Справа № 22Ц - 2674/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Жарікова О.В.
Категорія 01, 57 Доповідач в 2-й інстанції Малород О.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Воробйової Н.С.
суддів: Матвієнко Ю.О., Малорода О.І.,
при секретарі: Зінченко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій, вказуючи, що він являється інвалідом війни 2 групи і згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разову грошову допомогу, проте відповідачем зазначена допомога була виплачена в значно меншому розмірі.
Постановою міськрайонного суду від 16 грудня 2009 року позов задоволено. Дії управління щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік визнано неправомірними, зобов’язано провести донарахування та виплату на користь ОСОБА_2 суми недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі 3554 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовільнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ч.1, п.4 ЦПК України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи – позивач являється інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії Є НОМЕР_1 виданим 22.12.2005 року і відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", він має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Вказані виплати були здійснені в розмірах, передбачених Постановою КМУ № 211 від 18 березня 2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році» та відповідно до 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тобто в значно меншому розмірі.
Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік" не було зупинено дію положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" однак не було збільшено і фінансування виплат на вказані цілі.
За таких обставин, коли вказана Постанова Кабінету Міністрів України суперечить нормам закону, до вказаних правовідносин слід застосовувати норми закону, які мають вищу юридичну силу.
Крім того при визначенні розміру допомоги суд першої інстанції вірно виходив з вимог ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком.
Не заслуговують на увагу і вимоги апеляційної скарги про відсутність фінансування, поскільки відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, а заперечення викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду не грунтуються на вимогах закону.
Однак суд при постановленні судового рішення не врахував, вимоги ст. 16 ЦК України, яка передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, не врахував відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах, що виникають із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер і може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їх дій зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Тому колегія вважає за можливе змінити постанову суду в частині стягнення конкретної суми та задовільнити вимоги шляхом покладення обов’язку про перерахунок та виплату належних сум відповідно до зазначених норм закону.
Керуючись ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 309 ч.1,п.4 ЦПК України колегія , -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовільнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2009 року змінити в частині покладення на відповідача обов’язку виплати позивачу допомогу в розмірі 3554 грн. та викласти її в такій редакції:
Зобов’язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести донарахування та виплату на користь ОСОБА_2 недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням уже виплаченої суми.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного суду України протягом 2 місяців .
Головуючий :
Судді :