АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції - Ярош А.І. Справа № 22ц - 5658 /2009р.
Доповідач - Гайворонський С.П. Категорія ЦП: 47
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Кононенко Н.А.
Станкевича В.А.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_4 та приєднавшогося до апеляційної скарги ОСОБА_4) на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2009 року,
встановила :
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову ОСОБА_3 послалась на те, що з відповідачем вона ніякого сумісного майна та дітей немає. ОСОБА_4 за період сумісного життя ніде не проживав, обманював позивача щодо свого стану здоров'я, застосовував силу, від розірвання шлюбу в органах РАГСу ухиляється.
У судовому засіданні суду першої інстанції:
- позивач свої позовні вимоги підтримала;
- відповідач у судове засідання не з’явився.
25 червня 2009 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_5 про відкладення розгляду даної справи у зв'язку із викликом ОСОБА_4, у судове засідання до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Судом дана причина неявки відповідача визнана неповажною.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2009 року позов задоволений.
Районний суд:
- шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований 11 вересня 2004 року Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 349 - розірвав;
- відновив ОСОБА_3 після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище «Черепньова»;
- стягнув з ОСОБА_4 державне мито у доход держави при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17 грн., ОСОБА_3 від сплати держмита звільнив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_4 та приєднавшийся до апеляційної скарги ОСОБА_4.) просять вищевказане рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
При цьому вказується, що дану цивільну справу суд першої інстанції розглянув за відсутності відповідача ОСОБА_4, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, районний суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Судова колегія вважає, що районний суд розглянув справу з порушенням вимог п. 3 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Так, згідно з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 червня 2009 року, явка до суду відповідача по даній справі - ОСОБА_4 була визнана судом обов’язковою (а.с. 28).
Однак, всупереч вищевказаній ухвалі, про судове засідання, яке відбулося 26 червня 2009 року та закінчилося проголошенням оскаржуємого рішення, відповідач особисто повідомлений не був, а суд не виконав своєї ж ухвали про обов’язковість явки відповідача ОСОБА_4 до суду.
Крім того, 25 червня 2009 року, представник відповідача ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою про відкладення судового засідання, яке було призначене на 26 червня 2009 року (а.с. 31), оскільки останній у цей же день необхідно було приймати участь у судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді, що ОСОБА_5 підтвердила повісткою-повідомленням (а.с. 31 об).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у зазначеному вище клопотанні ОСОБА_5 та розглянув дану справу.
Між тим, судова колегія зазначає, що закон створює рівні умови для осіб, які мають право звернення до суду.
Ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права особа визначає обсяг своїх прав і обов’язків у цивільному процесі. Саме тому, особа, визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом. Розпорядження своїми правами (як матеріальними, так і процесуальними способами їх захисту) являється одним з основоположних принципів судочинства (принцип дизпозитивності).
Принципи правової певності поширення загальних правил, закріплених у ст. 169 ЦПК України, про відкладення розгляду справи у разі, якщо суд визнав потрібним, щоб сторона дала особисті пояснення і остання особисто не сповіщена про час та місце судового засідання, якщо особа повідомила суд про поважні причини неявки до суду та просить відкласти розгляд справи, повинні відповідати конституційним цілям цивільного судочинства, що дозволяє розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту у тому розумінні, який він закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 7, 8, 10 Загальної декларації прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Однак, на підставі викладеного, судова колегія вважає, що на порушення зазначеного вище та ст.ст. 74, 76, 158, 169 ЦПК України, суд першої інстанції, постановивши ухвалу про обов’язковість явки до суду відповідача по даній справі ОСОБА_4, ухвалив вищевказане рішення без присутності ОСОБА_4, при відсутності даних про належне повідомлення останнього особисто про час і місце судового засідання, безпідставно відмовив в обгрунтованому клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Зазначене свідчить про те, що районний суд проігнорував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.
У даному випадку судом першої інстанції така справедливість судових процедур щодо відповідача та його представника була порушена.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_4 та приєднавшогося до апеляційної скарги ОСОБА_4) - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Судді апеляційного суду Одеської С.П. Гайворонський
Н.А. Кононенко
В.А. Станкевич