Справа № 1-143/10

                                                                          В И Р О К

                                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            02 червня  2010 року.

            Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

              головуючої – судді          Іщук Л.П.

              при секретарі                   Деменчуку О.Г.

              з участю прокурора         Савчука Б.Г.,

             потерпілого                      ОСОБА_1,

             підсудних :                       ОСОБА_2, ОСОБА_3,  

                                                        ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Овручі  кримінальну справу по обвинуваченню  у вчиненні злочинів  

                                                  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4

                                                  року народження, уродженця с. Бережесть Овруцького

                                                  району Житомирської області, українця, громадянина                                                                                                                                               г                                                України, з середньою освітою, не одруженого, працюючо-

                                                  го верстатником  ДП “Овруцький лісгосп”,  жителя                      

                                                  АДРЕСА_1.,

                                                            раніше не судимого,    

за ст. 296 ч.2  КК України;

                                                  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженця с. Нові Велідники

                                                  Овруцького району Житомирської області, українця,

                                                   громадянина України, з середньо-технічною освітою,

                                                   не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_2 раніше не

                                                   судимого,

за ст. 296 ч.2 КК України;

                                                    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6

                                                    року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_3 українця,

                                                    громадянина України, з середньо-спеціальною освітою,

                                                    не одруженого, не працюючого, ранішн не судимого,

за ст. 296 ч.2 КК України;

                                                    ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 року

                                                    народження, уродженця та жителя АДРЕСА_4 українця,

                                                    громадянина України, з середньою освітою, не одружено-

                                                    го, не працюючого, раніше не судимого,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      за ст. 296  ч.2 КК України,-

                                                        В С Т А Н О В И В:

        21 березня 2010 року, біля 01 години, на подвір”ї домогосподарства ОСОБА_7 в АДРЕСА_5 ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли хуліганство групою осіб при наступних обставинах.

      Так, ОСОБА_2 з хуліганських спонукань,  в м. Овручі,  грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вираженою в заподіянні тілесних ушкоджень, в присутності

                                                                      2.

 сторонніх осіб ( ОСОБА_9 та інших), підбіг до ОСОБА_1 і наніс йому удар кулаком в область обличчя та схопив його за волося на голові. Після чого, ОСОБА_5, в підтримку хідіганських дій ОСОБА_2, підбіг до ОСОБА_1 та наніс останньому удар   кулоком  в кість лівої руки.

         В послідуючому, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_1 удар кулаком в область шиї, а ОСОБА_4 наніс удар кулаком в живіт.

   В результаті хуліганських дій, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ОСОБА_10 легкого ступеня тяжкості тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров”я у вигляді, забійної рани та крововиливу слизової оболонки верхньої губи зліва, внутрішньо-шкірного крововиливу на задній поверхні шиї, забою 1-го пальця лівої руки.

   В судовому засіданні підсудні: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вину свою у вчиненні інкремінованого їм злочину визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому.  При цьому ОСОБА_2 . пояснив, що  20.03.2010 року, близько 23 години, в той час, як він разом з своїми друзями: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебував в клубі с.Хлупляни Овруцького району, до клубу приїхав на втомобілі ОСОБА_11 з ОСОБА_12. Близько 00 годин при спілкуванні з ОСОБА_11, він  попросив, щоб той  підвіз їх до повороту на с. Стребеличі, Овруцького району з автодороги, сполученням Словнчно-Овруч, на що той погодився. Коли вони їхали  по дорозі, то їм на зустріч на мопеді їхали два знайомих хлопці. Він попросив ОСОБА_11, щоб той розвернувся і поїхав за ними., так як необхідно було порозмовляти. Доїхавши до одного з домогосподарств в АДРЕСА_5 де проживає один із тих хлопців, останні побачивши їх, почали втікати в подвір”я. ОСОБА_11 зупинив автомобіль і він з ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля і побігли за тими хлопцями. На подвір”ї ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_9, а він і цей час вдарив кулаком ОСОБА_1 в обличчя та намагався утримати останнього за волосся. ОСОБА_1 пригнув голову та прикриї її руками. В цей час ОСОБА_5 хотів вдарити ОСОБА_1 кулаком  по голові, але попав по лівій руці.  Далі вказаний хлопець намагався схопити ОСОБА_3 за плече, а той в свою чергу вдарив його рукою по шиї. Потім ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_1 кулаком  в живіт. Після цього на подвір”ї увімкнулось світло, з будинку вибіг батько одного із хлопців і вони  побігли до автомобіля. При цьому, ОСОБА_4 підняв куртку із землі, в якій був мобільний телефон та забрав її з собою. Весь цей час ОСОБА_12 і ОСОБА_11 були в автомобілі і чекали іх, участі в бійці не приймали. Далі вони від”їхали від того господарства і ОСОБА_4 з”ясував, що куртка з мобільним телефоном не їхня, а належить одному із тих хлопців. Згодом ОСОБА_11 зателефонувала мати власника куртки і сказала, щоб вони повернули куртку з мобільним телефоном, що вони і зробили.  Того дня він спитного не вживав. В скоєному ним щиро кається і просить суворо не карати його.

     Підсудний ОСОБА_3   підтвердив свідчення  підсудного ОСОБА_2 та додав,  що він один раз  вдарив ОСОБА_1 ззаду по шиї, що того дня він спиртних напоїв не вживав. В скоєному кається. Просить суворо не карати його.

 Підсудний ОСОБА_4 повністю підтвердив свідчення підсудного ОСОБА_2 та додав, він один раз вдарив кулаком ОСОБА_1 в живіт, а його товариша відштовхнув. Того дня також спиртного не вживав. У скоєному щиро кається. Просить суворо не карати його.

 Підсудний ОСОБА_5   підтвердив свідчення підсудного ОСОБА_2 та інших підсудних та додав, що він намагався вдарити ОСОБА_1  кулаком в обличчя, але  попав по лівій руці . У скоєному  щиро кається,  просить суворо не карати його.

                                                                       3.

   Крім власного зізнання,  винуватість підсудних повністю підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1,  який  пояснив, що  21.03.2010 року, близько 00 годин 30 хвилин він разом із своїм товаришем ОСОБА_9 повертався на мопеді з АДРЕСА_6, де відпочивали в сільському клубі. Назустріч їм іхав автомобіль ВАЗ 2108 темно-червоного кольору, що належить жителю АДРЕСА_6, ОСОБА_11.При роз”їзді цей автомобіль розвернувся  та поїхав за ними. Приїхавши до нього додому,  ОСОБА_9 пiшов вiдкривати фiртку, а вiн заїхав мопедом на повiр"я. В цей час бiля фiртки зупинився вказаний автомобiль з якого  вибiгло 4 хлопці, мешканцi АДРЕСА_4. Один з  них на iм"я ОСОБА_2, другий на прiзвисько "ОСОБА_2", третiй на iм"я  ОСОБА_3, четвертий на iм"я ОСОБА_4. В цей час хтось з хлопцiв штовхнув  ОСОБА_9, а йому ОСОБА_2 вiдразу нанiс один удар кулаком  в обличчя та намагався уримати його за волосся.Вiн прикрив обличчя руками i йому хтось з хлопцiв, мабуть, той, що на прiзвисько  "ОСОБА_2" вдарив в великий палець лiвої руки. Потiм вiн схопив за плече ОСОБА_3, так як останнiй штовхнув ОСОБА_9, який хотiв припинити конфлiкт. ОСОБА_3 вiдразу  нанiс йому удар кулаком руки ззаду в  область шиї. Пiсля цього, ОСОБА_9 потягнув за рукав куртки ОСОБА_4, який штовхнув ОСОБА_9 i вдарив його в тулуб, оскiльки  вiн хотiв допомогти ОСОБА_9. Потiм ОСОБА_9 увiмкнув свiтло на  подвiр”ї, а з хати  вибiг його батько. Пiсля цього вказанi хлопцi побiгли до автомобiля. ОСОБА_11 з автомобiля не виходив. Пiсля того, як вони поїхали,  вiн побачив, що  немає його куртки. В куртцi знаходився  його мобiльний телефон марки “Сонi Ерiксон К 790 i”. Як саме спала з нього куртка, вiн не  бачив, оскiльки все вiдбулось дуже  швидко, але з нього куртку нiхто з цих хлопців не знімав.  Пiсля цього, про бійку вiн  з батьком повiдомив  матерi, ОСОБА_13  i вона зателефонувала ОСОБА_11 та сказала, щоб той разом з тими хлопцями, привезли його куртку з мобiльним телефоном, що останнi відразу i зробили. Пiд час вищезазначеного конфлiкту вiн нiкому ударiв не наносив. Все це вiдбувалось на подвiр"ї господарства, де  вiн проживає До медичного закладу за медичною допомогою вiн не звертався. До підсудних претензій  немає, позов заявляти не буде, так як  вони повністю відшкодували завдану йому злочином шкоду та просить їх суворо не карати, пом”якшити покарання,  не позбавляти волі.

    Суд задовольнив клопотання учасників судового розгляду справи про недоцільність дослідження інших зібраних на досудовому слідстві доказів відповідно до ст. 299 КПК України .

   Винуватість підсудних також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

•   з протоколу огляду місця події від 21.03.2010 року (а.с.4-6) видно, що місцем події є подвір”я господарства ОСОБА_7 в АДРЕСА_5

з протоколу відтворення обстановіки та обставин події від 27.03.2010 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с. 24-26) видно, що останній розказав та на місці показав куди і як він наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_1;

з  протоколу відтворення обстановки та обставин події від 02.04.2010 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с. 33-35) видно, що останній розказав та на місці показав куди і як він наніс удар кулаком в область шиї потерпілому ОСОБА_1;

з  протоколу відтворення обстановіки та обставин події від 02.04.2010 року за участю обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с. 42-44) видно, що останній розказав та на місці показав куди і як він наніс удар кулаком в  живіт потерпілому ОСОБА_1;

- з  протоколу відтворення обстановіки та обставин події від 27.03.2010 року за участю

                                                                    4.

 обвинуваченого ОСОБА_5 (а.с. 51-53) видно, що останній розказав та на місці показав куди і як він наніс удар кулаком в  палець руки потерпілому ОСОБА_1;

 - з висчновку судово-медичної експертизи № 122 від 12.04.2010 року ( а.с. 65-66) видно, що згідно якого у потерпілгого ОСОБА_1 встановлено наявність тілесних ушкоджень у вигляді, забійної рани та крововиливу слизової оболонки верхньої губи зліва, внутрішньо-шкірного крововиливу на задній паверхні шиї, забою 1-го пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладом здоров”я., які могли утворитися при обставинах відтворених обвинуваченими під час проведення відтворень обстановки та обставин події за їх участю.

         Їх винуватість підтверджується й іншими  матеріалами справи.

    Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудних: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доведеною повністю та кваліфікує їхні дії за ч. 2  ст. 296 КК України,  як  грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вираженою в  заподіянні тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб.

  Призначаючи підсудним покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, обставини, що пом”якшують та обтяжуть їх покарання..

 Обставиною, що пом”якшує покарання  підсудних: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  є щире каяття  та добровільне відшкодування завданих злочином збитків.

    Обставин, що обтяжуєють покарання підсудних, судом не встановлено.

   Судом також береться до уваги і те, що всі четверо підсудних раніше не судимі, характеризуються за місцем проживання позитивно, ОСОБА_2 щей за місцем роботи — позитивно та працює, інші не працюють, не одружені, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, добровільно відшкодували завдані збитки.  Потерпілий просить  суворо їх не карати, пом”якшити покарання та не позбавляти волі.    
       З урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства  і застосувавши правила ст. 69 КК України, переходить до іншого, більш м”якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 296 ч.2 КК України у вигляді штрафу.

       Цивільний позов потерпілим не заявлений. Судових витрат по справі  немає..

       Речові докази по справі відсутні. Арешт на майно не накладався.

       Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                                З А С У Д И В:

        ОСОБА_2 ,  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2  КК України, застосувавши ст. 69 КК України призначити йому покарання за цими законом у виді штрафу 30-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510  гривень..

      ОСОБА_3,  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.  296 ч.2   КК України, застосувавши ст. 69 КК України призначити йому покарання за цим законом  у виді штрафу 30-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 г ривень.

    ОСОБА_4,  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.  296 ч.2   КК України, застосувавши ст. 69 КК України  призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу 30-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі  510 г ривень.

                                                                             5.

    ОСОБА_5,  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.  296 ч.2   КК України, застосувавши ст. 69 КК України призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу 30-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі  510 гри вень.

  Запобіжний захід засудженим: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили,  залишити попередній -  підписку про невиїзд    

   Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

      Суддя: