2-3997/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 року                                   м.Донецьк

    Будьоннівський районний суд м.Донецька у складі

головуючого судді Шишова О.О., секретарі Авраменко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, -

Встановив:

    У Будьоннівський районний суд м.Донецька, надійшла позовна заява в якій позивач вказала, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва побудували домоволодіння, яке має адресу: АДРЕСА_1. після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1, та матері ІНФОРМАЦІЯ_2 вона є єдиним спадкоємцем за заповітом який склав на її ім’я батько. Матір майно після смерті батька не приймала. Оскільки вона-ОСОБА_1 постійно проживає у будинку та користується ним, просила суд визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

    У судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

    Дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог (ст. 10 ЦПК України), суд приходить до наступного.

З свідоцтва про народження позивача, її свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, ОСОБА_2

Договором від 12 лютого 1957 року ОСОБА_3, надана земельна ділянка для забудови житловим будинком.

З технічного паспорту вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на ОСОБА_3 та складається з житлового будинку літ.А-1, літньої кухні літ.Б, сіней, літ.б, погребу, літ. б-1, сараїв Г,Е,Ж, вбиральні, літ.Д, каналізаційної ями, літ.З, забору, № 1-3, замощення, І.

Відповідно акту від 22 лютого 1989 року домоволодіння АДРЕСА_1 прийнято до експлуатації.

Стаття 376 ЦК України у частинах 1-5 передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Частиною 2 статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Суд вважає, що ОСОБА_3 належним чином у відповідності з законодавством побудував житловий будинок та набув право власності на нього.

Згідно свідоцтву про шлюб, ОСОБА_3, ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 10 березня 1948 року.

Стаття 22 КпШС УРСР передбачено, що майно, нажите подружжям  за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

У судовому засіданні встановлено, що будівництво домоволодіння проводилося під час сумісного шлюбу.

При таких обставинах суд вважає, що ОСОБА_2 мала право на ? частку у спільному майні подружжя.

Згідно свідоцтв про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно повідомлення нотаріальної контори, спадкових справ  після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 відсутні.

Частиною 1, 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно заповіту від 17 червня 1999 року, ОСОБА_3 заповідає своє майно ОСОБА_1

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належним чином прийняла спадкове майно після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності суд вважає, що будівлі домоволодіння що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відповідають технічним вимогам, прийняті до експлуатації, ОСОБА_1 належним чином прийняла спадкове майно після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 79, 88, 209, 215, 226 ЦПК України, ст.ст. 22 КпШС, 331, 376, 1268 ЦК України, суд, -

Вирішив:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ.А-1, літньої кухні літ.Б, сіней, літ.б, погребу, літ. б-1, сараїв літ.Г,Е,Ж, вбиральні літ.Д, каналізаційної ями, літ.З, забору, № 1-3, замощення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції позивачем може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: