Постанова

Іменем України

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 263/3546/17

провадження № 61-2542св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

представник правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,- адвокат Каменюк Людмила Миколаївна,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - адвокат Басівський Віталій Олександрович,

третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Куркчі Георгій Іванович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,на рішення Жовтневого районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2019 року у складі судді Васильченко О. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 січня 2020 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю.,

Мальцевої Є. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Куркчі Г. І., про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності на квартиру.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 червня 2013 року між нею та

ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 .

Вказувала, що пунктом 3 цього договору передбачено, що за погодженням сторін продаж квартири вчинено за 159 860,00 грн, вказану суму відповідач був зобов`язаний передати їй одразу після підписання цього договору. Договір вважається виконаним покупцем після повного розрахунку за договором. Порушення цього пункту є підставою для визнання договору неукладеним і відшкодування завданих продавцю збитків.

Зазначала, що відповідач вказаний договір не виконав.

Вважала, що якщо розрахунок за договором не здійснений, відповідач не набув права власності на квартиру, оскільки фактичної передачі квартири за оспорюваним договором не відбулося. Після укладення договору вона продовжувала проживати у квартирі та розпоряджатись нею на власний розсуд, здійснювала витрати по її утриманню.

Про порушення права власності дізналася в 2016 року, коли отримала новий договір про користування електричною енергією, де власником квартири був зазначений відповідач.

Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:

- розірвати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 07 червня 2013 року між нею та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Куркчі Г. І. та зареєстрований у реєстрі за № 1078;

- визнати за нею право власності на квартиру

АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2019 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 добровільно передала відповідачу оригінали документів на квартиру та уклала спірний договір купівлі-продажу квартири. Умови договору сторонами виконані. Позивач не надала доказів, які спростовують факт отримання нею грошових коштів за продану квартиру.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 23 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 не надала, тому правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справу призначено

до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2021 року провадження у справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Куркчі Г. І., про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності на квартиру зупинено до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області

Куркчі Г. І., про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності на квартиру поновлено.

Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Каменюк Л. М. про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 задоволено.

Залучено правонаступника ОСОБА_1 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Куркчі Г. І., про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності на квартиру.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги її вік (1954 року народження), стан здоров`я, наявність

у неї спірного житла як єдиного, відсутність фактичної передачі спірної нерухомості, проживання у спірній квартирі та сплату комунальних послуг після укладення договору.

Зазначає, що відповідно до спірного договору купівлі-продажу, договір вважається виконаним покупцем після повного розрахунку за договором, проте вказаних коштів за спірним договором купівлі-продажу квартири вона не отримала.

Вказує, що суд першої інстанції не навів у мотивувальній частині рішення пояснення свідків щодо джерел грошових коштів на придбання квартири. Так, свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - батьки відповідача пояснили, що

100 000,00 грн були у сина внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності, а інші 8 000 дол. США надали йому вони. Проте свідок

ОСОБА_6 - рідний брат відповідача, дав пояснення, що 100 000,00 грн були

у брата, а інші 8 000,00 дол. США він позичив у знайомої ОСОБА_7 , що, на її думку, підтверджує, що цих грошей взагалі не було. Суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув та не дав цьому факту правової оцінки.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Басівський В. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Вказує, що за час розгляду справи у суді першої інстанції позивач неодноразово змінювала предмет та підстави позову, що свідчить про невизначеність у своїх твердженнях та обставинах, на які вона посилається у своїх позовах та уточненнях до них.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Куркчі Г. І. та зареєстрований у реєстрі за № 1078

(а.с. 14, т. 1).

У пункті 3 вказаного договору зазначено, що за погодженням сторін продаж квартири вчинено за 159 860,00 грн. Вказану суму покупець зобов`язується передати продавцю одразу після підписання договору. Договір вважається виконаним покупцем після повного розрахунку за договором.

Згідно з пунктом 11 цього договору право власності на квартиру у покупця виникає після державної реєстрації цього права власності у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано

07 червня 2013 року за ОСОБА_3 (а.с. 38, т. 1).

15 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу, в якому зазначала, що договір купівлі-продажу вона уклала із сестрою ОСОБА_4 , так як потребувала грошових коштів на лікування, а саме проведення складної операції нирки, вартість якої дорівнювала приблизно 1 000,00 дол. США (а.с. 1-8, т. 1)

18 вересня 2018 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 , за яким вона під впливом тяжких обставин, на вкрай невигідних умовах продала ОСОБА_3 квартиру за суму 159 860,00 грн, які від нього не отримала, при ринковій вартості подібної квартири 450 000,00 -600 000,00 грн (а.с. 20-23, т. 2)

01 листопада 2018 року ОСОБА_1 уточнила позов, у якому просила розірвати договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 , який вона уклала з племінником ОСОБА_3 з причини неотримання грошових коштів за продане майно (а.с. 37-38, т. 2).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Ціна - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).

Покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (частина третя статті 692 ЦК України) або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими

і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судом встановлено, що 07 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Куркчі Г. І. та зареєстрований

у реєстрі за № 1078 (а.с. 14, т. 1).

У пункті 3 вказаного договору зазначено, що за погодженням сторін продаж квартири вчинено за 159 860,00 грн. Вказану суму покупець зобов`язується передати продавцю одразу після підписання договору. Договір вважається виконаним покупцем після повного розрахунку за договором.

Згідно з пунктом 11 цього договору право власності на квартиру у покупця виникає після державної реєстрації цього права власності у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано

07 червня 2013 року за ОСОБА_3 (а.с. 38, т. 1).

Також судом встановлено, що позивач, не маючи доходів крім пенсії, після укладення 07 червня 2013 року договору купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 , віддала борг сестрі ОСОБА_4 у сумі 6 000,00 дол. США, зробила 16 липня 2013 року чергову планову операцію єдиної нирки, вартість якої нею зазначено в первинному позові у розмірі 1 000,00 дол. США, продовжила рекомендоване лікування під наглядом лікаря та пройшла лікування внаслідок перелому медіальної шийки лівого стегна зі зміщенням з 30 грудня 2015 року до 25 січня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що позивач не надала належних та допустимих доказів, які спростовують факт отримання нею грошових коштів за спірну квартиру. Крім того, позивач не здійснювала заходів із витребування з відповідача обумовленої в договорі суми протягом чотирьох років з моменту його підписання, не вимагала повернути їй товаророзпорядчих документів на квартиру, яку вона продовжувала вважати своєю, навіть після того, як

у вересні 2016 року їй стало відомо, що відповідач уклав договір, як власник квартири з енергопостачальною організацією.

З таким висновком судів попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не навів у мотивувальній частині рішення пояснення свідків щодо джерел грошових коштів на придбання квартири, а суд апеляційної інстанції не дав цьому факту правової оцінки, не заслуговують на увагу.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанції, а також у зв`язку з переглядом справи

у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 23 жовтня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду

від 09 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк