Справа № 2-513/2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ    УКРАЇНИ

19. 05. 2010 року                                   м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд    Запорізької області   у складі

головуючого:                                               Петрова В.В.,

при секретарі :                               Крук О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні   позовну заяву  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про стягнення суми

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики, відповідно якої 14.09.2009 року ОСОБА_2 взяв у неї борг 37 000 грн. строком на 4 місяця, про що дав розписку. Через 2 місяця відповідач власноруч передав позивачці на зберігання в якості гаранту своїх договірних зобов’язань  свій автомобіль НОМЕР_1, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 По закінченню терміну зобов’язання виплати боргу за розпискою від 13.09.2009 р. по 13.12.2009 р. відповідач борг не повернув, але ще сказав, що повертати гроші не буде бо їх у нього немає. До теперішнього часу борг не повернуто, відповідач уникає зустрічей з позивачем. Просить стягнути з відповідача на її користь борг в сумі 37 000 грн., а також витрати, понесені нею при подачі позову.

В судовому засіданні позивач позов підтримала,  суду пояснила, що  відповідач позичив в неї гроші, про що  було складено  розписку,  однак  в обумовлений термін гроші не повернув.  В теперішній час  місце його знаходження їй не відомо. Просить  позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зі згоди  позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у ній даних у відповідності зі ст. 169 ЦПК України .

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що у його сестри, позивачці по справи, ОСОБА_2 14.09.2009 р. взяв борг в сумі 37 000 грн. на 4 місяця. В листопаді 2009 р. він передав автомобіль на зберігання в якості гаранту виконання своїх договірних зобов’язань. До теперішнього часу борг не повернуто.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що у листопаді 2009 р.  їхав мимо будинку ОСОБА_1 та побачив їх разом з ОСОБА_2, зупинився та дізнався, що ОСОБА_2 передає в якості гаранту повернення боргу свій автомобіль.

Вислухавши пояснення позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Факт того, що ОСОБА_2 позичав гроші в сумі 37 000 грн. у ОСОБА_1 підтверджується розпискою від 14.09.200 року  (ас.6)

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору і вимог закону.

Згідно до  ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.  629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позику) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. (ст.1046 ЦК України)

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частина 1 ст.1049 ЦК України вказує, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частина 3 ст.1049 ЦК України регламентує, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

        Таким чином суд, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 37 000  грн.

            При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.1,2), тому з відповідача згідно до ст. 88 ЦПК України належить стягнути на користь позивача суму судового збору, що складає 370  грн. , та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.  Витрати,  понесені    позивачем  на надання оголошення про виклик відповідача до суду   в сумі 140 грн.  також підлягають  стягненню  з відповідача.

На підставі  викладеного, керуючись   ст. ст. 526, 527, 530, 532, 533, 629, 631, 638-640, 1046-1049 ЦК України, ст. ст. 88, 169,  199, 224, 291, 292, 293,294, 295, 296 ЦПК України, суд,  

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги - задовольнити  в повному обсязі.

    Стягнути   з ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу в розмірі 37 000 (тридцять сім тисяч) грн. 00 коп., витрати по справ в сумі 630 грн. 00 коп.

 Заява про  апеляційне оскарження  рішення суду  може  бути подана на протязі  десяти днів  з дня  проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом  двадцяти днів  після подання  заяви про  апеляційне оскарження.

Заочне рішення може  бути переглянуте  судом  за письмовою заявою  відповідача,  поданою на протязі 10 днів з дня отримання  копії рішення.

Суддя                     В. В. Петров