АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.,
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Плавич С.В.,
за участю: представника відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2009 року за позовом Публічного акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
26 жовтня 2009 року Публічне акціонерне товариство ПАТ "АЛЬФА-БАНК" (далі – ПАТ "АЛЬФА-БАНК") звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 08 червня 2007 року між ЗАТ "Альфа-Банк" (з 19 серпня 2009 року найменування змінено на ПАТ "АЛЬФА-БАНК") та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № SME 0001155, відповідно до якого їй було передано кредит в сумі 15 000 дол. США для задоволення неспоживчих потреб строком на 24 місяця і вона (позичальник) зобов’язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом і комісію за управління кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього – графіком погашення кредиту (п. п. 1.1, 1.2 Договору). Тоді ж були укладені договори поруки між Банком та відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6, відповідно до яких поручителі зобов’язалися відповідати за зобов’язання позичальника, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі, достроково погасити заборгованість за кредитом та виконати інші грошові зобов’язання, незалежно від отримання або неотримання ними вимоги кредитора про погашення кредитного договору на суму, що вказана у вимозі протягом п’яти календарних днів (п. п. 1.1, 1.3 Договору). Таким чином, договорами поруки встановлено солідарну відповідальність перед кредитором (п. 2.1 Договору).
У порушення умов договору позичальник не виконав умов кредитного договору і станом на 24 вересня 2009 року має прострочену заборгованість:
за кредитом в сумі 4 271,22 дол. США, що за курсом НБУ складає 34 198,80 грн.,
заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 322, 85 дол. США, що за курсом НБУ складає 2 585, 03 грн.,
Відповідно до п. 2.5 кредитного договору у випадку прострочення понад три дні строків погашення кредиту, позичальник сплачує штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, включаючи перший день прострочення та день повного погашення кредиту. Станом на 24 вересня 2009 року розмір пені становить 5 196, 30 дол. США, що за курсом НБУ складає 41 605, 73 грн.
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання умов договору, а саме прострочення погашення кредиту більш ніж на три календарних дні, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язань за договором.
На виконання умов п. п. 3.3, 6.3 кредитного договору та п. 1.3 договору поруки, відповідачам було направлено вимоги про дострокове повернення кредиту, які не виконані. Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручителі у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов’язань за договором, виплачують кредитору пеню за кожний день прострочення виконання зобов’язань в розмірі 0, 5 % від загальної суми заборгованості позичальника за кредитним договором.
Станом на 24 вересня 2009 року розмір пені нарахованої поручителям становить 4 819, 07 дол. США, що за курсом НБУ складає 38 585, 34 грн. на кожного.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 11, 12, 13, 16, 509, 526, 530, 552, 553, 554, 1048, 1054 ЦК України, ПАТ "АЛЬФА-БАНК" просив суд позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_7 позов визнали частково і в своїх поясненнях зазначали, що згодні виплачувати заборгованість за кредитним договором, але без сплати нарахованих відсотків та пені.
Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася.
Рішенням суду першої інстанції позов ПАТ "АЛЬФА-БАНК" задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 солідарно на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 78 389, 56 грн., а також судовий збір в сумі 1 555, 61 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., стягнув з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача пеню за договором поруки по 38 585, 34 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.
Представник позивача, ПАТ "АЛЬФА-БАНК", відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_6 в судове засіданні не з'явилися, але про розгляд справи сповіщені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними повісток про виклик в суд завчасно.
За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує їх право на доступ до суду апеляційної інстанції.
В запереченні на апеляційну скаргу ПАТ "АЛЬФА-БАНК" просить апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_4 відхилити у зв’язку з безпідставністю її доводів.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_4, пояснення на апеляцію представника відповідачки ОСОБА_4 – ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Суд першої інстанції з достовірністю встановив, що 08 червня 2007 року між ЗАТ "Альфа-Банк" (з 19 серпня 2009 року найменування змінено на ПАТ "АЛЬФА-БАНК") та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № SME 0001155, відповідно до якого їй було передано кредит в сумі 15 000 дол. США для задоволення неспоживчих потреб строком на 24 місяця і позичальник зобов’язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом, комісію за управління кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього – графіком погашення кредиту (а.с. 8-18).
Тоді ж були укладені договори поруки між Банком та відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6, відповідно до яких поручителі зобов’язалися відповідати за зобов’язання позичальника, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі, достроково погасити заборгованість за кредитом та виконати інші грошові зобов’язання, незалежно від отримання або неотримання ним вимоги кредитора про погашення кредитного договору на суму, що вказана у вимозі протягом п’яти календарних днів (а.с. 19-28).
У порушення умов договорів відповідачі не виконали умови кредитного договору та договорів поруки і станом на 24 вересня 2009 року мають прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 78 389, 56 грн. (а.с. 29), а відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за договором поруки у сумі по 38 585, 34 грн. (а.с. 30-31).
На виконання умов п. п. 3.3, 6.3 кредитного договору та п. 1.3 договору поруки, 28 травня 2009 року відповідачам було направлено вимоги про дострокове повернення кредиту, які не виконані (а.с. 52).
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов’язання за кредитним договором і за договорами поруки в сумі, строки та на умовах, що передбачені договорами. Тому права позивача були порушені і у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України підлягають судовому захисту шляхом стягнення заборгованості за договорами.
Доводи відповідачки ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції банк неправильно розрахував заборгованість за кредитним договором і договорами поруки, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не відповідають дійсності.
Суд першої інстанції перевірив в судовому засіданні надані банком розрахунки заборгованості і дав їм правильну оцінку.
Твердження відповідачки ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними, оскільки наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький