Справа № 2а – 311/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2010 року Кіровський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді: - Золотарьової В.К.,
при секретарі: - Снаговської М.О.,
з участю представника позивача: - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання незаконними дій, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови виплати допомоги як дитині війні у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними. Зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.; з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 року у сумі 3264 грн.03 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну допомогу, яка встановлюється у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Фактично позивач протягом 2007 року таку допомогу не отримував, в 2008 та 2009 роках отримував цю допомогу у меншому розмірі ніж передбачено законом. Таким чином за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 року позивач недоотримав 3264 грн. 03 коп.
Представник позивача ОСОБА_3, позов підтримала в повному обсязі та просила стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані останнім виплати підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 3264 грн. 03 коп.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, проти позову заперечує.
В своїх письмових запереченнях представник відповідача посилався на те, що позивачу відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05 2008 року визначено фіксований розмір підвищення виплат дітям війни. Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, при цьому в ч. 3 цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень до пенсій, мінімальних пенсій до інших законів Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти, та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, про що свідчить відмітка в пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Позивач в позові просить поновити річний строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи дане клопотання суд встановив, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що пенсіонери складають одну з найбільш соціально незахищених верств населення, є найменш правообізнаними особами, у зв’язку з чим суд доходить висновку про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду з метою виконання завдань, покладених на адміністративні суди в Україні.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог судом встановлено, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, в тому числі передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09.07.2007 року норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність.
Саме з цього періоду такій категорії осіб як «діти війни» поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідний перерахунок відповідачем до 01.01.2008 року здійснено не було.
Стосовно 2008 року суд зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», викладено ст. 6 Закону в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Дана редакція ст. 6 Закону діяла до 22.05.2008 року та втратила чинність у зв’язку з визнанням її неконституційною відповідним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
В подальшому редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювалася.
Таким чином суд доходить висновку, що дії відповідача не є законними, і відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилання відповідача на положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом є хибним. У ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, положення ч.1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 9-12, 70, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» – задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо не вчинення дій з нарахування і виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_4 три тисячі двісті шістдесят чотири гривні 03 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подачі до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про намір оскаржити постанову і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська В.К. Золотарьова