Справа № 2-2793/09

                              РІШЕННЯ

                                  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ    

                           ЗАОЧНЕ

    18 листопада 2009 року                 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

            головуючого - судді      Ференц  А.М.

            при секретарі                 Пазяк С.М.

з участю представника  КБ «Приватбанку» ОСОБА_1  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовом  ЗАТ КБ «Приватбанк»  до    ОСОБА_2   про стягнення боргу,

                                 ВСТАНОВИВ:

    ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з  позовом , який мотивує тим, що    29 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним  товариством комерційний банк «ПриватБанк» був укладений договір № MKA7GK00000002, згідно  якого  ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 33575,00 доларів США  зі  сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних  на суму залишку заборгованості за кредитом  з кінцевим терміном повернення 28.01.2028 року.

    В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором  Приватбанк і відповідач уклали 29.01.2008 року договір іпотеки, у відповідності до  якого  ОСОБА_2 надав  в іпотеку нерухоме майно , а саме : житловий будинок  загальною площею 80,60 кв.м., який розташований  за  адресою в АДРЕСА_1, який належить  відповідачу на підставі   договору купівлі-продажу та  який розміщений на земельній ділянці , на яку поширюється іпотека.

     Оскільки позивач не виконує умови договору,  то у нього виникала заборгованість, яка складає 27 863,67 доларів США, на підставі  чого позивач просить  в рахунок погашення  даної заборгованості звернути стягнення на  вищевказаний будинок  та земельну ділянку шляхом продажу , а також просять виселити  боржника з вказаного місця проживання.

    Представник  позивача  в судовому засіданні позов підтримала повністю і просив задовольнити.

    Відповідач  в судове  засідання не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце судового розгляду  був повідомлений належним чином. Так  як суд не має відомостей  про причину  неявки  відповідача, то розглядає  справу  на підставі  наявних  у ній даних  чи доказів, що передбачено  ч.4  ст.169 ЦПК України.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  задоволення з таких підстав.

    29 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним  товариством комерційний банк «ПриватБанк » був укладений договір № MKA7GK00000002, згідно  якого  ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 33575,00 доларів США  зі  сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних  на суму залишку заборгованості за кредитом  з кінцевим терміном повернення 28.01.2028 року.

    29.01.2008 року   між сторонами був укладений договір іпотеки , у відповідності до  якого  ОСОБА_2 надав  в іпотеку нерухоме майно , а саме : житловий будинок  загальною площею 80,60 кв.м., який розташований  за  адресою в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,1159 га який належить  відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2007 року, завіреного приватним нотаріусом  та зареєстровано в реєстрі за № 156.      

    Пунктом 35.4. Договору  встановлено, що іпотека поширюється  на земельну ділянку  загальною площею 0,1159 га, на якій розташований  Предмет іпотеки  і яка  належить іпотекодавцю на праві  приватної  власності по договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського  районного нотаріального округу ОСОБА_3 29.01.2008 року за р.н. 156, вартість якої становить 195 687,50 грн.

    Як вбачається з банківського розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 складається з  : 26870,96 доларів США заборгованості за  кредитом; 941,54 доларів заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 35,07 доларів  США пені  за несвоєчасність  виконання зобов’язань за договором.

    Згідно службового розпорядження  Національного банку  України № 417/62 від 17 лютого 2009 року офіційний курс гривіні по відношення до долару США становить : 100 доларів США =770-00 грн.

    Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 порушив як умови кредитного договору, так і ст.526 ЦК України, якою встановлені загальні умови виконання зобов’язань  та  ст.1054 ЦК України, у відповідності, до  якої   при укладенні кредитного договору банк або інша фінансова установа  зобов’язуться  надати  грошові  кошти  позичальникові  у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов’язується  повернути  кредит та  сплатити  проценти.

    Частиною 1  статті 6 Закону України «Про іпотеку»  встановлено , що   у разі невиконання  боржником основного  зобов’язання  іпотекодержатель  вправі задовольнити свої  вимоги  за основним  зобов’язанням  шляхом звернення  стягнення  на предмет  іпотеки.

    У відповідності  до ст.6 Закону України «Про іпотеку »  іпотека за   договором поширюється  на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки  і яка належить іпотекодавцю на праві  власності  на підставі документу зазначеного  у договорі  іпотеки.

    Статті 109 Житлового  кодексу України  визначає, що  виселення  із займаного приміщення  допускається  з підстав, установлених законом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне  жиле приміщення  за винятком  виселення  громадян  при зверненні  стягнення  на жилі  приміщення, що були придбані  ними за рахунок  кредиту ( позики) банку чи іншої особи, повернення  якого  забезпечене іпотекою відповідного  жилого приміщення. Звернення  стягнення на передане  в іпотеку  жиле приміщення є підставою  для виселення  всіх громадян , що мешкають  у ньому , за винятками , встановлених законом . Після прийняття  кредитором  рішення про звернення  стягнення на передане  в іпотеку  жиле приміщення  всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані  на письмову  вимогу кредитора  або нового  власника  цього жилого приміщення  добровільно звільнити  його протягом одного місяця з дня отримання  цієї вимоги. Якщо громадяни  не звільняють  жиле приміщення  у встановлений  або інший погоджений  сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення  суду.

    Оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про  обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

    Так  як  у відповідності  до вимог  ч.1 ст.88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено  рішення, суд присуджує з другої сторони понесені  нею і документально  підтверджені  судові  витрати, то з відповідача  на користь  позивача  підлягає  стягненню сплачена сума  судового збору в розмірі 1738,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ч. 4  ст. 169 , ч.1 ст.88. 213-218, 224-228 ЦПК України,    ст.ст. 526, 1054 ЦК України ,   ст. 6 Закону України «Про іпотеку» , ст. 109 Житлового кодексу України, суд,-

                                ВИРІШИВ:

    Позов   ЗАТ КБ «Приватбанк » задовольнити.

    В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в розмірі 214550 ( двісті чотирнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят ) грн. 26 коп.  за кредитним договором. № MKA7GK00000002 від 29.01.2008 року  звернути стягнення  на будинок  та земельну ділянку загальною площею 0,1159 га за адресою  с. Худльово вул. Нова, 18 Ужгородського району Закритим акціонерним товариством  комерційним  банком  «Приватбанк»  шляхом проведення публічних торгів.

    Виселити ОСОБА_2 та інших мешканців з будинку  в с. Худльово  по вул. Нова,18  Ужгородського району  без надання іншого жилого приміщення із зняттям по місцю реєстрації.

 Заочне рішення може бути переглянуте  судом, що  його ухвалив за письмовою заявою  відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

Рішення  може бути оскаржено  в апеляційний суд Закарпатської області  протягом  20 днів після подання заяви  про апеляційне  оскарження, яка може  бути подана  на протязі  10 днів після  проголошення  рішення.

    Суддя Ужгородського

    міськрайонного суду                             Ференц А.М.