Справа 22ц-5838 Головуючий у 1 інстанції Шликов С.П.
Категорія 21 Доповідач Солодовник О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Лук’янової С.В.,
при секретарі Косюга Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Шоста донецька державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 20 січня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати з тих підстав, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Відповідачка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з договором дарування від 18 жовтня 2005 року ОСОБА_1 подарувала своїй дочці ОСОБА_2 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.6-7). Право власності за вказаним правочином було зареєстровано 30 листопада 2005 року (а.с.8).
Заслухавши суддю-доповідача , позивачку ОСОБА_1, відповідачку ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
На підставі ч.1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Як роз’яснює Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.
На підставі ч.ч.1, 4 ст. 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Відповідно з ч. 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка не надала суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Крім того, позивачка пояснила у судовому засіданні апеляційного суду, що вона знала, що укладає договір дарування квартири та сама передала відповідачці документи на спірну квартиру і не заперечувала той факт, що після укладення договору дарування у відповідачки були ключі від спірної квартири.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог.
Те що позивачка продовжувала мешкати у спірній квартирі та оплачувала комунальні послуги не може бути само по собі підставою для визнання договору дарування недійсним, тому апеляційним судом не приймаються до уваги вказані доводи позивачки.
При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Донецька від 20 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: