Головуючий у Iінстанції: Деделюк Б.В. Справа № 22-а-536/07
Господарський суд Івано-Франківської області ряд. стат. звіту № 21
Суддя-доповідач: Олендер І.Я.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного судув складі :
судді-доповідача – Олендера І.Я.,
суддів– Кушнерика М.П., Пліша М.А.
при секретарі – Федаш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2007 року у справі за позовом Косівського споживчого товариства до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області про визнання рішення нечинним, -
в с т а н о в и л а :
У червня 2006 року Косівське споживче товариство звернулася до господарського суду з позовом, у якому просило визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області № 105 від 23 березня 2005 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальну суму 6056,96 грн.
Оскаржуваною постановою господарського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2007 року вказаний позов повністю задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою визнати оспорюване Косівським споживчим товариством рішення правомірним, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що позивачем несвоєчасно були сплачені страхові внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування, у зв’язку з чим управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі до нього обґрунтовано було застосовано фінансові санкції у розмірі, визначеному п.2 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а також нараховано пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Просить врахувати, що Косівським споживчим товариством страхові внески за період з 01.08.2003 р. до 01.07.2004 р. сплачувалися несвоєчасно, що відображено у п.5 Акту документальної перевірки від 18 березня 2005 року. Крім того, вважає невірним висновок суду першої інстанції про наявність між сторонами господарських правовідносин.
Під час апеляційного розгляду справи представник апелянта повністю підтримав вимоги за апеляційною скаргою та надав суду пояснення відповідно до її змісту.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі заперечив, оскільки вважає її безпідставною.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Задовільняючи позовні вимоги Косівського споживчого товариства, суд виходив з того, що спірна сума фінансових санкцій та пені є адміністративно-господарськими санкціями, які в силу ст.250 ГК України можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Оскільки рішення управління Пенсійного фонду України в Косівському районі № 105 від 23 березня 2005 року стосується зобов’язань, які виникли у період серпень-грудень 2003 року, січень 2004 року, останнім пропущено шестимісячний строк для застосування до позивача штрафних санкцій, що є підставою для визнання оспорюваного рішення нечинним.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права, а також дійсним обставинам справи та є помилковими.
Відповідно до ч.1 ст. 238 ГК України адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані до суб’єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Згідно ч.1, 4 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі, пов’язані із сплатою Косівським споживчим товариством як страхувальником страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за своїм характером є вертикальними адміністративно-управлінськими, а не господарськими відносинами, а тому правових підстав вважати, застосовані до позивача управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі фінансові санкції як адміністративного-господарські, колегія суддів не вбачає.
Оскільки ч.15 ст. 106 вищевказаного Закону встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів за порушення у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування не застосовується, наведені мотиви суду першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, не можуть прийматися до уваги та повністю спростовуються доводами апеляційної скарги у цій частині.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, постановагосподарського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2007 року підлягає скасуванню.
Поряд з цим, колегія суддів визнає заявлені позивачем у даній адміністративній справі вимоги підставними та вважає, що їх слід задоволити з наступних міркувань.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області № 105 від 23 березня 2005 року до Косівського споживчого товариства застосовано фінансові санкції та нарахувано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, передбачених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на загальну суму 6056,96 грн.
Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та (або)не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Фінансові санкції за порушення у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування застосовуються виконавчими органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених ч.9 вказаного Закону, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірівід 10, 20 та 50 %своєчасно не сплачених зазначених суму разі затримки їх сплатиу строк до 30, 90 календарних днів включнотапонад 90 календарних дніввідповідно.Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих)страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій (ч.13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).
Згідно п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків складається рішення за формою згідно з додатком № 14 до Інструкції, яка, зокрема, передбачає обов’язкове зазначення періоду, за який проводиться застосування до страхувальника таких санкцій, а також нарахування пені.
Встановлено, що за своїм змістом і формою оскаржуване Косівським споживчим товариством рішення управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області №105 від 23 березня 2005 року не відповідає вимогам вищевказаної Інструкції, оскільки не містить посилання на період, за який відповідачем застосовано фінансові санкції та здійснено нарахування пені, що, враховуючи обставини даного публічно-правового спору, колегією суддів розглядається як істотне порушення вимог законодавства України.
З наявних матеріалів справи, на думку колегії суддів, неможливо встановити спірний період, за який управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області накладено штрафні санкції на Косівське споживче товариство, а тому покликання позивача на необгрунтованність оскаржуваного рішення визнаються підставними.
Крім того, як у ході судового розгляду справи, так і під час апеляційного провадження, відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача самих фінансових санкцій, їх розміру та періоду, за який таке застосування було здійснено, належних і достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі суду не представлено, хоча такий його обов’язок в силу ч.2 ст. 71 КАС України покладається саме на нього як на суб’єкта владних повноважень.
Акт документальної перевірки достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків (збору) на загальнообов’язкове державне страхування Косівським споживчим товариством від 18 березня 2007 року (а.с. 7-9), який фактично і був підставою для прийняття управлінням ПФ України в Косівському районі рішення № 105 від 23 березня 2005 року, містить значні суперечності і неточності, які перешкоджають всебічному з’ясуванню дійсних обставин справи та викликають сумніви щодо своєї об’єктивності і достовірності вказаних у ньому даних, що не може бути залишеним поза увагою колегії суддів при вирішенні даного публічно-правового спору.
Так, відповідач у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що Косівським споживчим товариством страхові внески сплачувалися несвоєчасно за період з 01.08.2003 р. до 01.07.2004 р., що й відображено у п.5 вищевказаного акту, тоді як у його вступній частині зазначено, що перевірка проведена за період з 01.05.2004 р. по 01.02.2005 р. У самих висновках за результатами перевірки зазначено, що порушень розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також простроченої заборгованості не виявлено, а термін сплати заборгованості щодо страхових внесків згідно даних головної книги платника в сумі 2284,68 грн. на час перевірки не настав (п.п.1, 3).
Крім того, при наявності заперечень щодо суми недоїмки та застосування фінансових санкцій зі сторони страхувальника, управлінням ПФ України в Косівському районі Івано-Франківської області належних узгоджень результатів перевірки з Косівським споживчим товариством не проведено, хоча їх необхідність випливає із змісту самого акту, який містить відповідну графу, а також ч.3 ст. 106Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч.1 ст. 2 КАС України, згідно якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржуване рішення управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області № 105 від 23 березня 2005 року слід визнати нечинним.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, п.4 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2007 року у справі за позовом Косівського споживчого товариства до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області про визнання рішення нечинним скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Косівського споживчого товариства задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області № 105 від 23 березня 2005 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальну суму 6056,96 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.Я.Олендер
Судді М.П.Кушнерик
М.А.Пліш