Справа № 22ц-5803/2010 Головуючий 1 інстанції - Карпенко О.М.
Категорія 52 Доповідач - Будулуца М.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області
у складі:
Головуючого - судді Пономарьової О.М.
суддів: Будулуци М.С., Бондаренко Л.І.,
при секретарі Валуйському В.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 2 лютого 2010 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
На вказане рішення суду представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення незаконним, зазначив, що суд не з’ясував всі обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.
Представник відповідача ДП „ Донецька залізниця ” - Дячкіна Т.О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції об’єктивно встановив фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що наказом від 3 червня 2009 року провідник пасажирського вагона резерву провідників дільниці 1 групи ОСОБА_2 звільнена з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин з 7 по 12 травня 2009 року.
Матеріалами справи підтверджено, що 7 травня 2009 року при з’явленні в наряд позивачка ОСОБА_2 відмовилась від підпису в графіку роботи на травень 2009 року і відмовилась вийти у рейс 7 травня 2009 року на потяг сполученням „Донецьк – Одеса”, та не з’явилась у інші рейси на потяги сполученням: „ Донецьк – Львів” 8 травня 2009 року; „ Донецьк – Севастополь ” 13 травня 2009 року; „Донецьк – Львів” 14 травня 2009 року (а. с. 39, 40, 42). Згідно іншого акта від 13 травня 2009 року ОСОБА_2 була відсутня на роботі з 7 по 12 травня 2009 року без виправдувальних документів (а. с. 41). Це ж підтверджується і рапортом В.О. начальника резерву провідників від 13 травня 2009 року (а.с.37).
Перед звільненням позивачки з роботи адміністрація отримала згоду профкому на її звільнення за прогули без поважних причин.
Тому апеляційний суд вважає, що позивачку було звільнено з роботи з дотриманням вимог трудового законодавства.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що у неї не було форменого одягу належного кольору та в майбутньому вона отримувала б меншу заробітну плату при роботі провідником на іншому потягу, з іншим графіком роботи, а тому вона й відмовилась вийти до рейсу провідником іншого потягу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно з наказом № 930/OC від 7 червня 2005 року позивачка була прийнята на роботу провідником пасажирського вагону у вагонне депо Донецьк (а.с.19). Згідно з наказом № 1708/ОС від 15 вересня 2005 року адміністрацією продовжена дія трудового договору з ОСОБА_2 на умовах контракту з 16 вересня 2005 по 15 вересня 2010 року.
У вищевказаному контракті не зазначено у якому саме з пасажирських вагонів і у якому напрямку вона повинна працювати, а тому пропозиція адміністрації вийти до рейсу провідником іншого потягу не є порушенням трудових прав позивачки, а її відмова від виконання трудових обов’язків провідника іншого потягу є незаконною.
Відповідно з ч.2 ст.32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, установі, організації на інше робоче місце, в іншій структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
Суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам і наявним доказам дав належну оцінку, та дійшов до обґрунтованого висновку про те, що правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 немає.
Доводи апеляційної скарги позивачки не спростовують висновків суду про обґрунтованість її звільнення з роботи за прогули. Доказів поважності причин відсутності на роботі з 7 по 12 травня 2009 року позивачка суду не надала.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає, а тому апеляційну скаргу - відхиляє.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 лютого 2010 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді: