Справа № 2а-77/10

                        ПОСТАНОВА

                                      ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ    

    09 квітня  2010 року                 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

            головуючого - судді      Ференц  А.М.

            при секретарі                  Пазяк С.М.

представника позивача  ОСОБА_1

з участю представника Управління соціального захисту населення  Ужгородської міської ради  Томчані С.В.  .

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за   позовом  ОСОБА_3 до   Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, про визнання дій по не донарахуванню допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними та стягнення заборгованості  по допомозі по догляду за  дитиною до трьох років,

                          ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_3 звернулася в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що їй недонараховано допомогу по догляду за дитиною до досягнення  трирічного віку за період 2007 -2009 роки, так  як всупереч нормам статті 15 Закону України «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми» допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається у розмірах  встановленого  законом  прожиткового мінімуму для дітей  віком  до 6 років, а їй виплачено за вказаний період набагато менше ., на  підставі  чого позивачка просить визнати дії   Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо неповного нарахування зазначеної допомоги неправомірними та зобов’язати  відповідача виплатити на її користь  за   період з липня 2007 року  по   травень  2009 року  грошову суму у розмірі 8681,41 грн., а також моральну  шкоду в розмірі 557 грн. та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради здійснювати виплати  соціальної допомоги  по догляду за дитиною  до досягнення  нею трирічного віку.

В судовому засіданні  представник позивачки позовні  вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник  відповідача в судовому засіданні заперечив позовні вимоги, пояснивши, що позивачем пропущено  строк звернення до суду, і крім того, рішення  Конституційного Суду України щодо  визнання Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та на 2009 роки»  не приймалися.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

      Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1    ОСОБА_3 народила сина – ОСОБА_4 , що стверджується  свідоцтвом   про народження, виданого 23.10.2006 року  міським  відділом реєстрації  актів цивільного  стану  Ужгородського  міськрайонного  управління  юстиції .

      Згідно довідки Управління соціального захисту населення  Ужгородської міської ради  від 28.05.2009 року    ОСОБА_3 перебуває на обліку  в Ужгородському  міському управління праці та соціального захисту населення з 01.04.2007 року по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.     Як вбачається  із вищевказаної довідки,  позивачці  було відмовлено  в перерахунку  заборгованості

У відповідності до статті 15 Закону України «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми»  допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається у розмірах  встановленого  законом  прожиткового мінімуму для дітей  віком  до 6 років.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  прожитковий мінімум  для дітей віком до 6-ти років встановлений: з 1 січня – 434 гривень, з 1 квітня – 463 гривень, з жовтня - 470 гривень .

Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум  для дітей віком до 6-ти років встановлений: з 1 січня- 526 грн, з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня 2008 року- 540 грн.,  з 01 жовтня – 557 грн.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та про внесення  змін  до деяких законодавчих  актів України»   встановлено, що д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абзацу третього частини другої  статті 56 Закону України «Про державний бюджет  України на 2008 рік »  визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  виплачується  у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Однак, положення абзацу третього частини другої статті 56 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного  Суду України  від  09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

    Крім того, в п. 5.3. Рішення Конституційного  Суду України   від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008  зазначено, що, ухвалюючи  рішення  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007  Конституційний  Суд України звернув увагу  Верховної Ради  України, Президента України, Кабінету Міністрів  України   на необхідність  додержання  положень   статей 1,3,6,8,19,22,95,96 Конституції України, статей 4,27, частини другої  статті 38 Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація  ґрунтувалася  на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному  Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу  конкретизує вимоги  частини  другої статті 95 Конституції України  щодо змісту  закону  про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають  вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет -  встановлення тільки доходів  та видатків  держави  на загальносуспільна потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати  чи змінювати  обсяг прав  і обов’язків, пільг, компенсацій  і гарантій , передбачених  іншими законами  України. При прийнятті оспорюваного Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець  вийшов за межі  правового  регулювання  бюджетних  відносин : зупинив дію  окремих  положень  законів  і вніс  до ряду законодавчих актів  зміни і  доповнення  та визнав деякі  з них  нечинними.

    Також  у зазначеному рішенні КС вказано, що Конституція України  у статті 92  визначила  сфери, зокрема  бюджетну, які мають  врегульовуватися  виключно  законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим  документом  держави. Через своє  спеціальне призначення  цей закон  не повинен  регулювати  відносини  в інших  сферах суспільного життя.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю  чи в  окремій  частині, якщо  вони  не відповідають  Конституції  України  або  якщо  була  порушена  встановлена  Конституцією  України  процедура  їх розгляду, ухвалення  або набрання  ними  чинності.  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним  Судом  України  рішення про їх неконституційність.

    Статтею 2 2 Конституції України  встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Суд, оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності,  з урахуванням  вимог, встановлених п.1 ч.3 ст. 2 КАС, яким передбачено, що  адміністративні суди  перевіряють  чи прийняті  вони  на підставі , у межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України приходить до  висновку, що дії Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо недонарахування  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до статті 15 Закону України «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми» за 2007-2009 рік є незаконними, а сума  не донарахована  позивачці підлягаю нарахуванню , стягненню та виплаті.

      Частиною 3 статті  46 Конституції України   передбачено, що пенсії  та інші види  соціальних  виплат  та допомоги, що є  основним джерелом  існування, мають  забезпечувати  рівень  життя, не нижчий  від прожиткового  мінімуму, встановленого законом.

    Преамбулою  Закону України «Про державну допомогу  сім’ям  з дітьми» № 2811- ХІІ від 21.11.92 року   передбачено, що цей Закон  відповідно до Конституції  України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням  склад  сім’ї, її доходів  та віку  дітей і спрямований  на забезпечення  пріоритету державної допомоги  сім’ям з дітьми  у загальній  системі  соціального захисту  населення. Суд зазначає , що Закон України «Про державну допомогу  сім’ям  з дітьми» № 2811- ХІІ від 21.11.92 року   не ставить  виплату  допомоги  по догляду  за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку  в залежність  від наявності  чи відсутності   механізму  його виплати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб’єктом  владних  повноважень, суд присуджує  всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету  України  (або  відповідного  місцевого бюджету, якщо іншою стороною  був орган  місцевого самоврядування, його посадова  чи службова особа).

  На підставі вищенаведеного, керуючись п.1 ч.3 ст.2,   ч. 1  ст. 94, ст.163 КАС України,  ст.22, ч. 3 ст.46, 152 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу  сім’ям з дітьми»,   Рішення Конституційного  Суду України   від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 , Рішення Конституційного  Суду України  від  09 липня 2007 року № 6-рп/2007, суд,-

                            НОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

    Визнати дії Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо неповного нарахування та виплати   недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку  неправомірними.

 Стягнути з Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради та виплатити на користь ОСОБА_3 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку за період з липня  2007 року по  травень  2009 року  .

Допустити негайне виконання  постанови суду  в частині  стягнення з Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_3 суми   виплати за один  місяць.

Стягнути з місцевого бюджету м. Ужгорода  на користь ОСОБА_3 3  грн.  40 коп. судових витрат.

В решті вимог відмовити.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти  днів  з дня   складення постанови в повному обсязі.  Апеляційна скарга на постанову  суду першої інстанції  подається протягом двадцяти днів  після подання  заяви  про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                               Ференц А.М.