Справа № 22-3467                                    Головуючий  в 1 інстанції – Сидоров Є.І.

     Категорія - 27                                                           Доповідач – Шевченко В.Ю.

                           У Х В А Л А

    іменем      України

      27 травня  2010 року                                                            

                                                            Апеляційний суд Донецької області  в складі:

                                                                           головуючого судді Зінов»євої А.Г.,

                                                                           суддів: Шевченко В.Ю., Могутової Н.Г.,

                                                                            при секретарі Семенченко С.С.,

                                                                            з участю представників ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 03 лютого 2010р. за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»  до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1  до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»   про визнання кредитного договору недійсним,

                    В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 03 лютого 2010р., яким було задоволено позов ЗАТ КБ „ПриватБанк”. З ОСОБА_1 на користь позивача стягнута заборгованість за кредитним договором №DODWAU 1010105 s від 20 липня 2007р. у розмірі 155 388грв.26коп. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ КБ „ПриватБанк” про визнання кредитного договору недійсним відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інтонації, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд, стягуючи суму заборгованості за кредитним договором, не прийняв до уваги причини виникнення такої заборгованості у ОСОБА_1 Суд не врахував, що процентна ставка підвищена банком безпідставно, а тому п.2.3.1 кредитного договору є недійсним. Суд не звернув уваги на те, що укладений кредитний договір є удаваним правочином, так як його було вчинено з метою приховання іншого правочину, оскільки кредит фактично було надано у національній валюті України –гривні.

    В засіданні апеляційного суду представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

    Представник позивача в засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

    Суд першої інстанції встановив наступні обставини.

20 липня 2007р. між сторонами було укладено кредитний договір №DODWAU 1010105 s, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у сумі 21 842,75 дол.США для купівлі автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 липня 2017р. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця у сумі 289грв.39коп. ОСОБА_1 належним чином свої зобов”язання за договором не виконував, у зв”язку з чим утворилась заборгованість станом на 13 січня 2010р. у сумі 155 388грв.26коп. Враховуючи встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку. З урахуванням того, що ОСОБА_1 на довів наявність встановлених законом підстав для визнання правочину недійсним, суд вирішив відмовити у задоволенні його зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;  яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції цим вимогам процесуального закону не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, суд фактично не розглянув по суті усі заявлені ним позовні вимоги. В рішенні  не зроблено ніяких правових висновків щодо вимог ОСОБА_1 про визнання дій відповідача, направлених на підвищення процентної ставки по кредитному договору незаконними, визнання умов договору, які містяться в п.2.3.1 та п.2.3.3 недійсними, змінення кредитного договору з доповненням пункту 7.9 ( а.с.19-26).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 від вказаних позовних вимог не відмовлявся, в подальшому лише доповнив та уточнив їх, на чому наполягали в засіданні апеляційного суду його представники ( а.с.85-87). Оскільки зазначені вимоги перебувають у нерозривному зв»язку з вимогами, щодо яких ухвалено рішення, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст.307,311, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 03 лютого 2010р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий                                                      Судді