Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #94093161

Ухвала

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 750/5751/20-ц

провадження № 61-3478св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко Оксана Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2020 року у складі судді Карапута Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Харечко Л. К., Євстафіїва О. К., Онищенко О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко О. В., приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін О. П., про визнання договорів дарування недійсними.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02 жовтня 2013 року він надав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 181 000,00 грн (22 625,00 дол США) у борг, про що остання склала розписку. Відповідач зобов`язувалась повернути зазначену суму у строк до 31 грудня 2014 року за комерційним курсом продажу доларів США, але добровільно кошти не повернула. 06 січня 2016 року він направив їй вимогу про виплату боргу, проте кошти не повернуто, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2017 року у справі № 750/5847/17 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 829 272,64 грн та 8 000,00 грн судового збору.

Під час виконання рішення суду встановлено, що 01 вересня 2017 року ОСОБА_2 уклала договір дарування зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , за яким подарувала йому житловий будинок АДРЕСА_1 . За результатами розгляду позову про визнання вказаної угоди недійсною, постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 січня 2020 року у справі № 750/37/19 визнано недійсним договір дарування житлового будинку. Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року постанова апеляційного суду залишена без змін.

Після отримання відповідачем вимоги від 06 січня 2016 року про сплату боргу, будучи обізнаною про можливе стягнення з неї заборгованості у сумі 22 625,00 дол. США, ОСОБА_2 15 лютого 2016 подарувала своїй доньці ОСОБА_3 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належала дарувальниці на праві власності на момент виникнення боргу та настання часу його повернення, а 11 вересня 2017 року ОСОБА_2 подарувала своєму синові ОСОБА_4 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , яка належала дарувальниці на праві власності згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Вважає, що в обох правочинах вбачається схема правочину, націленого на мету збереження цього майна та убезпечення від звернення виконання у майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсним договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 15 лютого 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко О. В., зареєстрований у реєстрі за № 241, визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 11 вересня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Матвієнко О. В., зареєстрований у реєстрі за № 1953.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач посилаючись на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц, залишає поза увагою, що вказаний висновок не надає право безспірного визнання будь-яких безоплатних правочинів укладених боржником під час існування безспірної або ймовірної заборгованості. Відсутні обставини та факти, які б вказували на недобросовісність дій або на фіктивність договору дарування 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 . Позивач здійснювала погашення заборгованості, що підтверджує відповідною відомістю та на сьогоднішній день триває виконавче провадження, постійно здійснюється утримання суми заборгованості з пенсії, відбулась реалізація іншого нерухомого майна та загалом вже стягнуто 151 506,19 грн у рахунок погашення заборгованості, що підтверджується листом приватного виконавця Палігін О. П.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд виходив із відсутності умислу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 при укладенні договорів дарування майна, оскільки дії ОСОБА_2 та дії її рідних доньки та сина не є ідентичні діям ОСОБА_2 і її чоловіка, які мали місце у цивільній справі № 750/37/19. ОСОБА_2 розпорядилась своїм правом власності на користь дітей, подарувавши кожному відповідну частину свого нерухомого майна, яким вони фактично користувались весь час та продовжують користуватись.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1873цс16, від 23 серпня 2017 року у справі № 306/2952/14-ц, від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц.

У квітні 2021 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким позивач пропустив строк позовної давності щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування від 15 лютого 2016 року. Позивачем не надано жодного самостійного доказу фіктивності оспорюваних договорів дарування, укладених до ухвалення рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2017 року у справі № 750/5847/17, яким присуджено стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20 квітня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко Оксана Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про визнання договорів дарування недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року призначити до судового розгляду на 26 травня 2021 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков Г. І. Усик



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація