Постанова

Іменем України

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 243/10634/19

провадження № 61-1253св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - Слов`янська міська рада Донецької області,

заінтересована особа - комунальне підприємство «ЖЕК № 4»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов`янської міської ради Донецької області

на постанову Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В., від 23 грудня 2020 року.

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Слов`янська міська рада Донецької області, заінтересована особа - комунальне підприємство «ЖЕК № 4» (далі - КП «ЖЕК № 4»), звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що до Слов`янської міської ради Донецької області надійшов лист від КП «ЖЕК № 4» від 30 травня 2019 року № 02-04/211 про те, що в житловому будинку АДРЕСА_1 є вільна приватизована двокімнатна квартира АДРЕСА_3 . В ході перевірки встановлено, що у вищезазначеній квартирі були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до інформації відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб від 03 червня 2019 року № 22-15/2561, ОСОБА_3 була знята 03 лютого 2017 року з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_3 у зв`язку зі смертю.

Відповідно до інформації відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб від 03 червня 2019 року № 22-15/2562, ОСОБА_2 був знятий 01 березня 2018 року з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_3 у зв`язку зі смертю.

Згідно інформації КП «ЖЕК № 4» та копії свідоцтва про смерть від 21 вересня 2017 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить актовий запис цивільного стану № 1240 від 06 вересня 2017 року.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_3 . Вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

За даними Першої слов`янської державної нотаріальної контори від 22 липня 2019 року № 1933/01-16 після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, що вказує на відсутність спадкоємців за заповітом та за законом.

Із урахуванням зазначеного, Слов`янська міська рада Донецької області просила суд визнати квартиру АДРЕСА_3 , яка залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою спадщиною. Передати у власність територіальній громаді м. Слов`янська в особі Слов`янської міської ради Донецької області зазначену квартиру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, у складі судді Сидоренко І. О., від 05 листопада 2019 року заяву Слов`янської міської ради Донецької області задоволено. Визнано квартиру АДРЕСА_3 , яка залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою спадщиною. Передано у власність територіальній громаді м. Слов`янськ в особі Слов`янської міської ради Донецької області квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею - 47,9 кв. м, житловою площею - 28,2 кв. м.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заведена, спадкоємців, які б прийняли спадщину немає, у зв`язку із чим вимоги територіальної громади в особі Слов`янської міської ради Донецької області про визнання спадщини відумерлою підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2019 року скасовано. Заяву Слов`янської міської ради Донецької області залишено без розгляду. Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає вирішенню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право на спадщину, що підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення заяви без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22 січня 2021 року до Верховного Суду Слов`янська міська рада Донецької області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року і залишити в силі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2019 року.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо визнання спадщини відумерлою (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник стверджує, що після смерті власника квартири на неї ніхто не претендував. Під час обстеження квартири було встановлено наявність заборгованості за комунальні послуги, які тривалий час не оплачувалися. Спадкова справа після смерті власника квартири не заводилася, що вказувало на відсутність спадкоємців, а тому заявник, враховуючи положення статті 1277 ЦК України, обґрунтовано звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про визнання спадщини відумерлою. Із урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви міської ради про визнання спадщини відумерлою. Після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції міська рада, у відповідності до вимог чинного законодавства, вчинила усі необхідні дії щодо реєстрації права власності на квартиру, яку в подальшому було передано, як службове житло, у користування молодому спеціалісту (працівнику медичної установи) у складі родини із трьох осіб, які були зареєстровані у ній.

Заявник стверджує, що у ОСОБА_1 були відсутні будь-які перешкоди для своєчасного прийняття спадщини у визначений законом строк після смерті брата - ОСОБА_2 (спадкодавця, власника квартири).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бахмут Донецької області помер ОСОБА_2 .

Після його смерті залишилась спадщина, а саме квартира АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 168729783 від 31 травня 2019 року.

Згідно довідки КП «БТІ» від 06 червня 2019 року № 1609-2/0.84/01 квартира АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Слов`янською міською радою Донецької області 30 вересня 2008 року.

Відповідно до відомостей відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб від 03 червня 2019 року № 22-15/2561 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була знята 03 лютого 2017 року з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку зі смертю на підставі повідомлення територіального органу Державної міграційної служби із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи відповідно до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Відповідно до інформації відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб від 03 червня 2019 року № 22-15/2562 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був знятий 01 березня 2018 року з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку зі смертю на підставі повідомлення територіального органу Державної міграційної служби із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи відповідно до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Відповідно до листа начальника Слов`янського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19 червня 2019 року № 15.22-3-2864/26 встановлено, що 10 січня 2017 року зареєстровано смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 50.

Згідно із повідомленням Першої слов`янської державної нотаріальної контори № 1933/01-16 від 22 липня 2019 року спадкові справи до майна померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні.

Відповідно до листа начальника Слов`янського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 16 жовтня 2019 року № 16.22-5-4572/26 актовий запис про шлюб на ім`я ОСОБА_2 по Слов`янському міському відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та виконавчим комітетам Святогірської та Миколаївської міських рад міста Слов`янська Донецької області відсутній.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Звертаючись до суду Слов`янська міська рада Донецької області посилалася на те, що спадкова справа після смерті власника квартири не заводилася, що свідчило про відсутність спадкоємців, а тому заявник, виходячи із положень статті 1277 ЦК України, звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про визнання спадщини відумерлою, залучивши до участі у справі заінтересовану особу - КП «ЖЕК № 4».

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, спадкоємець другої черги, рідний брат спадкодавця - ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, посилаючись на те, що його права як спадкоємця після смерті рідного брата є порушеними. ОСОБА_1 стверджував, що ним подавалась до нотаріальної контори заява про прийняття спадщини після смерті брата, однак у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини, на підставі чого він звернувся до суду із відповідною заявою про встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно із статтею 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно до статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно із статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду заяву Слов`янської міської ради про визнання спадщини відумерлою, апеляційний суд, надавши належну оцінку аргументам та доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , а також доводами інших учасників справи, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження, оскільки спадкоємець другої черги (рідний брат спадкодавця) претендує на спадкове майно, подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, тобто наявний спір про право, що підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

У відповідності до даних Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Слов`янського міськрайонну суду Донецької області перебуває справа № 243/8743/20 за позовом ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, що він є спадкоємцем другої черги та претендує на спадкове майно в порядку спадкування за законом, свідчать про існування спору між ним та Слов`янською міською радою Донецької області щодо права власності на спадкове майно, а тому питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає вирішенню у порядку окремого провадження.

Слід зазначити, що заявник не позбавлений права захистити свої права у спосіб, що відповідає вимогам процесуального законодавства, а саме в порядку позовного провадження.

Доводи касаційної скарги не ставлять під сумнів правильних висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженої постанови, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слов`янської міської ради Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

В. В. Шипович