Справа № 22-6332                                    Головуючий  в 1 інстанції –  Жамбровський С.І.

     Категорія - 26                                                           Доповідач – Шевченко В.Ю.

                           У Х В А Л А

    іменем      України

      03 червня  2010 року                                                            

                                                            Апеляційний суд Донецької області  в складі:

                                                                                головуючого судді  Зінов»євої А.Г.,

                                                                                суддів: Шевченко В.Ю., Никифоряка Л.П.,

                                                                                при секретарі Семенченко С.С.,

                                 з участю позивача,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою  Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»  на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 12 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» звернулось із апеляційною скаргою на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 12 квітня 2010 року, яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 На його користь з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» стягнуто у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві, 13000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1 000 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір моральної шкоди, посилаючись  на невідповідність висновків суду обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, визначаючи розмір моральної шкоди, не взяв до уваги, що позивач знав про шкідливі умови праці. Підприємство не має можливості виконати рішення суду, оскільки знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Представник відповідача в засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання трудових обов»язків  на шахті «Південнодонбаська №1» отримав професійне захворювання –  хронічну вертеброгенну попереко-крижеву радікулопатію. Згідно висновку МСЕК від 02 жовтня 2007р. йому вперше за вказаним профзахворюванням було встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань , суд визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, у сумі  13000грв.

      Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

    Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що  відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок чого він отримав професійне захворювання, яке потягло за собою втрату професійної працездатності.

    Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дав  належну оцінку доказам по справі, врахував характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, якого визнано інвалідом третьої групи, втрата працездатності якому встановлена безстроково, ступінь порушення його життєвих зв»язків, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, а також врахував вимоги розумності і справедливості.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди у сумі 13000грв., а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об”єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,  що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.  

    Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

      Апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» відхилити.

            Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 12 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий                                    Судді