АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-583\2010 Категорія ЦП: 37
Головуючий у першій інстанції суддя Терьохін С.Є.
Доповідач Сидоренко І.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі – Пугачової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07жовтня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Друга Одеська державна нотаріальна контора про визнання права на спадкування та визнання права власності на 1\2 спадкового майна, -
В С Т А Н О В И Л А:
26.12.2007р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Друга Одеська державна нотаріальна контора та просила визнати за нею право на спадкування майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4, визнати за нею право власності на 1\2 спадкового майна ОСОБА_4 у вигляді квартири АДРЕСА_1 (а.с.3-4).
11.12.2008р. позивачка ОСОБА_2 подала доповнення до позову та просила встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з ОСОБА_4, визнати за нею право на спадкування майна разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 в рівних частках на майно померлого ОСОБА_4, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Другою Одеською державною нотаріальною конторою 01 жовтня 2007р. на ім’я ОСОБА_1 на спадкове майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 у вигляді 175\1000 квартири АДРЕСА_1, визнав за ОСОБА_1 право на спадщину за законом на 87,5\1000 частини квартири, та за нею визнати право на спадщину за законом на 87,5\1000 частини квартири, тобто в рівних частках (а.с.150-152).
В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказала, що вона постійно проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 в його квартирі АДРЕСА_1 із січня 2001р. до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1., здійснювала за ним догляд, вела спільне сімейне господарство, після смерті ОСОБА_4 вона поховала його, замовляла та оплачувала ритуальні та поминальні послуги, тощо. Після смерті ОСОБА_4 вона продовжувала проживати в його квартирі доки її не було виселено на підставі рішення Приморського райсуду м. Одеси за позовом сина померлого відповідача ОСОБА_1, який незаконно отримав в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, яка належала померлому ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та стверджував, що вимоги позивачки безпідставні, так як вона не набула право на майно його померлого батька ОСОБА_4
Рішенням суду від 07.10.2009р. позов ОСОБА_2 задоволено. Суд визнав за ОСОБА_2 право на спадкування майна ОСОБА_4, визнав за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину спадкового майна ОСОБА_4, а саме на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.170, 171-172).
Ухвалою від 28 грудня 2009р. відповідачу ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду – а.с.219.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суд скасувати, ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд безпідставно задовольнив позов, не прийняв до уваги всі обставини по справі, які мають значення для вирішення спору (а.с.209)
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд, з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційній суд необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Частиною 1 пунктом 5 ст.311 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав факт проживання позивачки ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_4 однією сім’єю та визнав за нею право на спадкування майна ОСОБА_4, навівши достатньо доказів для прийняття такого рішення суду.
Однак, суд першої інстанції визнав за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину спадкового майна ОСОБА_4 , а саме на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, не врахувавши той факт, що відповідач ОСОБА_1 01 жовтня 2007р. отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Другою Одеською державною нотаріальною конторою на спадкове майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 у вигляді 175\1000 квартири АДРЕСА_1, в той час, як позивачка ОСОБА_2 звертала увагу суду на вказані обставини в своїх доповнення до позову та просила визнати частково недійсним вищевказане свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.150-152).
Суд першої інстанції залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання за нею право на спадкування майна разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 в рівних частках на майно померлого ОСОБА_4, та про визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом , видане Другою Одеською державною нотаріальною конторою 01 жовтня 2007р. на ім’я ОСОБА_1 на спадкове майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 у вигляді 175\1000 квартири АДРЕСА_1, визнав за ОСОБА_1 право на спадщину за законом на 87,5\1000 частини квартири, визнав за нею право на спадщину за законом на 87,5\1000 частини квартири.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приморського районного суду м. Одесі від 11 травня 2007р. вже був встановлений факт проживання однією родиною між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без шлюбу (а.с.47). Вказане рішення суду було скасовано ухвалою апеляційного суду від 05 березня 2008р. з залишенням заяви ОСОБА_2 без розгляду лише з тих підстав , що в даному випадку виник цивільній спір та суд апеляційної інстанції роз’яснив ОСОБА_2 право на звернення з позовом на загальних підставах (а.с.127-128). Тому ОСОБА_2, скориставшись своїм правом, звернулася до суду з таким позовом 26.12.2007р. і 11.12.2008р. (а.с.3-4, 150-152). Однак, відповідач ОСОБА_1, не зважаючи на судові спори, отримав 01.10.2007р. свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 у вигляді 175\1000 квартири АДРЕСА_1.
Визнав права на спадкування та право власності ОСОБА_2 на спадкове майно померлого ОСОБА_4, судом першої інстанції зроблено посилання на вимоги ст. 1261 ЦК України – а.с.172. Частиною 4 пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. передбачено, що проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу ні є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст.1261 ЦК України. Позивачка ОСОБА_2 може лише на підставі ст.1264 ЦК України, у четверту чергу претендувати на успадкування за законом, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Судом першої інстанції також не прийнято до уваги, що позивачка ОСОБА_2 своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про те, що вона претендує на спадкове майно померлого ОСОБА_4, вказав, що вона проживала з ним однією сім’єю з 2001р. – а.с.35. Відповідно до статті 1301 ЦК України (435-15) свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним, якщо буде встановлено порушення у зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. На а.с.48 знаходиться відповідь Другої Одеської державної нотаріальної контори від 23.08.2007р. відносно того, що ОСОБА_2 не було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а у відповідності до діючого законодавства, здійснення нотаріальної дії відкладена. Згідно вказаної відповіді не зрозуміло чому нотаріус 01.10.2007р. видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого ОСОБА_4, в той час, як між спадкоємцями не був вирішений спір в судовому порядку.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід усунути зазначені вище порушення, з’ясувати виникли між сторонами право відношення, і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.303, ч.1 п.5 ст.307, ч.1 п.5 ст.311, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2009р. – скасувати, справу направити на новий розгляд до того же суду іншим складом суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області І.П.Сидоренко
С.О.Погорєлова
Т.В. Цюра