартира належить їм в рівних долях. В цій квартирі сторони зареєстровані разом з неповнолітньою донькою. Сторони самостійно сплачували витрати, пов'язані з утриманням житла.
Квартира є неподільною та в зв'язку з неприязненими стосунками між сторонами спільне володіння та користування квартирою є неможливим.
Відповідно до висновку експертизи ринкова вартість спірної квартири на час проведення експертизи (травень 2008р.) складає 412711 грн. (81725 дол. США за курсом НБУ 1 дол. США - 5,05 грн.). Сторони погодились з цією вартістю на час винесення рішення.
Згідно п.1 ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Таким чином, до поділу спірної квартири, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності, повинні застосовуватись норми ст.ст.115, 183, 357, 358, 364, 365, 367 ЦК України, ст.ст. 60, 70, 71 СК України.
Згідно до ч.2 ст.364 ЦК України при неможливості виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки.
Згідно до ч.2 ст.364 ЦК України при неможливості виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Згідно ст. 3 ЦК України, ч.3 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», ч.4 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 12.06.1998р. «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» вартість майна визначається з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вважаючи позовні вимоги ОСОБА_3 доведеними, обґрунтованими суд першої інстанції задовольнив позов.
Судом не були прийняті до уваги доводи відповідачки про можливість спільного володіння та користування квартирою, так як вони спростовуються вищезазначеними доказами, суд зазначив, що не має правового значення для вирішення цього спору наявність у позивача права на 1\4 частку іншої квартири. Планом та довідкою підтверджується, що проведено реконструкцію спірної квартири. Суд вважав, що цей факт не пов'язаний з межами заявлених вимог. Сторонам неодноразово було роз'яснено про необхідність оформлення переобладнання у передбаченому законом порядку або приведення квартири до попереднього стану. Відповідачка не позбавлена у подальшому можливості по оформленню права власності на самочинно переобладнану квартиру з дотриманням вимог ст.ст.383, 392 ЦК України, ст.ст. 152, 156 ЖК України, Правил утримання житлових будинків.
З зазначеним висновком колегія погодитись не може. Судом встановлено, що проведено реконструкцію спірної квартири, право власності на реконструйовану квартиру в установленому порядку не визнано.
Згідно з вимогами частини 1 і 2 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно з вимогами частин 4 і 5 ст. 319 ЦК власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та інтересам громадян, інтересам суспільства.
Суд першої інстанції на порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК не повністю визначився з характером спірних правовідносин, зосередився лише на нормах закону, які передбачають наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за належну йому частку майна у спільній частковій власності, однак не звернув уваги на наявність в ОСОБА_3 обов’язків власника відповідно до положень ст. 319 ЦК, не вирішив питання, чи має ОСОБА_4 реальну можливість сплатити позивачу грошову компенсацію у розмірі 206355 грн. 50 коп., чи не призведе покладення на неї такого обов’язку до звернення стягнення на квартиру, її примусовому продажу й порушенню законних прав відповідачки. Відповідачка зазначала, що вона погоджується на передачу позивачу належної їй земельної ділянка, а не стягнення з неї грошової компенсації вартості Ѕ частини квартири оскільки вона не в змозі сплатити позивачу Ѕ частину вартості спірної квартири.
На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна. При постановленні рішення колегія стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати сплачені при поданні апеляційної скарги: 850 грн. судового збору, 15 грн. витрат з інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, всього 865 грн., а також стягує з ОСОБА_3 в дохід держави 105 грн. витрат з інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ недоплачених при поданні апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 314 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2009 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати сплачені при поданні апеляційної скарги 850 грн. судового збору, 15 грн. витрат з інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, всього 865 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 105 грн. витрат з інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: О. А. Ступаков
Судді: О. Д. Варикаша
В. А. Станкевич