Справа № 2-733/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року                              Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

               при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконними дій щодо зміни умов кредитного договору в односторонньому порядку,

                         ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просив суд:

- визнати дії відповідача по внесенню змін до кредитного договору № ZRRWAK00102205 від 16.08.2007 року щодо підвищення відсоткової ставки неправомірними;

- зобов'язати відповідача починаючи з 01 лютого 2009 року проводити нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором № ZRRWAK00102205 від 16.08.2007р. за існуючою на момент укладення Договору ставкою.

- стягнути з відповідача на його користь 2000 грн. завданої моральної шкоди та понесені судові витрати по справі.

В судове засідання позивач на з’явився, але в своїй заяві, що надійшла на адресу суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд розглядати справу за його відсутності.  

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала посилаючись на те, що відповідно до ч.1 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому Закон 661-VI, в частині внесення змін до ЦК Україну (ст.1056-1) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом. Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України №661-VI від 12.12.2008р. банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем договору та в рамках чинного законодавства України.

За викладених обставин в діях відповідача не має фактів необґрунтованого підвищення процентної ставки за кредитами, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

Між ЗАТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ZRRWAK00102205 від 16.08.2007 року.

Відповідно до укладеного договору позивач отримав кредит (не поновлювана кредитна лінія 50828 грн.) у розмірі 36500 грн. (на купівлю автомобіля) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за Кредитом, з кінцевим терміном повернення 15.08.2012 року.

При укладенні договору, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними як обов'язкові умови договору. Умови даного договору позивачем виконувалися у повному обсязі у відповідності з його вимогами.

Отже, листом з повідомленням від 06.01.2009 року на адресу позивача було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за вищезазначеним договором, а саме з 14,04 % на 27,48 % річних, яке він отримав 17 січня 2009 року. Тобто відповідачем фактично збільшена відсоткова ставка в односторонньому порядку з 15,72 % до 27,48 % на рік і виходячи з цього збільшена і сума заборгованості.

Незважаючи на те, що пунктом 2.3.1 зазначеного Договору банку надано право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом в разі зміні курсу долара США до гривні, зазначена умова договору є недійсною оскільки суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року за № 1023-ХІІ, відповідно до якої продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Зазначена відповідачем у договорі умова про право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом в разі зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору істотно обмежує позивача права, як споживача.

Крім того, відповідно до Закону України за № 661-У1 від 12.2008 р. (який набрав чинності 10.01.2009 р.) до ст.ст.1056-1, 1061 ЦК України та ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» внесені доповнення, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу за кредитного договору в односторонньому порядку.

Так, у відповідності ст.ст.1056-1, 1061 ЦК України та ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з внесеними вищезазначеним Законом №661-У11 доповненнями слідує, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Враховуючи те, що зміні, до вищезазначених нормативних актів щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу за кредитного договору в односторонньому порядку набрали чинності з 10.01.2009 р., а позивачу стало відомо про таке збільшення лише 17 січня 2009 року, тобто з часу коли фактично діє заборона на її збільшення, що суперечить нормам вищезазначених законодавчих актів і відповідно зазначена вимога банку є незаконною.

Крім того, п.2.3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. №168 вимагає від банків інформувати позичальника про можливі зміни умов кредитного договору перед його укладенням. А п.3.5 зазначеної постанови дозволяє банку змінювати процентну ставку лише в разі настання події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, та за умови, що така подія не залежить від волі сторін договору. Також зазначено, що банки мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї зі сторін.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає можливим визнати дії відповідача по внесенню змін до кредитного договору № ZRRWAK00102205 від 16.08.2007 року щодо підвищення відсоткової ставки неправомірними, а у задоволенні решти позову слід відмовити, у зв’язку з необґрунтованістю пред’явлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк» ПриватБанк» по внесенню змін до кредитного договору № ZRRWAK00102205 від 16.08.2007 року щодо підвищення відсоткової ставки неправомірними.

У задоволенні решти позову відмовити.

     Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                  Суддя: