Справа № 2а-4570/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ференц А.М.
при секретарі Ревачко І.С.
з участю представника Головного Управління державного казначейства України у Закарпатській області Комісарчук О.М. за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, треті особи без самостійних вимог: Головне управління Державного казначейства України в Закарпатській області , Управління соціального захисту населення Закарпатської області про визнання дій по не донарахуванню допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними та стягнення заборгованості по допомозі по догляду за дитиною,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що їй недонараховано допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2007 -2009 роки, так як всупереч нормам статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірах встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а їй виплачено за 2007 рік-1203,49 грн.; за 2008 рік-1729,49 грн.; за 2009 рік - 348,63 грн., на підставі чого позивачка просить визнати дії Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо неповного нарахування зазначеної допомоги неправомірними та зобов’язати відповідача виплатити на її користь за 2007-2009 роки грошову суму у розмірі 10 039,26 грн.
В судовому засіданні позивачка позовні підтримала в повному обсязі.
Ухвалою про відкриття провадження від 08.05.2009 року Міністерство праці та соціальної політики України, Державне казначейство України, Міністерство фінансів виключені з числа відповідачів; належним відповідачем по даній справі визначено Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, представник якого в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Представник Головного Управління державного казначейства України у Закарпатській області в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та пояснив, що при визначенні конкретних сум розмірів сум, що підлягають до виплати , вищу юридичну силу має Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, а органи казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, виконують платіжні доручення, подані органами державної влади організаціями , які обслуговуються в органах казначейства, на підставі підлягають виключенню з числа відповідачів по даній справі.
Заслухавши представника Головного Управління державного казначейства України у Закарпатській області, дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку – ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради № 186 від 13.04.2009 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Ужгородському міському управління праці та соціального захисту населення з 01.04.2007 року по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Як вбачається із вищевказаної довідки, у 2007 році позивачка отримала за період з квітня 2007 року по грудень 2007 року 1203,49 грн., з січня по грудень 2008 - 1729,20 грн. , з січня по березень 2009 року - 348,63 грн. допомоги на дитину.
У відповідності до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірах встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років встановлений: з 1 січня – 434 гривень, з 1 квітня – 463 гривень, з жовтня - 470 гривень .
Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років встановлений: з 1 січня- 526 грн, з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня 2008 року- 540 грн., з 01 жовтня – 557 грн.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік » визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, положення абзацу третього частини другої статті 56 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Крім того, в п. 5.3. Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначено, що, ухвалюючи рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1,3,6,8,19,22,95,96 Конституції України, статей 4,27, частини другої статті 38 Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільна потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій , передбачених іншими законами України. При прийнятті оспорюваного Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин : зупинив дію окремих положень законів і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними.
Також у зазначеному рішенні КС вказано, що Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 2 2 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд, оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності, з урахуванням вимог, встановлених п.1 ч.3 ст. 2 КАС, яким передбачено, що адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України приходить до висновку, що дії Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо недонарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за 2007-2009 рік є незаконними, а сума не донарахована позивачці підлягаю нарахуванню , стягненню та виплаті.
Частиною 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Преамбулою Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811- ХІІ від 21.11.92 року передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням склад сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Суд зазначає , що Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811- ХІІ від 21.11.92 року не ставить виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежність від наявності чи відсутності механізму його виплати.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищенаведеного, керуючись п.1 ч.3 ст.2, ч. 1 ст. 94, ст.163 КАС України, ст.22, ч. 3 ст.46, 152 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 , Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_2 недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по березень 2009 року неправомірними.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Ужгородської міської ради та виплатити на користь ОСОБА_2 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по березень 2009 року згідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років встановленого Законом про бюджет на відповідний рік .
Стягнути з місцевого бюджету м. Ужгорода на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ференц А.М.