справа № 2-521/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    31 березня  2010 року                                                       м. Запоріжжя

    Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді Яцуна О.С.

при секретарі Єговітіної І.Ю.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ ВП «Електрум» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку виплати заборгованості, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

    22.01. 10 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ ВП «Електрум» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 30000 грн., середнього заробітку за затримку виплати заборгованості, моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та витрат на юридичну допомогу в розмірі 150 грн.

    В судовому засіданні позивач  уточнив позовні вимоги, зазначивши що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем, який з липня 2009 року перестав виплачувати заробітну плату. Це стало підставою для звільнення позивача з підприємства 15.01.10. З урахуванням порушень діючого законодавства України з боку ТОВ ВП «Електрум», позивач просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 4785,54 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку,  в розмірі 1279,03 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 150 грн. В подальшому від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

    Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з  ТОВ ВП «Електрум». Останнє місце роботи на підприємстві – маляром, про що було видано наказ №05-К від 06.02.2008 року та внесено запис до трудової книжки під № 17.

Виходячи із довідки, наданої ТОВ ВП «Електрум», з липня 2009 року відповідач не виплачує  ОСОБА_3 заробітну плату.

15.01.10 ОСОБА_3 звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, про що було видано наказ № 04-К від 15.01.2010 року та внесено запис до трудової книжки під № 20 .

На день звільнення позивача, борг ТОВ ВП «Електрум» позивачу по заробітній платі  складає 4785,54 грн .

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується... Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом… Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом».

Суд визнає бездіяльність відповідача, а саме не виплату заробітної плати, незаконною, такою що  порушує конституційне право ОСОБА_3 на своєчасне отримання винагороди за працю.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, який не перевищує 14 календарних днів. Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що підлягають до сплати, проводиться в день звільнення.

Судом встановлено, що на час звільнення позивача відповідач не провів з ним розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року N 13 постановив, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Суд погоджується з позовними вимогами щодо стягнення з відповідача, у зв'язку із затримкою розрахунку, середнього заробітку позивача за  весь  період  затримки  розрахунку що становить 1279,03 грн.

Аналізуючи позовні вимоги із існуючими доказами у сукупності, беручи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі, як законний та обґрунтований.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 124 Конституції України, ст.ст. 47, 115, 116, 117,   п. 2 ч. 1 ст. 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95, п. 20 Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року N 13 , ст. 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ТОВ ВП «Електрум» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку  – задовольнити.

Стягнути з ТОВ ВП «Електрум» на користь  ОСОБА_3:

-  заборгованість по заробітній платі в сумі 4785,54 грн.

- середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 1279,03 грн.

- витрати на юридичну допомогу у розмірі 150 грн.

Стягнути з ТОВ ВП «Електрум» на користь держави судовий збір у розмірі 61 грн. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

    Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Суддя                                       О.С. Яцун