АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-441/2009 року                                                 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП                                             суддя: Олефір М.В.

                                                                                                 Головуючий апеляційного суду

                                                                                                 суддя: Губа О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді:                     Губи О.О.

при секретарі:                                 Пінчуку О.І.

захисника:                

особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2009 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2  (зареєстрованого в АДРЕСА_1), який 22.06.2009 року притягнутий до адміністративної відповідальності року за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 2550 грн. (сплачений  17.09.2009 року),

 – визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.

В С Т А Н О В И В:

    Згідно постанови судді, ОСОБА_1 15.09.2009 року о 08.00 годині, повторно протягом року, керував транспортним засобом «ВАЗ 2104» державний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе із явними ознаками алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився в присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, визнаючи свою вину, просить постанову змінити з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на штраф. Вважає, що при визначенні виду адміністративного стягнення судом першої інстанції не було враховано те, що він має на утриманні дружину і батьків пенсійного віку, які не працюють і хворіють, та неповнолітню дитину, а використання автомобілю є єдиним джерелом до існування його сім’ї.  

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити його скаргу та змінити постанову судді в частині накладення стягнення з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на штраф або на громадські роботи, вивчивши матеріали справи та додатково надані до апеляційної скарги, суд не знаходить підстав для її задоволення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджено матеріалами адміністративної справи й обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП апелянтом не оскаржується.

    З протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2009 року серії ВЕ № 062069 вбачається, що ОСОБА_1 15.09.2009 року о 08.00 годині по вул. Херсонське шосе в м. Миколаєві дійсно повторно протягом року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків, що підтверджується поясненнями цих свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.09.2009 року (а.с. 2, 3).

Накладаючи стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки, суддя відповідно до вимог ст. 33 КУпАП врахував характер адміністративного правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1, а саме те, що порушник працює, і дійшов вірного висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 саме такого адміністративного стягнення. Крім того, накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення є мінімальним, передбаченим санкцією ч. 2ст. 130 КУпАП.

За таких обставин підстав для зміни постанови в частині накладеного стягнення суддею, немає.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 в апеляційній інстанції про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, то таке клопотання не може бути задоволеним, оскільки це адміністративне стягнення є більш суворим, ніж накладене суддею, і воно не може бути посилено відповідно до вимог ч. 9 ст. 294 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2009р. відносно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: