Справа №2а-280/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14. 05. 2010 року                                                                   м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді                     Петрова В. В.

при секретарі                                 Крук О. В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам’янка-Дніпровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України  в Запорізькій області,  інспектора  роти ДПС ДАІ № 4 УДАІ ГУ УМВС України в Запорізькій області Цис Володимира Олексійовича про скасування постанови про притягнення до   адміністративної  відповідальності

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказує, що 13 квітня 2010 року приблизно о 12 год. 30 хв. на  Мелітопольському шосе  у м. Приморськ,    він,    на думку співробітника відповідача  Цис Володимира Олексійовича, порушив    правила дорожнього руху, а саме: на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку рухався на своєму автомобілі ВАЗ 21053, 1982 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3   по крайній лівій смузі при вільній правій смузі. Наслідків дана ситуація не мала.

На вимогу співробітника ДАІ він зупинився, Цис В. О. пояснив йому, що він порушив Правила дорожнього руху. При цьому яку саме частину або пункт ПДР ним було порушено останній не роз'яснив. Зі свого боку позивач пояснив, що не порушував у даній ситуації ПДР, так як крайня права смуга була зайнята автомобілем марки ВАЗ, який рухався попереду нього приблизно зі швидкістю 50 км. на год. Дорожня ситуація дозволяла йому здійснити обгін, що він і зробив. Не взявши до уваги його пояснення та заперечення, представник відповідача склав постанову серії АР № 268639 в справі про адміністративне правопорушення. При цьому протокол, який обов'язково складається на місці зупинки йому видано не було. У постанові є посилання на номер протоколу АР № 230431, однак його копії йому вручено не було. Постанову, з якою категорично не згодний позивач отримав, про що поставив власноруч свій підпис.

З постановою серії АР № 268639 він не згодний, тому що під час зупинки та з’ясування обставин співробітник ДАІ не роз'яснив йому права та обов'язки, не роз'яснив у чому полягає порушення, який саме пункт ПДР він порушив. Просить визнати дії відповідача, які полягають у незаконному складані постанови та ненаданні йому на місці складання постанови протоколу про адміністративне правопорушення – незаконними.   Скасувати  постанову  серії АР №  268639  в  справі  про  адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, просить його вимоги задовольнити.

В судове засідання представник відповідача до суду не з’явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно у належній формі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Стаття 55 Конституції України  зазначає про захист судом прав і свобод людини і громадянина:  кожному гарантується право на оскарження в суді рішень. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 57 Конституції гарантує кожному право  знати свої права та обов’язки, які мають бути  доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

 Доказами по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 ст. 287 КУпАП регламентує право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення: постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

              Стаття 71 КАС України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.   В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.  Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.  

    Частина 3 ст.   16 Закону України від 08.09.2005 р. № 2862-IV "Про автомобільні дороги" встановлює, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Частина 2 ст. 21 Закону України від 30.06.1993 р.  № 3353-XII "Про дорожній рух" регламентує, що автомобільні дороги, вулиці поділяються на: загального користування, відомчі та приватні.  Автомобільні (позаміські) дороги загального користування поділяються на дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та інші.  У містах вулиці та дороги поділяються на магістральні вулиці та дороги, дороги та вулиці місцевого значення.

Стаття 86 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.   Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.  Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пункт 11.5 Правил дорожнього руху встановлює, що на дорогах, які мають дві або більше смуг руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху у тому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також; для повороту наліво, розвороту або зупинки або стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, якщо це суперечить правилам зупинки.

На підставі викладеного, оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повній мірі, оскільки відповідачем було допущено ряд процесуальних  порушень, постанова серії АР № 268639 від 13.04.2010 р. у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.. 283   КУпАп:

-   ОСОБА_1 не було роз’яснено його прав, передбачених ст..268 КУпАП,

-   у постанові не вказано,  якою статтею КУпАп передбачено правопорушення, яке скоїв ОСОБА_1, що є  безумовною підставою для  її скасування.  

Частина 6 ст. 71 КАС України встановлює, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

      Керуючись ст.ст. 55, 57 Конституції  України, ст.ст. 2, 4, 6-12, 17, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 14-1, 251, 258 ч. 6, 287 ч. 1, 289 КУпАП, ч. 2 ст. 21 Закону України від 30.06.1993 р.  № 3353-XII "Про дорожній рух",  ч.  3 ст.   16 Закону України від 08.09.2005 р. № 2862-IV "Про автомобільні дороги",  Правилами дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001, № 1306    суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги    -  задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову  серії АР № 268639 від 13. 04. 2010 року про  накладення  на   ОСОБА_1 адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в сумі 425 грн.  

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кам’янсько-Дніпровський  районний суд Запорізької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.  Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  судове рішення, якщо  його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення  апеляційного розгляду справи.

Суддя                     підпис

З оригіналом згідно:

Суддя                     В. В. Петров