АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції - Могильний А.В.                                     Справа № 22ц-3947/2009р.

Доповідач - Гайворонський С.П.                                                                   Категорія ЦП: 44

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17  листопада  2009 року                                                                                       м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області   в складі:

                 головуючого                             Гайворонського С.П.

                 суддів                                        Виноградової Л.Є.

                                                                    Сегеди С.М.

                 при секретарі                                Карпенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2004 року,

                                                                встановила:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням та просили постановити рішення, яким визнати відповідача втратившим право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3

В обґрунтування позову позивачі послались на те, що чоловікові позивача ОСОБА_3  ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року була надана квартира АДРЕСА_1 на склад сім’ї з трьох осіб, на основі розпорядження № 365 від 17 травня 1991 р. Суворовського РВК м. Одеси.

 На даній жилплощі мешкають та прописані позивачі. Крім них на спірній жилплощі прописаний син ОСОБА_7 від першого шлюбу - ОСОБА_6, який, як зазначили позивачі, в 1998 році, забрав всі свої власні речі, поїхав мешкати за невідомою адресою.

 Позивачі також пояснили, що ніхто з членів сім’ї не чинив перепон відповідачу в проживанні на спірній жилій площі, спроб до вселення відповідач не приймав.

 Крім того, в Суворовському РВ ОМУ УМВС України в Одеській області був оголошений розшук у відношенні ОСОБА_6, але до теперішнього часу відомостей про місце його знаходження немає.

             Той факт, що відповідач прописаний в квартирі позивачів до теперішнього часу створює для них труднощі, пов’язані з оплатою квартири і комунальних платежів.    

 Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2004 року визнано ОСОБА_6 втратившим право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4. Зобов’язано відділ паспортної реєстрації та міграційної роботи Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_6 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить зазначене вище рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, а висновки в даному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.    

 Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.  

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

 Судом апеляційної інстанції встановлено,   що на порушення вимог ст. ст.  90, 91, 92, 93, 94, 96, 172, 176 ЦПК України (в редакції 1963 року з наступними змінами), суд першої інстанції не з’ясував, чи не заперечує відповідач проти позову і ухвалив вищевказане рішення при відсутності даних про належне повідомлення ОСОБА_6 про час і місце судового засідання, яке закінчилось проголошенням вищевказаного судового рішення.

Також, суд першої інстанції в порушення вимог  ст. 216  ЦПК України (в редакції 1963 року з наступними змінами) не надіслав відповідачу, який фактично не був присутній в судовому засіданні при розгляді справи - копії судового рішення за вищевказаним позовом.

 Таким чином, районний суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_6, який не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що відповідно до п. 3 ст. 307 ЦПК України (в редакції 1963 року з наступними змінами) є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

Керуючись  ст. ст. 77, 303, 304, п. 5 ч. 1  ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

                                             ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням - скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.

Судді апеляційного суду Одеської                                 С.П.  Гайворонський

                                                                                            Л.Є. Виноградова

                                                    С.М. Сегеда