Справа № 127/2119/13- ц

Провадження № 22-ц/801/1088/2021

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна  Ю. А.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 рокуСправа № 127/2119/13- цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого               Ковальчука О. В.,

суддів :                       Берегового О. Ю., Якименко М. М.,

за участі секретаря Ліннік Я. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), на дії та рішення головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Міщук Тетяни Андріївни,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області, постановлену у цій справі 29 березня 2021 року в м. Вінниці суддею цього суду Шаміною Ю. А., зі складанням її повного тексту 05 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Міщук Тетяни Андріївни (далі – державний виконавець Міщук Т. А.), мотивуючи її тим, що 18 вересня 2019 року державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 17 вересня 2013 року (виконавче провадження № 53970929) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» коштів в сумі 1212 грн 59 коп, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення та у п. 2 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19 вересня 2022 року. Проте, у вказаному виконавчому листі зазначено, що строк його пред`явлення до виконання 1 рік.

Водночас, заява стягувача про стягнення із ОСОБА_1 коштів за вказаним виконавчим листом подана на адресу державної виконавчої служби 17 травня 2017 року, тобто із пропуском усіх можливих строків для пред`явлення його до виконання. Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що строк подачі виконавчого листа не переривався та судом не поновлювався.

За таких обставин, державний виконавець, отримавши на виконання виконавчий лист, виданий 17 вересня 2013 року, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язаний був протягом трьох днів повернути його стягувачу у зв`язку з пропущенням строку на його пред`явлення із роз`ясненням права стягувача на звернення до суду для поновлення строку на пред`явлення цього виконавчого документа до виконання.

Проте, з оскаржуваної постанови державного виконавця вбачається, що вона допустила порушення вимог закону, зокрема винесла постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, а потім повернула виконавчий документ стягувачу, роз`яснивши про можливість повторно пред`явити його до виконання в строк до 19 вересня 2022 року, чим фактично поновила стягувачу строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пославшись на викладене ОСОБА_1  просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18 вересня 2019 року (виконавче провадження № 53970929); визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 53970929 від 18 вересня 2019 року; зобов`язати державного виконавця або іншу особу Центрального відділу виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) усунути порушення, допущені 19 вересня 2019 року при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, шляхом повернення виконавчого листа стягувачу з підстав пропущення строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2021 року у задоволені скарги відмовлено.

Не погодившись із постановленою ухвалою ОСОБА_1 , пославшись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити скаргу в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2013 року у справі № 127/2119/13-ц (а. с. 53-54) звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18 травня 2007 року - квартиру по АДРЕСА_1 , загальною площею 62,40 кв.м, житловою площею 38,10 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 01 листопада 2005 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. за № 5327, зареєстрованого в КП «ВООБТІ» 04 листопада 2005 року за реєстровим №111 в реєстрову книгу № 665, з метою стягнення заборгованості ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції за кредитним договором № 014/035-43/50143 від 18 травня 2007 року в розмірі 15 170 дол. 71 цент США (еквівалентно 121 259 грн. 49 коп.), з яких 12 115 дол. 01 цент США - заборгованість по кредиту, 1 355 дол. 18 центів США - заборгованість по процентах, 1 700 дол. 52 цента США - пеня, встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки в розмірі 392 057 грн., яка зазначена в договорі іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції 1212 грн. 59 коп. судового збору.

17 вересня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції 1212 грн. 59 коп. судового збору. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на протязі 1-го року (а. с. 22, 85).

27 листопада 2014 року головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Козачук І. Ю. винесено постанову у виконавчому провадженні № 44706471 про повернення стягувачу судового наказу, виданого 17 вересня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 1212 грн. 59 коп. судового збору (а. с. 93).

17 травня 2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 17 вересня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції 1212 грн. 59 коп. судового збору (а. с. 23-24, 59-60).

22 травня 2017 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Медяним Віктором Григоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53970929 з виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 17 вересня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції 1212 грн. 59 коп. судового збору (а. с. 66-67).

22 травня 2017 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Медяним Віктором Григоровичем у виконавчому провадженні № 53970929 винесено постанову про арешт майна боржника (а. с. 69-70).

18 вересня 2019 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Міщук Тетяною Андріївною у виконавчому провадженні № 53970929 винесено постанову про повернення виконавчого листа, виданого 17 вересня 2013 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. У п. 2 цієї постанови роз`яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19 вересня 2022 року (а. с. 20, 82-83).

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За приписами ч. 1 ст. 37 Закону України «По виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Вимогами вказаної статті встановлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу та не передбачено такої підстави як повернення виконавчого листа стягувачу у зв`язку з пропущенням строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Водночас, питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття його до виконання вирішується при пред`явленні його до виконання, а у разі розгляду правомірності дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа з`ясуванню підлягають обставини обґрунтованості підстав його повернення.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця у зв`язку з відсутністю підстав для визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 18 вересня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП №53970929).

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 18 вересня 2019 року з підстав відсутності майна боржника, в той час як має місце пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з постановою про відкриття виконавчого провадження від 22 травня 2017 року (ВП № 53970929), питання про незаконність та скасування якої ОСОБА_1 у цій справі не ставить.

Оцінивши доводи апеляційної скарги щодо фактичного поновлення державним виконавцем у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 18 вересня 2019 року строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання апеляційний суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначені у «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі Інструкція).

У п. 20 Розділу ІІІ Інструкції встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, зазначивши у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 18 вересня 2019 року про право повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання в строк до 19 вересня 2022 року, державний виконавець діяв відповідно до вказаних вище вимог закону, зокрема роз`яснив порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, а не поновив строк для його пред`явлення, що, в свою чергу, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» є компетенцією суду.

Всі інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом першої інстанції, однак висновків суду не спростовують, а тому також відхиляються.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий                                              О. В. Ковальчук

Судді :                                                   О. Ю. Береговий

М. М. Якименко

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2021 року.