справа № 2-834/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 червня 2010 року                                              м. Запоріжжя

    Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді Яцуна О.С.

при секретарі

представника позивача

представника відповідача Єговітіної І.Ю.

ОСОБА_3

ОСОБА_4

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6  про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.09 по 31.01.10, -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів з а період з 01.11.09 по 31.01.10. В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що 12.09.07 Ленінським районним судом м. Запоріжжя винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини та коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Зазначеним рішенням позов ОСОБА_5 – задовольнили.

    18.09.07 Ленінським районним судом видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 470 гривен з індексацією відповідно до закону, щомісячно починаючи з 22.05.07 і до повноліття дитини  та про стягнення на користь ОСОБА_5 коштів на утримання дружини в розмірі 568 грн., щомісячно, починаючи з 22.05.07 до 23.07.09 – досягнення дитиною трирічного віку.

    На момент подачі позову, ОСОБА_6 має заборгованість за аліментними зобов’язаннями, загальна сума яких складає 17083, 88 грн. З урахуванням положень ст. 196 СК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_6 пеню за несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 – 25501,6 грн, та пеню за несплату аліментів на утримання дружини – 21493,6 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги уточнили в

частині стягнення з відповідача пені за  прострочення сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 14731,03 грн., оскільки у наданому до суду розрахунку мала місце арифметична помилка. Також позивач зазначила, що ОСОБА_6 крім того щодо має заборгованість за аліментними зобов’язаннями взагалі не приділяє увагу дитині, не виконує своїх батьківських обов’язків. Просила суд задовольнити уточнені позовні вимоги.

    Відповідач та його представник  позовні вимоги визнали частково, пояснивши  при цьому, що ОСОБА_6 на даний час не має офіційного місця роботи, на життя заробляє тимчасовими заробітками, а також навчанням йоги. Просили врахувати положення ст. 258 ЦК України та з урахуванням майнового стану ОСОБА_6, який має ще інші аліментні зобов’язання за першим шлюбом,  стягнути з останнього за наявними позовними вимогами 5000 грн.

    Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на примусовому виконанні Заводського районного відділу державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист № 2-2672 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 470 грн., щомісячно починаючи з 22.05.07 і до повноліття дитини  та про стягнення на користь ОСОБА_5 коштів на її утримання у розмірі 568 грн., щомісячно, починаючи з 22.05.07 до 23.07.09 – досягнення дитиною трирічного віку.

    Згідно наданих розрахунків державного виконавця щодо заборгованості ОСОБА_6 по виконавчому листу про стягнення з останнього на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітнього сина, станом на 01.01.10 вона складала 10321,33 грн.; по виконавчому листу про стягнення з останнього на користь ОСОБА_5 аліментів на її утримання до досягнення неповнолітньою дитиною трирічного віку, станом на 23.07.09 вона складала 6762,55 грн.

Статтею 196 СК України передбачено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, якщо заборгованість виникла з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. Відповідно до частини 2 статті 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платник аліментів.

Статтею 20 СК України регламентовано, що до вимог, які випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст. 72, ч.2 ст. 129, ч. 3ст. 138, ч.3 ст. 139 цього кодексу.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.06, а саме відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не покладається така відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Згідно наданих до суду розрахунків пеня за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 складає 25501,6 грн.; пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку складає 14731 грн. Правильність розрахунків позивачем та його представником не заперечується.

Судом під час розгляду справи по суті встановлено, що ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, про що свідчить оглянута трудова книжка. Крім того, ОСОБА_6 має аліментні зобов’язання за першим шлюбом. Даний факт останнім документально не підтверджено, однак не оспорюється позивачем та її представником. На думку суду зазначені обставини є  підставою для зменшення розміру нарахованої неустойки.

З урахуванням положень ч.2 ст. 196 СК України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 196 СК України,   ст.258 ЦК України,   ст.ст.57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1)  на користь ОСОБА_5:

- пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 у розмірі 15000 грн.;

-  пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 8000 грн.;

- судовий збір у розмірі 230 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення у справі у сумі 120 грн.;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя                 О.С. Яцун