справа № 333/5483/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Ярошенко А.Г.,

за участі секретаря: Довгаль А.Г.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) про визнання кредитного договору недійним, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору № б/н укладеного 26.09.2018 р.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, вказавши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх з підстав вказаних в матеріалах справи.

Відповідач та її представник просили відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічну позовну заяву.

Вислухавши учасників по справі, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що первісний позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Отже, судом встановлено, що 26.09.2018 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо строків погашення кредиту, станом на 14.09.2020 року заборгованість відповідача по кредиту становить 47727, 20 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання боржник повинен відшкодувати збитки, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими.

У заяві позичальника від 26.09.2018 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦКУкраїни передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦКУкраїни публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цьогоКодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦКУкраїни можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦКУкраїни в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551ЦКУкраїни визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050ЦКУкраїни якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена.

Крім того, анкета-заява позичальника від 26.09.2018 року не містить умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за заявою від 26.09.2018 року, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Також роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Крім цього, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦКУкраїни зазмість якої-договором приєднання є договір,умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах,який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційномусайтіпозивача(www.privatbank.ua)неодноразовозмінювалисясамим ПАТКБ"Приватбанк" у період з часу виникнення спірних правовідносин 26.09.2018 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і Правил на дання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статями 625, 1048ЦКУкраїни позивач не пред`явив.

У зв`язку з вище викладеним стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 37092, 99 грн.

Дана сума підтверджена розрахунком наданим як доказ в матеріалах справи позивачем. Окрім того суд враховує, що відповідно до розрахунку встановлено, що відповідач періодично сплачувала заборгованість за кредитним договором та в судовому засіданні не заперечувала факту отримання коштів.

Відповідно до п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2102, 00 грн. Оскільки позов задоволено частково на 77, 71 %, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно - в сумі 1633, 46 грн.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, обставин, на які він посилається у зустрічній позовній заяві. Враховуючи, що на призначенні почеркознавчої експертизи відповідач та його представник не наполягали та в враховуючи сукупності зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити з вище викладених підстав, оскільки суду не надано доказів які підтверджують обставини викладені в зустрічній позовній заяві.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 608, 610, 611, 629,1218, 1268, 1281 ЦК України, ст.ст. 76, 78, 79, 80, 141, 265, 275,279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісну позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за договором б/н укладеного 26.09.2018 р. у розмірі 37092, 99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (м. Київ, вул. Грушевського, 50, рр № НОМЕР_2 МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1633, 46 грн.

В іншій частині первісного позову - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) про визнання кредитного договору недійним - відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено 19.05.2021 року

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко