АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-5518/2009р. Категорія ЦП: 48
Головуючий у першій інстанції - Гавриш М.З.
Доповідач - Гайворонський С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Кононенко Н.А.
Сегеди С.М.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру та форми аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року,
встановила:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, призначених за рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 11 грудня 2008 року на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 167 грн. 10 коп.
В обґрунтування позову ОСОБА_3 послалась на те, що в зв’язку з народженням дитини та знаходженням доньки на її утриманні не працює, власного житла не має, аліменти, які виплачує відповідач не забезпечують найменші потреби дитини, яка часто хворіє і потребує значних матеріальних витрат, тому просила визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн.
У судовому засіданні:
- позивач позов підтримала, додатково пояснила, що 2009 році перестала отримувати державну допомогу на народження дитини і вимушена була змінити місце проживання, перейшовши з дитиною проживати від батьків на квартиру.
Джерелом існування є тільки кошти, які вона отримує від відповідача на власне утримання в розмірі 200 грн. та аліменти на дитину в сумі 167 грн. Піти працювати не може, оскільки не в змозі оплачувати дитячий садок, дитина часто хворіє і потребує постійного догляду. На власне здоров’я коштів також не вистачає, оскільки необхідні обстеження є платними. Будь - якої допомоги від відповідача крім аліментів не отримує;
- відповідач позов не визнав, пояснив, що постійної роботи не має з 2004 року, посилання позивачки на працевлаштування за контрактами на іноземні судна є безпідставними. Крім того зазначив, що є носієм вірусного гепатиту «В», стан здоров’я погіршується, важка праця протипоказана. Також відповідач зазначив, що в 2009 році він уклав другий шлюб, виховує дитину дружини, крім аліментів на власну дитину виплачує позивачці також кошти на її утримання в сумі 200 грн., всього 367 грн., тому просив в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Суд першої інстанції:
- змінив розмір аліментів, стягнутих за рішенням Кілійського
районного суду Одеської області від 11 грудня 2008 року по
цивільній справі № 2-2125/2005 в частині стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітньої доньки;
- стягнув з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Кілія Одеської області на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 550 грн. щомісячно з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини, 04 січня 2026 року;
- допустив негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позову відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 250 грн. щомісячно до повноліття дитини, посилаючись на те, що районним судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був укладений 01 червня 2007 року в м. Кілія Одеської області.
04 січня 2008 року в шлюбі народилась донька ОСОБА_5, на утримання якої з відповідача за рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 11 грудня 2008 року стягнуто аліменти в сумі 167 грн. 10 коп.
Крім аліментів та коштів на утримання до досягнення дитиною 3-річного віку в сумі 200 грн. інших джерел існування у ОСОБА_3 немає.
Шлюб сторін розірвано 26 листопада 2008 року на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 березня 2008 року.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 іншого шлюбу не уклала, проживає разом з донькою ОСОБА_5.
ОСОБА_4 23 травня 2009 року уклав інший шлюб, проживає разом з дружиною та її дитиною від попереднього шлюбу, спільних дітей в другому шлюбі немає.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є працездатною особою.
За правилами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу або твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.
Суд першої інстанції вірно вказав, що позивачка є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги протягом трьох років з моменту народження дитини. Єдиний дохід, який вона отримує це кошти, стягнуті за рішенням суду в розмірі 200 грн. на власне утримання.
Відповідач є працездатною особою, інших дітей, крім доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, не має, ОСОБА_4 може працевлаштуватися для забезпечення дитині прожиткового мінімуму, оскільки крім як на нього, як батька дитини, зазначений обов'язок не може бути покладений на будь кого іншого.
Районний суд обґрунтовано дійшов до висновку, що посилання представника відповідача на те, що останній не може працювати, оскільки хворіє на вірусний гепатит не є підставою для звільнення від обов’язку утримувати дитину та перекладання цієї функції на державу.
Виходячи з наведеного, зважаючи на всі обставини справи у їх сукупності суд першої інстанції правильно визнав позов таким, що підлягає частковому задоволенню, тому змінив розмір встановлених рішенням суду аліментів та стягнув на користь позивачки на утримання дитини аліменти в розмірі, який на час стягнення відповідає прожитковому мінімуму для дитини у віці до 6 років.
Також, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції при розгляді даної справи співпадають з роз’ясненями, які наведені в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що районний суд ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, про що свідчать матеріали даної справи.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру та форми аліментів - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області
С.П. Гайворонський
Н.А. Кононенко
С.М. Сегеда