Єдиний унікальний номер 243/9446/18

Номер провадження 22-ц/804/1124/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер 243/9446/18

Номер провадження 22-ц/804/1124/21

12 травня 2021 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд в складі колегії:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря судового засідання Кіпрік Х.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - Клочкова Олена Миколаївна

відповідач - АТ КБ «Приватбанк»

представник відповідача - Мусійченко Данило Леонідович, Захаров Максим Ігоревич, Шишелова Наталя Валеріївна

Третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», Третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2021 року, вступну та резолютивну частину якого проголошено суддею Гончаровою А.О. у судовому засіданні 22 лютого 2021 року в 16 годин 44 хвилини, повний текст складено в м. Слов`янську в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 26 лютого 2021, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

28.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до АТ КБ «Приватбанк», Третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що з 30.05.2011 року він працював на посаді менеджера з обслуговування корпоративних клієнтів ПриватБанку. Протягом останніх двох років він неодноразово ставав переможцем конкурсів на кращого продавця кредитів по сервісу «Країна Успішного Бізнесу» КУБ, що викликало заздрість його керівника ОСОБА_3

24.03.2018 року він вийшов на роботу і сів за комп`ютер співробітника ОСОБА_4 , і виявив в ньому USB-флеш накоплювач з базами клієнтських даних, ключами клієнтів та іншою персональною інформацією по клієнтам банку зібраною працівником ОСОБА_4 з відома і за дорученням ОСОБА_3 , яка не тільки була поінформована щодо збирання інформації, а і всіляко це заохочувала.

26.03.2018 року з цього приводу позивач звернувся на гарячу лінію інформаційної безпеки, також повідомив про свої підозри, що стосується передачі зібраної інформації на гарячу лінію «Стоп шахрайство» та «Стоп корупція».

20.04.2018 року без попередніх зауважень позивачу було винесено наказ про дисциплінарне стягнення (наказ к.д. № 6752952 від 20.04.2018 р.) - догану за те, що він їздив до відділу інформаційних технологій ПриватБанку на зустріч з логістом банку ОСОБА_5 з питання заміни несправного планшета, з додаванням інформації в менеджер контактів про зустріч іd контакта НОМЕР_1 , дата та час зустрічі 14 березня 2018 року 14:30, також що він в березні 2018 року чотири рази затабелювався на дві, п`ять, дев`ять і десять хвилин пізніше початку робочого дня (табелювання проходить шляхом входу в банківські комплекси банку за допомогою авторизації в системі, з використанням даних свого облікового запису, якщо з якихось причин або за відсутністю інтернету не вдалося затабелюватися до 8:30 години, то у співробітника є можливість протабелюватись максимум на 20 хвилин пізніше від початку робочого графіку, при цьому обов`язково необхідно відпрацювати нормативну кількість годин згідно графіку з урахуванням перерви, наприклад, якщо співробітник затабелював початок робочого дня о 08:37 то табелювання кінця робочого дня має бути пізніше - 17:37. Також згідно внутрішніх правил банку за порушення правил табелювання догана може бути винесена лише якщо кількість днів у місяці, за якими подані заявки на зміну даних табеля за не технічних причин 5 і більше та раніше співробітнику вже було винесене зауваження з цього питання або кількість непротабельованих днів у місяці, за якими або не подана заявка на корегування табеля, або відмовлено - 1 і більше за умови що раніше співробітнику вже було винесено зауваження). За сім років його праці ні прогулів, ні незатабельованних днів у нього не було і зауважень з цього приводу також ніколи винесено не було.

В наказі від 20.04.2018 року № Э.28.0.0.0/1-6752952 про винесення заохочень або дисциплінарних стягнень відображені нібито неодноразові запізнення на робоче місце в офіс Слов`янського відділення Краматорської філії Східного РУ з боку позивача від 2 до 10 хвилин з різних причин, та самовільно покинуте робоче місце з 14:00 години і до кінця робочого дня, без дозволу і повідомлення лінійного керівника Слов`янського відділення Посікун В.В. З цього приводу позивачем були наданні пояснення:14.03.2018 року з 14:00 години і до 17:00 годин він залишав офіс Слов`янського відділення і знаходився в місті Краматорську по вул. Катеринича, 16 в офісі Краматорської філії Східного РУ ПриватБанку у відділі Інформаційних технологій, для переустановлення програмного забезпечення його планшета.

19.04.2018 року при узгодженні винесення позивачу догани провідний спеціаліст з юридичної роботи департаменту претензійно-позовної роботи головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 , яка була узгоджуючою цього документу винесла зауваження до документу № Э.28.0.0.0/1-6752952, що "Відсутність на роботі 14.03.2018 було обумовлено поважними причинами, так як ОСОБА_1 знаходився у відділі інформаційних технологій ПриватБанку, та це було встановлено в висновку служби безпеки банку".

В наказі від 20.04.2018 року останній випадок запізнення був 16.03.2018 року. Однак, відповідно до ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Вважає, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани не могло бути застосовано зовсім, оскільки не було порушено внутрішніх правил банку, а якби було застосовано зауваження, то воно повинно було застосовуватися не пізніше 16.04.2018 року, а відповідач застосовував наказ про дисциплінарне стягнення № 6752952 від 20.04.2018 року, тобто наказ було винесено з порушенням ст.148 КЗпП України.

Вважає, що з поважних причин ним пропущено тримісячний строк для звернення до суду з позовом про відміну дисциплінарного стягнення, так як з боку його лінійного керівника ОСОБА_3 йому надходили погрози про звільнення в разі звернення до суду. Тому вважає, що пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Наказом про звільнення № Э.КТ-УВ-2018-7105052-п від 04.09.2018 року, позивача звільнено з посади менеджера по обслуговуванню корпоративних клієнтів, відповідно ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України. Підставами для звільнення визначені в доповідній записці керівника Слов`янського відділення Східного РУ Посікун В.В., відсутність позивача на робочому місці за липень місяць 2018 року; акт про відсутність на робочому місці від 02.08.2018 року; в період з 02.07.2018 р. по 13.07.2018 р. проводив фіктивні зустрічі; відмова надавати будь-які пояснювання.

Позивач із вказаним наказом і діями, щодо оголошення зазначеного розпорядження не погоджується та вважає, що його права, свободи та інтереси порушені, вказане звільнення його з посади менеджера з обслуговування корпоративних клієнтів вважає незаконним та безпідставним, а причини звільнення, наведені в наказі № Э.КТ-УВ-2018-7105052-п від 04.09.2018 року, не відповідають дійсним обставинам справи.

Акт був складений без присутності і без відома позивача, без взяття з нього пояснень, також з актом його ніхто не ознайомив, це і є порушенням в складанні акту про відсутність на робочому місці від 02.08.2018 року. З огляду на викладене вище вбачається, що відповідач при складанні акту та прийнятті оскаржуваного наказу, діяв у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, оскільки у нього не було законодавчих підстав для винесення спірного наказу про звільнення, оскільки в серпні місяці позивач перебував у відпустці.

Відповідач не звернувся письмово до голови профкому, з поданням про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем. Засідання профкому не відбулося на якому профспілка надала би згоду на його звільнення. На засіданні профкому позивач не був присутній, та не надавав свої пояснення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

22 лютого 2021 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», Третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишені без задоволення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що в рішенні суду першої інстанції не враховані доводи позивача, якими був обґрунтований позов. Судом не взято до уваги заяву про допит 9 свідків. Судом першої інстанції порушені норми ЦПК України, що регламентують подання до суду доказів. Судом не враховані положення п.6 ст.95 ЦПК України, в тому сенсі, що банком не надано до суду оригінал пояснюваної записки, а вказаний в наказі про звільнення не є належним доказом, оскільки він такої пояснювальної записки не писав. Вказує на те, що 11.04.2018 року він особисто передав данні, що підтверджують скоєння корупційного правопорушення співробітницею ДФС ОСОБА_8 . Отже він є викривачем та має відповідні гарантії, встановлені для викривачів Законом України «Про запобігання корупції».

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

23 квітня 2021 року від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає рішення місцевого суду від 22 лютого 2021 року законним та обґрунтованим.

У відзиві зазначено, що, в ході розгляду справи в суді першої інстанції було отримано сукупність належних та достовірних доказів відсутності ОСОБА_1 на робочому місці без поважних на те причин, зокрема, висновок службової перевірки, доповідну записку керівника, відомості з програмного комплексу «Менеджер контактів» та інше. В результаті оцінки сукупності цих доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що робочий час ОСОБА_1 замість проведення зустрічей з клієнтами витрачав на особисті потреби.

Зазначає, що згоди профкому на звільнення було не потрібно, бо на час звільнення відповідача профспілкова організація в банку не утворювалась.

Твердження позивача про відмову суду у залученні до справи голови правління банку не має значення, оскільки не впливає на правильність рішення суду по суті спору.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Від представників відповідача Захарова М.І. і Мусейченко Д.Л. надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність (т.5 а.с.112-117).

Від представника НАЗК надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність (т.5 а.с.122-126).

Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність (т.5 а.с.129-132).

Представник позивача, адвокат Клочкова О.М. належним чином повідомлена про день та час розгляду справи (т.5 а.с.133) у судове засідання не з`явилась, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Представник АТ КБ «Приватбанк» Шишелова Н.В., яка прийняла участь у розгляді справи в режимі відеоконференції з приміщення Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі, у задоволенні апеляційної скарги заперечувала. Просила рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу, без задоволення.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

04.09.2018 року позивача було звільнено на підставі ст.40 п.3 КЗпП України за грубе порушення п.11 «Ставлення до особистих проблем співробітників» «Кодексу корпоративної етики ПриватБанку», п.п. 3.2, 3.3, 4.1.2, 5.3 «Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників ПАТ КБ «ПриватБанк» і ПАТ «А-Банк», а також п.1, 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 «Трудового договору співробітника ПриватБанку».

Відповідно до п.3.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, співробітники ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Правила) повинні добросовісно та чесно виконувати посадові обов`язки відповідно до вимог основних директивних та нормативних документів, що регламентують діяльність банку. Дотримуватись дисципліни труда, своєчасно та точно виконувати накази та розпорядження адміністрації, використовувати робочий час для виробничого труда, утримуватись від дій, що заважають іншим співробітникам виконувати їхні посадові обов`язки (а.с.93-98 т.1).

Посадовими обов`язками МОКК, встановленими посадовою інструкцією менеджера з обслуговування корпоративних клієнтів (п.2.2-2.4), передбачено самостійне призначення зустрічей з потенційними та діючими клієнтами МСБ; дотримання стандартів зустрічей та дзвінків; виїзд на місце ведення бізнесу клієнта, з метою проведення презентації та подальших продажів послуг та продуктів банку (а.с.145-147 т.1).

Підставою звільнення ОСОБА_1 зазначено проведення фіктивних зустрічей в період з 02.07.2018 року по 13.07.2018 року.

За даними програмного комплексу Менеджеру контактів (МК далі) за 02.07.2018 року з клієнтом ОСОБА_11 з 14:19 до 14:26 відбулась зустріч. Фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 02.07.2018 року 09:13-09:54; 11:01-14:56, що підтверджується фотознімками з камер відеоспостереження. Відсутність на роботі у період часу 09:13-09:54 не підтверджена необхідністю проведення зустрічі, відсутність у період часу 11:01-14:56 перевищує час проведення зустрічі. За 03.07.2018 року міститься відмітка, що за клієнтом ОСОБА_12 - контакт втратив актуальність. Фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 10:57-13:32 03.07.2018 року. Відсутність на роботі не підтверджена необхідністю проведення зустрічі. За 04.07.2018 року за клієнтом ОСОБА_13 - контакт втратив актуальність; з клієнтом ОСОБА_14 - контакт проведений, відомості про проведену зустрічі не внесені в МК. Фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 04.07.2018 року 11:45-13:20. Відсутність на роботі не підтверджена необхідністю проведення зустрічі. За 05.07.2018 року з клієнтом ОСОБА_14 зустріч відбулась з 09:24 по 09:30; з клієнтом ОСОБА_15 зустріч відбулась з 10:07 по 10:24; з клієнтом ОСОБА_16 зустріч відбулась з 15:21 до 15:27. Фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 05.07.2018 року 8:58-11:20; 11:40-13:18; 15:09-15:38. Відсутність на роботі перевищує час проведення зустрічей. За 06.07.2018 року фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 11:08-13:07. Зустрічі на цей час в МК не заплановані і не відображені як такі, що відбулись. Відсутність на роботі не підтверджена необхідністю проведення зустрічей. За 09.07.2018 року фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 10:51-13:09. Зустрічі на цей час в МК не заплановані і не відображені як такі, що відбулись. Відсутність на роботі не підтверджена необхідністю проведення зустрічей. За 10.07.2018 року фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 10:59-13:28. Зустрічі на цей час в МК не заплановані і не відображені як такі, що відбулись. Відсутність на роботі не підтверджена необхідністю проведення зустрічей. За 12.07.2018 року клієнт ОСОБА_17 - згідно з даними в МК з 11:24 до 11:30. Фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 11:06-13:40. Відсутність на роботі перевищує час проведення зустрічі. За 13.07.2018 року з клієнтом ОСОБА_17 відбулась зустріч. Фактична відсутність ОСОБА_1 на роботі 10:26-13:22. Відсутність на роботі перевищує час проведення зустрічі (а.с.5-10 т.5). Фактична відсутність ОСОБА_1 зафіксована камерами відеоспостереження банку, на підтвердження даного факту суду надано відповідну фототаблицю (а.с.224а-239 т.4).

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивач проводив зустрічі з клієнтами банку, але час фактичних зустрічей був набагато менший, ніж він був відсутній на робочому місці.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, що судом не взято до уваги заяву про допит 9 свідків, а також що банком не надано до суду оригінал пояснюваної записки, а та пояснювальна записка, що вказана в наказі про звільнення не є належним доказом, оскільки він такої пояснювальної записки не писав, не мають значення для правильного вирішення справи, оскільки сам факт скоєння дисциплінарного проступку, за який позивача було звільнено, повністю доказаний в судовому засіданні сукупністю досліджених доказів. Свідки, яких не викликали, могли б лише пояснити, що зустрічались з позивачем. Але цей факт ніхто не заперечує. Інше питання, що на ці зустрічі позивачем витрачено час значно менший, ніж він був відсутній на своєму робочому місці.

Судом першої інстанції надана оцінка доказам по справі та зазначено, що надані відповідачем скріншоти у суду сумнівів не викликають, підтвердження зворотного (наприклад, надання інших скріншотів з іншими датами та часом, тощо) суду не надано. Таким чином, твердження позивача про сфальсифіковані докази не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, на підставі доповідної записки керівника Слов`янського відділення Східного РУ було виявлено факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці в липні 2018 року, а саме: 02.07.2018 09.13-09.54, 11.01-14.56; 03.07.2018 10.57-13.32; 04.07.2018 11.45-13.20; 05.07.2018 08.58-11.20, 11.40-13.18, 15.09-15.38; 06.07.2018 11.08-13.07; 09.07.2018 10.51-13.09; 10.07.2018 10.59-13.28; 11.07.2018 11.21-13.37; 12.07.2018 11.06-13.40; 13.07.2018 10.26-13.22. Про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці в зазначений час було складено акт про відсутність на робочому місці від 02.08.2018 року.

На підтвердження запізнення на робоче місце в липні 2018 року відповідачем надано фотографії з камер відеоспостереження з зафіксованим часом приходу та уходу позивача з робочого місця (а.с.224а-239 т.4).

Відповідно до п.3.4 Правил працівники зобов`язані щодня проходити процедуру електронної реєстрації часу початку та закінчення робочого дня (табулювання) з використанням програмних комплексів банку.

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 14.03.2019 року щодо надання наказу про затвердження порядку табелювання та обліку робочого часу встановлено, що система табелювання була запроваджена наказом №СП-2007-193 від 10.07.2007р. Наказом №СП-2009-479 від 10.06.2009р. було внесено зміни до процедури табелювання та введено в дію процедуру по входу в програмний комплекс «Промінь» за допомогою динамічного пароля, який надходив на корпоративний мобільний телефон. Наказом №СП-2013-6538633 від 01.02.2013р. було внесено зміни до процедури табелювання та введено в дію процедуру входу/виходу з програмного комплексу за допомогою зчитування QR-коду зі смартфона працівника. Наказом №СП-2013-6778941 від 27.06.2013р. було внесено зміни до процедури табелювання, відмінено порядок входу та виходу через ПК «Промінь» та введено основний канал табелювання за допомогою смартфона з мобільним додатком «Табелювання» (а.с.174-185 т.1).

Згідно з п.5.3 Правил час початку та закінчення роботи працівника залежить від характеру виробничого процесу в конкретному підрозділі. За домовленістю з керівником працівник може самостійно обрати час початку та закінчення роботи за умови, що це не заважає нормальному перебігу виробничого процесу.

Згідно з інформацією, наданою відповідачем з сайту Приватбанку, з розділу «Загальна інформація» режим роботи Слов`янського відділення Приватбанку стандартний, понеділок - п`ятниця з 08.30 до 17.30 год., субота з 08.30 до 16.00 год., неділя - вихідний (зв.б.а.с.107 т.1).

Відповідно до п.5.4 Правил стандартна тривалість обідньої перерви в банку - 1 година. З урахуванням особливостей роботи окремих підрозділів обідня перерва може бути зменшена до 45 хв. або 30 хв., а в тих підрозділах, де за умовами виробничого процесу обідню перерву встановити неможливо, працівнику має бути надана можливість прийому їжі на протязі робочого часу. Перелік таких професій та робіт, порядок та місце прийому їжі встановлюється адміністрацією банку.

Відповідно до п.7.4 Правил догана виноситься співробітнику, зокрема, за порушення трудової дисципліни.

Згідно з п.7.5 Правил звільнення працівника як дисциплінарне стягнення може бути застосовано, зокрема, при наявності догани та вчинення на протязі року після цього ще проступку, за яке слід застосувати дисциплінарне стягнення. Порядок звільнення має відповідати вимогам КЗпП України. Звільнення працівника за ініціативою адміністрації проводиться оформленням відповідного наказу по Банку напрямком «Служба Безпеки» на підставі проведеного службового розслідування.

Відповідно до п.7.6 Правил до застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни повинні бути витребувані пояснення в письмовій формі. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення. В цьому випадку складається акт про відмову працівника дати письмові пояснення. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи хвороби або перебування працівника у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано пізніше, ніж 6 місяців з дня вчинення проступку. В зазначені строки не включається час провадження по кримінальній справі. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення (а.с.93-98 т.1).

Таким чином, судом встановлено сукупність таких умов: порушення, вчинене ОСОБА_1 , стосувалися тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника МОКК та випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; неналежне виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків є винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; неналежне виконання трудових обов`язків є систематичним, оскільки до ОСОБА_1 на протязі року вже було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення трудової дисципліни; з моменту виявлення порушення до звільнення минуло не більше місяця, за вирахуванням часу перебування ОСОБА_1 у відпустці тривалістю 12 календарних днів з 30.07.2018 по 10.08.2018 рік.

Крім того, відповідачем надано суду наступні документи.

Відповідно до виписки з наказу № Э.KTS0.0.0.0.0/17-14529467 від 31.10.2011 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення правил оформлення та супроводу документів в ПриватДок (а.с.131 т.2).

Відповідно до виписки з наказу № Э.32.0.0.0/1-99297 від 04.01.2013 року затверджено управлінське рішення за результатами виконання профмінімуму операцій за листопад 2012 року до ОСОБА_1 у виді зауваження (а.с.132 т.2).

Згідно з випискою з наказу №PR-2013-6618325 (6619481) від 22.03.2013 року до ОСОБА_1 оголошено зауваження за невиконання вимог наказу №PR-2013-118465 від 04.01.2013р. по залученню на послугу «Скарбничка» в лютому 2013 року (а.с.133 т.2).

Відповідно до виписки з наказу № Э.32.0.0.0/1-6623542 від 05.04.2013 року затверджено управлінські рішення до співробітників front-office МСБ та front-office БРТП за результатами виконання профмінімуму операцій за лютий 2013 року та до співробітників middle-office за результатами виконання мінімальних нормативів продажу за лютий 2013 року, за якими ОСОБА_1 оголошено зауваження (а.с.134-135 т.2).

Згідно з випискою з наказу № Э.KTS0.0.0.0.0/17-14512994 від 25.06.2013 року ОСОБА_1 оголошено зауваження за порушення дресс-коду та ігнорування зауважень лінійного керівника (а.с.136 т.2).

Згідно з випискою з наказу № СП-2014-6750631 (6751363) від 21.05.2014 року ОСОБА_1 оголошено зауваження за зберігання клієнтських ключів ЄЦП (а.с.137 т.2).

Згідно з випискою з наказу № КТ-БТ-2014-7121966 (7128902) від 23.12.2014 року ОСОБА_1 оголошено зауваження за прояву нелояльності до банку при здійсненні валютообмінних операцій шляхом дострокового розірвання депозиту (а.с.138 т.2).

Згідно з випискою з наказу № Э.MR.0.0.0.0/17-16061368 від 08.12.2017 року на підставі службового розслідування 22.10.2017р. № ZAKL-2017/1-8521346 згідно надісланої службової записки №Е.38.0.0.0/4-14398 від 29.09.2017 року за сигналами «Гарячої лінії: Шахрайство» ОСОБА_1 оголошено зауваження за недотримання політики нетерпимості до некоректного поводження між співробітниками банку (а.с.139 т.2).

Згідно з випискою з наказу №PR-2013-6669454 (6669493) від 24.04.2013 року ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання вимог наказу №PR-2013-118465 від 04.01.2013р. по залученню на послугу «Скарбничка» в березні 2013 року (а.с.140 т.2).

Відповідно до виписки з наказу № Э.КТ.0.0.0.0/17-25 від 15.05.2013 року ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання встановленого завдання в установлені строки (а.с.141-142 т.2).

Згідно з випискою з наказу №PR-2013-6713753 (6715508) від 24.05.2013 року ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання вимог наказу №PR-2013-6669454 від 24.04.2013р. по залученню на послугу «Скарбничка» в квітня 2013 року (а.с.143 т.2).

Відповідно до виписки з наказу № Э.КТ.0.0.0.0/17-7 від 19.02.2014 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме - порушення встановленого графіку роботи (а.с.144-145 т.2).

Згідно з випискою з наказу № СП-2018-6963048 від 12.07.2018 року ОСОБА_1 оголошено догану зі зниженням змінної частини оплати праці за порушення норм інформаційної безпеки, перегляд даних клієнтів в ЄКБ з цікавості (а.с.146 т.2).

Відповідно до висновку № ZAKL-2018/1-6962408 від 21.08.2018 року службової перевірки за матеріалами перевірки сигналу, згідно надісланої службової записки № Е.50.0.0.0/4-535 від 03.07.2018 року за сигналом №5 гарячої лінії «Шахрайство» є формальні підстави вважати наявність шахрайських дій з боку співробітника ОСОБА_1 , який навмисно поставив позначку в менеджері контактів клієнта Л., щоб інші співробітники, які потім відкриють КУБ на цього клієнта, не отримали винагороду у вигляді бонусів (а.с.68-74 т.3).

Відповідно до висновку № ZAKL-2017/1-8521346 від 22.10.2017 року службової перевірки за матеріалами перевірки сигналу №1 згідно службової записки №Е.38.0.0.0/4-14398 від 29.09.2017 року є формальні підстави вважати відсутність шахрайських дій з боку співробітників Приватбанку ОСОБА_25 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Представлені факти являються надуманими і провокаційними, а також є наклепом на адресу співробітників Приватбанку з боку автора заради помсти третім особам (а.с.75-80 т.3).

Відповідно до висновку № ZAKL-2018/1-6827189 від 12.06.2018 року службової перевірки за матеріалами звернення клієнта, керівника ПП Ю. пана Ш. щодо розголошення комерційної таємниці співробітником Слов`янського відділення ОСОБА_1 відносно клієнта ОСОБА_24 підтверджено частково тільки в плані поєднання двох робіт клієнтом К (а.с.81-89 т.3).

Вказані стягнення, застосовані до позивача не впливають на системність при вирішенні питання про його звільнення на підставі ст.40 п.3 КЗпП України, проте, як характеризуючі документи попередньої роботи позивача, цілком могли вплинути на рішення роботодавця під час застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення.

Щодо надання звіту поліграфологічного тестування відповідач зазначає, що внутрішніми документами Банку визначено зберігання даного типу документів протягом одного місяця, оскільки документ було складено 21.05.2018 року, тому станом на дату надання відповіді у зв`язку зі спливом строку зберігання зазначений документ в Банку відсутній (а.с.174-175 т.1).

Банком було надано витяг зі звіту за результатами поліграфологічного тестування ОСОБА_1 від 21.05.2018 року (а.с. 130-132 т.3), проте суд не приймає вказаний документ до уваги, оскільки він не стосується предмету позову.

Щодо надання розпорядження №PR/18-2017-8768779 від 20.11.2017 «Про узгодження проекту внутрішнього Положення» відповідач зазначає, що зазначеним розпорядженням затверджено Положення про порядок проведення службових перевірок і включає в себе інформацію з обмеженим доступом (а.с.174-175 т.1).

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 31.07.2019 року вбачається, що записи з камер відеоспостереження за 2018 рік станом на дату розгляду справи не збереглись у зв`язку із спливом строку їх зберігання. Оригінали пояснювальних записок ОСОБА_1 не збереглись. Відомості про заохочення та перемоги ОСОБА_1 в конкурсі за проектом «КУБ», заявки працівника до «Helpdesk» не підтверджують і не спростовують обставин вчинення працівником дисциплінарних проступків, заходи відповідальності за які оскаржуються позивачем. Інші заходи дисциплінарного стягнення не оскаржуються позивачем. Дані про час реєстрації початку та закінчення робочого дня зберігаються в програмних комплексах Банку протягом одного року, відтак, при формуванні табелів обліку робочого часу за період з квітня по липень 2018 року відомості про час початку та закінчення роботи не відображаються (а.с.95-96 т.2).

На заяву ОСОБА_1 від 12.09.2018 року, направлену до комісії по трудових спорах АТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_1 відповідь, з якої вбачається, що за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах. Відповідно до ч.1 ст.323 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу. У заяві ОСОБА_1 порушено питання про поновлення на роботі, що не входить до обсягу компетенції комісії по трудових спорах у зв`язку із чим в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с.124 т.2).

Щодо звільнення позивача без згоди профспілкової організації, суд зазначає, що на момент звільнення позивача профспілкові організації в АТ КБ «ПриватБанк» створені та зареєстровані не були, на підтвердження чого відповідачем надано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.205-212 т.4).

Щодо показів свідка ОСОБА_23 , суд зауважує, що свідок працював у відповідача по 2017 рік, стягнення, що оскаржуються позивачем, мали місце 20.04.2018 та 04.09.2018 року, тобто, наступного року після звільнення свідка.

Щодо статусу викривача корупційної діяльності, визначеного ст.53 Закону України «Про запобігання корупції», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.53-4 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції від 27.10.2020 року викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 815/207/18 досліджував питання статусу викривача та моменту поширення на нього гарантій, передбачених частиною 3 статті 53 Закону № 1700-VII (в редакції від 16.07.2019 року).

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.08.2019 р. у справі № 815/2074/18 висловлено таку позицію:

«94. З моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет, суть якого розкрито в частині третій статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».

95. Так, відповідно до положень зазначеної норми особа або член її сім`ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

96. Водночас такий імунітет (пункт 94 цієї постанови) не є абсолютним та має певні межі. В першу чергу, повинен бути наявним зв`язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

97. Наступною обставиною, що свідчить про наявність у викривача імунітету, є те, що ним повинно бути повідомлено про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону і саме тих вимог, які ним визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження.

98. Ще одним обов`язковим елементом, за наявності якого особа отримує імунітет викривача, є застосування до нього, негативних заходів впливу, перелік яких не є вичерпним. Під негативним заходом впливу може розумітись також і позбавлення або обмеження певного права викривача в порівнянні з іншими працівниками. Наприклад, відмова йому в наданні відпустки в іншому місяці, ніж це передбачено графіком відпусток, в той час як іншим працівникам в такому праві відмовлено не було.

99. Про наявність зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою може свідчити, зокрема, але не виключно такі обставини: певна послідовність подій (спочатку повідомлення особою про факти корупції, потім - застосування до викривача негативних наслідків, а не навпаки); наближеність в часі цих подій (застосування негативних наслідків до викривача відбулось незадовго після повідомлення ним про факти корупції); наявність різного роду погроз до викривача після повідомлення ним про факти корупції; відсутність в минулому (до моменту повідомлення) претензій до працівника, в тому числі й з боку осіб, про корупційні діяння яких ним повідомлено.

100. Перевірка наявності чи відсутності наведених обставин дасть змогу стверджувати про відсутність чи наявність причинного зв`язку між виданням спірних наказів із діяльністю позивача, як викривача.».

Аналогічну позицію висловлено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2020 року № 826/3388/18.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що в березні та квітні 2018 року повідомив про збір на флешку співробітником АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 баз клієнтських даних, ключів ЄЦП клієнтів та іншої особистої інформації про клієнтів на гарячі лінії «Інформаційної безпеки», «Стоп шахрайство» та «Стоп корупція» АТ КБ «ПриватБанк».

Позивачем не доведено відсутність претензій до нього з боку керівництва банку в минулому (до моменту повідомлення про порушення, на думку позивача, вимог Закону України «Про запобігання корупції»).

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів встановлення фактів порушення Закону України «Про запобігання корупції» співробітниками АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку із чим відсутній зв`язок між негативними заходами впливу та повідомленням позивачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу того, що він відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є викривачем, та не довів, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення пов`язано з його повідомленнями про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» співробітниками АТ КБ «ПриватБанк». Такі твердження позивача також не підтверджені поясненнями третьої особи, НАЗК, від 21.01.2020 року (а.с.177-179 т.3).

Сам по собі факт звернення позивача не може бути запобіжником проти застосовування до нього дисциплінарних стягнень відповідно до норм КЗпП України та звільнення. Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 17.12.2018 р. у справі № 359/6718/17.

Судом досліджено аудіозапис, наданий позивачем на підтвердження своїх вимог. Суд зазначає, що голоси на записі не ідентифіковані. Клопотань про проведення фоноскопічної експертизи з метою ідентифікації голосів суду жодною стороною не заявлено.

Також, суд зазначає, що диск з клієнтською базою відповідача, наданий позивачем на підтвердження своїх вимог, не має жодного доказового значення в даному спорі. Крім того, суду не надано підтвердження, яким чином вказаний доказ отриманий позивачем, до якого мали доступ певне коло осіб.

Суд критично ставиться до доводів позивача про винесення наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з мотивів особистої неприязні, помсти та переслідування з боку керівництва АТ КБ «ПриватБанк» за поновлення на роботі з підстав їх недоведеності та повної необґрунтованості. Така правова позиція узгоджується із п.54 рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.01.2011 р.: «Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п.26, ECHR 1999-1)».

Судом не встановлено порушень АТ КБ «ПриватБанк» передбаченого КЗпП порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення, винесеного наказом № Э.КТ-УВ-2018-7105052-п від 04.09.2018 року.

За таких умов позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення задоволенню не підлягають.

Таким чином, всі доводи апеляційної скарги вже були предметом розгляду суду першої інстанції, який дав їм належну юридичну оцінку.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню за доводами, викладеними в апеляційної скарзі, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних заяв у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено та долучено до матеріалів справи 17 травня 2021 року.

Судді: