АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.,
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Плавич С.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2 та представника відповідача
ОСОБА_3, - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої у наслідок пожежі і залиття квартири,
в с т а н о в и л а:
17 липня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої у наслідок пожежі і залиття квартири. В заяві позивач ОСОБА_2 зазначав, що він є наймачем квартири АДРЕСА_1. 24 червня 2007 року о 02.20 год. з вини відповідачки ОСОБА_5, яка проживає поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку, виникла пожежа. Внаслідок чого було пошкоджено стояк опалення і сталося затоплення водою належної йому квартири. У наслідок затоплення його квартири й пошкодження майна йому було завдано майнову шкоду в розмірі 14 389, 20 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Посилаючись на ці обставини на ст. ст. 11, 15, 16, 23, 280, 293, 1167 ЦК України, позивач ОСОБА_2 просив суд позов задовольнити (а.с. 56-57).
18 травня 2009 року позивач ОСОБА_2 збільшив розмір матеріальної шкоди до 25 301, 70 грн. (а.с. 3).
Відповідачка ОСОБА_5 проти позову заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що вона зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2, але тривалий час не проживає у неї. На момент пожежі в квартирі знаходився її син ОСОБА_3, який також зареєстрований в неї.
До участі у справі у якості співвідповідача був залучений ОСОБА_3, який в судове засідання не з'явився. Його представник проти позову заперечував, посилаючись на те, що пожежники залили квартиру водою коли пожежа вже була ліквідована самим ОСОБА_3
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача майнову шкоду в розмірі 8 178, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 500 грн., а також судовий збір в сумі 81, 78 грн. і витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2007 року о 02.20 год. у квартирі АДРЕСА_2, в якій зареєстровані відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_3, виникла пожежа.
Причиною пожежі було коротке замикання в електросхемі телевізора у наслідок порушення відповідачем ОСОБА_3 правил пожежної безпеки під час експлуатації електроприладів, що підтверджується актом про пожежу від 24 червня 2007 року (а.с. 53).
При тушінні пожежі сталося затоплення водою квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку, яка розташована поверхом нижче, наймачем якої є позивач ОСОБА_2
Вартість ремонтно - відновлюваних робіт у приміщенні квартири АДРЕСА_1 після її залиття складає 8 178, грн., що встановлено висновком № 11089 судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2007 року, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 13-23).
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачу ОСОБА_2 завдано майнову шкоду в розмірі 8 178, 00 грн. безпосередньо з вини відповідача ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу ОСОБА_2 з вини відповідача ОСОБА_3 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його квартири.
З урахуванням положень ст. 23 ЦК України про те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), викладених у п. п. 3, 9 постанови, суд першої інстанції правильно встановив, що розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_2 повинен складати 500 грн.
Колегія суддів вважає, що зазначений розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції з врахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості.
Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.
Твердження відповідача ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький