АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.,
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Бондаренко Н.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок вчинення злочину,
в с т а н о в и л а:
30 липня 2007 року ОСОБА_4 в власних інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 01 квітня 2007 року о 21.00 год. в с. Велізарово Роздільнянського району Одеської області відповідач ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння на підставі неприязних відносин завдав її сину ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 липня 2007 року у порушенні кримінальної справи за звинуваченням відповідача ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, відмовлено за п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України внаслідок акту амністії. Внаслідок злочину син поніс витрати на лікування в розмірі 480 грн. і завдано моральної шкоди - йому в розмірі 20 000 грн. та їй в розміру 10 000 грн.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1195 ЦК України, позивачка ОСОБА_4 в власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь сина матеріальну шкоду в розмірі 480 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. (а.с. 1-3).
14 січня 2009 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уточнили вимоги і просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь сина матеріальну шкоду в розмірі 480 грн., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., та витрати за надання правової допомоги в розмірі 500 грн., а також на її користь моральну шкоду в розмірі 1 700 грн. (а.с. 79-81).
Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що вимоги позивачів ОСОБА_4 і ОСОБА_2 є необґрунтованими.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_4, ОСОБА_2 задоволено частково. Суд стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 480 грн., моральну шкоду в розмірі 1 500 грн., а також у дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції змінити й ухвалити нове рішення про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, а також судових витрат в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції в цій частині вимог є незаконним і необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_2, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачів підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо .
Судом першої інстанції встановлено, що 01 квітня 2007 року о 21.00 год. в с. Велізарово Роздільнянського району Одеської області відповідач ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння на підставі неприязних відносин завдав її сину ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, що встановлено постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 липня 2007 року про відмову у порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_4 за звинуваченням відповідача ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, у відношенні її сина ОСОБА_2, за п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України внаслідок акту амністії (а.с. 10, 11-12).
Внаслідок вчинення злочину позивач ОСОБА_2 поніс витрати на лікування в розмірі 480 грн. (а.с. 13-18).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачу ОСОБА_2 з вини відповідача ОСОБА_3 завдана матеріальна шкода в розмірі 480 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу ОСОБА_2 з вини відповідача завдана також моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з вчиненим відносно нього злочину.
Однак колегія суддів не може погодитися з розміром моральної шкоди, яку визначив суд першої інстанції - 1 500 грн., оскільки суд першої інстанції не врахував необхідність протезування позивача ОСОБА_2 та допустив порушення норм матеріального права.
З урахуванням положень ст. 23 ЦК України про те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, необхідності подальшого протезування потерпілого ОСОБА_2, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), викладених у п. п. 3, 9 постанови, колегія суддів дійшла висновку, що позивачу ОСОБА_2А, з вини відповідача у наслідок ушкодження здоров'я завдана моральна шкода в розмірі 3 000 грн.
Колегія суддів вважає, що зазначений розмір моральної шкоди визначений з врахуванням вимог розумності, виваженості, справедливості та достатній для відновлення стану здоров'я потерпілого від злочину.
За змістом ст. 1167 ЦК України заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичної чи юридичної особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб.
Згідно з п. 5 постанови вказаного Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов’язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди.
Під час розгляду справи позивачі не довели факт заподіянні їй, ОСОБА_4, моральної шкоди.
Тому колегія суддів погоджується із висновком суду, що підстав для відшкодування моральної шкоди матері потерпілого від злочину – ОСОБА_4, у даному випадку немає.
Твердження позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди не
відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині в повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи в цій частині вимог.
Неправильне застосування норм матеріального права, а саме, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.
Крім того, у зв’язку з задоволенням позову ОСОБА_4, ОСОБА_2 у відповідності до частин 1, 2 та 3 ст. 88 ЦПК України відшкодуванню підлягають і судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що судові витрати складаються з витрат на правову допомогу в сумі 500 грн. (а.с. 19), судового збору в сумі 17 грн. (а.с. 77) та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. (а.с. 78) і підлягають стягненню на користь позивачки ОСОБА_4
Стягненню з відповідача ОСОБА_3 у дохід держави підлягає і судовий збір в сумі 29, 75 грн. (25, 50 грн. + 4, 25 грн.) та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1, п. 4, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року змінити й ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3, який проживає за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Велізарово, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Велізарово, моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. (три тисячі грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_3, який проживає за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Велізарово, на користь ОСОБА_4, яка проживає за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Велізарово, витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., судовий збір в сумі 17 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього в сумі 547 (п'ятсот сорок сім) грн.
Стягнути з ОСОБА_6, який проживає за адресою: Одеська область, Роздільнський район, с. Велізарово, у дохід держави судовий збір в сумі 29, 75 грн. (Одержувач: Управління державного казначейства м. Одеси, ГУДКУ в Одеській області, Код ОКПО: 23862106, Установа банку: ГУДК в Одеській області, МФО: 828011, Рахунок одержувача: 31413537700007, Код бюджетної класифікації: 22090100),
та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (Одержувач: ГУДКУ в Одеській області, ОКПО: 23213460, Банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, Рахунок одержувача: 31218259700007, у призначені платежу обов’язково зазначити: За ІТЗ, код КБК 22050000).
Рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили рішенням.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький