АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.,
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Котової Д.Г.,
за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
в с т а н о в и л а:
19 лютого 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 05 вересня 2007 року о 15 год. на вул. Черняховського в м. Котовськ ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1, 1977 року випуску, належним відповідачці ОСОБА_4, не дотримав безпечної дистанції і скоїв зіткнення з автомобілем АUDI-100, державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням, який рухався попереду в попутному напрямку, чим порушив п. п. 2.3, 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок цієї події належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження. Діями ОСОБА_5 йому заподіяна майнова шкода в розмірі 15 261 грн. та моральна шкода в розмірі 3 000 грн.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 23, 1166, 1187 ЦК України, позивач ОСОБА_2 просив суд позов задовольнити і стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на його користь майнову і моральну шкоду, завдану ДТП, а також витрати на проведення дослідження по визначенню розміру шкоди в сумі 750 грн., на правову допомогу в сумі 600 грн., по сплаті судового збору в сумі 144, 52 грн. та на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Представник відповідачки ОСОБА_4 проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який рухаючись попереду здійснив несподівану зупинку.
Третя особа ОСОБА_5 проти позову заперечував з тих же підстав.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд стягнув з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивача майнову шкоду в розмірі 15 261, 20 грн., моральну шкоду в розмірі 2 500 грн., а також судові витрати в сумі 1 980, 11 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити у зв’язку з безпідставністю її доводів.
Відповідачка ОСОБА_4 та третя особа, ОСОБА_5, в судове засіданні не з'явилися, але про розгляд справи сповіщені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними повісток про виклик в суд завчасно.
За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує їх право на доступ до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_4, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 05 вересня 2007 року о 15 год. на вул. Черняховського в м. Котовськ третя особа ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1, 1977 року випуску, належним відповідачці ОСОБА_4 не дотримав безпечної дистанції і скоїв зіткнення з автомобілем АUDI-100, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_2, який рухався попереду в попутному напрямку, чим порушив п. п. 2.3, 13.1 Правил дорожнього руху (а.с. 85-89)..
Внаслідок зіткнення автомобілів, автомобіль АUDI-100 отримав механічні пошкодження і діями ОСОБА_5 позивачу заподіяна майнова та моральна шкода.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив, що шкоду, завдану унаслідок ДТП повинна відшкодовувати власник автомобіля ВАЗ-2101, відповідачка ОСОБА_4
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року (зі змінами, внесеними постановами від 08 липня 1994 р. № 7, від 30 вересня 1994 р. № 11, від 25 травня 1998 року № 15 та від 24 жовтня 2003 р. № 9), викладеним у п. 3, постанови, питання про відповідальність за шкоду, заподіяну самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст.440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого — відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців — розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди — жоден з них не має права на відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода 05 вересня 2007 року сталася безпосередньо з вини водія ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ-2101 за дорученням наданим відповідачкою (а.с. 48).
Таким чином, у даному випадку він володів транспортним засобом правомірно на підставі доручення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачка ОСОБА_4 не є учасником ДТП і не може відповідати за шкоду, завдану позивачу ОСОБА_2 внаслідок ДТП.
Отже, вимоги ОСОБА_2 про відшкодування шкоди з неї є незаконними і необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Неправильне застосування норм матеріального права, а саме, ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1, п. 4, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2009 року скасувати й ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили рішенням.
Судді апеляційного суду Одеської області: підпис В.О. Панасенков
підпис В.Ф. Парапан
підпис М.М. Драгомерецький
Копія вірна: суддя В.О. Панасенков