Судове рішення #9411393

Справа № 2а – 22/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року                     Вінницький районний суд Вінницької області  

в складі:

головуючого судді                                           Спринчука В.В.,

при секретарі                                       Яровій О.В.,

за участю позивача                                                ОСОБА_1,

представника позивача                                                                 ОСОБА_2,

представника відповідача                                                     Стратович С.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Вінницькому районі про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною, стягнення недоотриманої пенсії, -

в с т а н о в и в :

До Вінницького районного суду звернувся ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Вінницькому районі про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною, стягнення недоотриманої пенсії, мотивуючи ти, що він являється  особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та, І-ї категорії та відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визнаний інвалідом ІІ- ї групи, ступінь втрати працездатності складає 70%, захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На даний час та на протязі всього 2009 року, основний розмір його пенсії становить 1097 грн. 60 коп., розмір додаткової пенсії, як інваліда ІІ-ї групи, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи становить 99 грн. 60 коп., загальний розмір пенсії складає 1197 грн. 20 коп.  

Разом з тим, позивач  вважає, що розмір пенсії йому визначено невірно, а тому він потребує перерахунку відповідно до чинного законодавства України, а саме: нарахування основного розміру пенсії повинно здійснюватись Пенсійним фондом України відповідно до чинної редакції ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до зазначеного Закону розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ-й групі інвалідності, тобто 8 мінімальних пенсій за віком.

Окрім цього, згідно ст. 50 цього ж Закону, особам віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам у тому числі віднесеним до першої категорії, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Станом на 2009 рік, згідно п.19 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІУ та Закону України від 26.12.2008 року №835- VI, розмір мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року складає 498 грн.

Отже, згідно чинного законодавства України, позивачу з 01.01.2009 року Управлінням пенсійного фонду України Вінницького району Вінницької області, мав бути проведений перерахунок основної державної пенсії, яка не може бути нижчою по II групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком, а саме 3984 грн. 00 коп. та виплачуватись щомісяця.

Крім того, позивачу як інваліду ІІ - ї групи мала бути нарахована додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, її обчислюють із прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність у розмірі 75 % від 498 грн., тобто з  01.01.2009 року додаткова пенсія має складати – 373 грн. 50 коп., загальний розмір пенсії має складати – 4357 грн. 50 коп. щомісячно.

Згідно розрахунку, розмір недоотриманої пенсії позивачем за період часу з 01.01.2009 року по 30.10.2009 рік складає 31603 грн.

23.09.2009 року позивач  звернувся до Управління пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області з заявою про перерахування його пенсії відповідно до чинної редакції ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

28.09.2009 року начальником Управління пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що основний розмір пенсії і додаткова пенсія як інваліду ІІ-ї групи виплачується йому згідно норм чинного законодавства та станом на жовтень 2009 року складає 1197 грн. 20 коп.

Позивач вважає відмову Управління пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області протиправною, оскільки вона суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативні акти приймаються у відповідності до Конституції. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Згідно ст.16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком Держави. Згідно ст..22 Конституції, - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно до ст.50 Конституції кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно ст.64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією.

Ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії" закріплює, що лише законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування.

Ст.75 Конституції встановлює: "єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна рада України".

Таким чином, встановлення мінімального розміру пенсії за віком та питання нарахування пенсії громадянам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регламентується Законами України а не постановами КМ України.

Відповідач в своєму листі-відмові провести перерахунок суми належної позивачу пенсії, в обґрунтування своїх дій посилається на Постанови Кабінету Міністрів України, а не на діючу норму ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки 22 травня 2008 року рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» якими були внесені зміни,  зокрема до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії повинен бути здійснений відповідачем з урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої на 01.01.2009 року, відповідно до редакції ст.ст.50,54 які були і є чинними до внесення незаконних змін у 2008 році.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві, просили позов задоволити.

Відповідач – Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі проти позову заперечує на тій підставі, що Управління при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу діяло в межах чинного законодавства і порушень його прав не допустило.

При визначенні права на пенсію громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, управління керується Законом України від 28 лютого 1991 року «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вважає, що порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених законодавчими актами, до яких вносились зміни, залишився неврегульованим.

На думку відповідача, розраховуючи розмір своєї основної пенсії виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком, позивач застосовує не чинну редакцію ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.11.2005 року, при цьому розміри мінімальних пенсій за віком бере за 2009 рік.

Також відповідач заперечує проти застосування в даному випадку розміру мінімальної пенсії за віком, поняття якої визначено в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання органами державної виконавчої влади.  Крім того, після скасування Конституційним Судом України змін, внесених в Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанова Кабінету Міністрів України №530 та № 654 - єдині нормативно-правові акти, які регулюють питання обчислення пенсій даної категорії громадян.

У відповідності до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією даного Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

В свою чергу Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження відповідно до п. 15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, при цьому згідно з п. 10 Положення, кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1 від 24.12.2008 року (а.с.7).

Відповідно до довідки Вінницької обласної МСЕК № 1 серії 2-18 АВ № 027232 від 03.02.2001 року, ОСОБА_1 являється інвалідом другої групи, захворювання одержано при виконанні службових обов`язків /військова служба по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС/ (а.с.10). Даний факт також підтверджується посвідченням НОМЕР_2 від 03.02.2005 року, відповідно до якого  ОСОБА_1 є інвалідом ІІ – ї групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а.с. 8).

ОСОБА_1 відповідачем відмовлено в перерахунку пенсій як основної так і додаткової. Даний факт підтверджується листом УПФУ у Вінницькому районі від 28.09.2009 року (а.с. 12).

Компенсації, право на які передбачено законом, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції  України не допускається.

Згідно із ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР) особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 2-ї групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Крім того, особам, віднесеним до 1 категорії виплачується державна пенсія, розмір якої для інвалідів в усіх випадках не може бути нижчим: по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Таким чином, з дня прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ є чинними в редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР.

Посилання відповідача на те, що після визнання такими, що не відповідають Конституції України відповідних положень Закону №107-VI, мало бути прийняте окреме рішення про відновлення дії попередньої редакції закону, не заслуговує на увагу.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, вищевказані положення, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, втратили чинність 22 травня 2008 року.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України №530, №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Посилання відповідача на положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Вищевикладене дає суду законні підставі для задоволення позову в частині визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 50, 54, 67 Закону №796-ХІІ за період часу з 01 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року.

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які постраждали внаслідок аварії на  ЧАЕС І-ї категорії, інвалідам ІІ-ї групи виплачується пенсія в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про пенсійне забезпечення на 2008 рік» встановлено  розмір мінімальної пенсії за віком в сумі 498 грн.

Згідно з ст. 162 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти як постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності , так і стягнення з відповідача коштів.

Оскільки за період час з 01.01.2009 року по 30.10.2009 року позивачу нараховано і виплачено пенсію меншого, ніж передбачено законом розміру, відповідну заборгованість слід стягнути з відповідача на користь позивача згідно з розрахунком.


Розрахунок розміру недоотриманої пенсії за період часу з 01.01.2009 року по 30.10.2009 року :

Період нарахування пенсії Кіль-кість міся-ців Розмір мінімальної пенсії на місяць Загальний розмір пенсії до виплати (ст. 54 Закону Загальний розмір додаткової пенсії (ст. 50 Закону) Всього до виплати Фактично отримано Розмір недоотри-маної пенсії

1 2 3 4 5 6 7 8

0.1.   - 30.10.2009 р. 10 498 грн. 39 840 грн. 3735 грн. 43 575 грн. 11 972 грн. 31 603 грн. 65 коп.


Таким чином, розмір недоотриманої ОСОБА_1 пенсії за період часу з 01.01.2009 року по 30.10.2009 року складає 31 603 грн., який підлягає до стягнення з відповідача.

На підставі ст.ст. 8, 16, 19, 22, 23, 24, 50, 55, 64, 121 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 71, 160-163, 256 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області, що полягали в нарахуванні ОСОБА_1 додаткової і державної пенсії в розмірі, що не відповідає вимогам ст. 50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період часу з 01 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області:

здійснити перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, віднесеній до категорії 1, по ІІ групі інвалідності – не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

здійснити перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_1 недоотриману державну пенсію, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, за період часу з 01 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року в розмірі 31 603 (тридцять одна тисяча шістсот три) гривні 65 копійок.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано, або закінчення строку подання апеляційної скарги в разі її неподання.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація