22-ц/804/1270/21

263/17218/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 263/17218/18

Номер провадження 22-ц/804/1270/21

Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Лопатіної М.Ю., Мальцевої Є.Є.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуський відділ державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Шпака Володимира Івановича

на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 лютого 2021року, у складі судді Музика О.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника Шпака Володимира Івановича

до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

про визнання права власності та скасування податкової застави,

В с т а н о в и в:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

07 грудня 2018 року ОСОБА_1 в особі представника Шпака В.І. звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Кальміуський ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області), Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (далі - ПАТ «Азовзагальмаш»), в якому просив визнати за ним право власності на транспортні засоби, а саме: легковий автомобіль Volkswagen Golf, 2003 року випуску, шасі: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; легковий седан Alfa Romeo 155, 1995 року випуску, шасі: НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 ; легковий седан Volkswagen Passat, 2001 року випуску, шасі: НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 , та скасувати податкову заставу зі вказаних транспортних засобів.

Позов мотивований тим, що 09 листопада 2017 року на електронних торгах він придбав у ПАТ «Азовзагальмаш» транспортні засоби, під час переоформлення яких йому стало відомо, що частина з них знаходиться у податковій заставі. У зв`язку із цим він подав заяву до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції з проханням надати інформацію та звільнення рухомого майна з-під податкової застави, на яку отримав відповідь від Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) про наявність у ПАТ «Азовзагальмаш» податкового боргу, у зв`язку з чим майно товариства було описано у податкову заставу та підстави для її зняття відсутні. Зазначає, що у зв`язку з описом майна у податкову заставу порушується його право власності, яке він набув законним шляхом, та яке просить захистити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про визнання права власності та скасування податкової застави повернуто позивачу.

Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 січня 2021 року указану позовну заяву залишено без руху, оскільки ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2018 року суд правомірно відмовив у відкритті провадження в частині вимог до ПАТ «Азовзагальмаш», однак позивач повторно заявляє вимоги до цієї юридичної особи. Крім того, у первісному позові зазначено відповідачем Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, однак в уточненому позові таке не указане. Копія вказаної ухвали отримана представником позивача - адвокатом Шпак В.І. 26 січня 2021 року, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення.

Суд прийшов до висновку, що позивачем на теперішній час недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не виправлені, у зв`язку із якими позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, тому підлягає поверненню позивачеві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

25 березня 2021 року ОСОБА_1 в особі представника Шпака В.І. подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника Шпака В.І. на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 лютого 2021 року.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області, ПАТ «Азовзагальмаш» про визнання права власності та скасування податкової застави, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника Шпака В.І. мотивована тим, що судом залишено поза увагою, що постановою Верховного Суду від 19 травня 2020 року ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року в частині позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби Донецькій області, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області скасовано, а справу в цій частині направлено до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області для продовження розгляду. В частині вимог до ПАТ «Азовзагальмаш» ухвалу суду першої інстанції від 13 грудня 2018 року залишено без змін.

Звертає увагу на те, що на виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн, посвідчені копії повноважень адвоката Шпак В.І., підтвердження, що ним не подано іншого позову, а також уточнений позов, в якому зазначив трьох відповідачів: Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуський відділ державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ПАТ «Азовзагальмаш».

Вказує, що після виконання вимог ухвали суду від 19 листопада 2020 року про залишення позову без руху, судом першої інстанції помилково та передчасно повторно ухвалою від 06 січня 2021 року з інших підстав залишено без руху позовну заяву, оскільки позивач заявляє свої вимоги повторно, в тому числі до ПАТ «Азовзагальмаш», та в уточненому позові не вказано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. Отримавши ухвалу суду від 06 січня 2021 року, представником позивача повторно та у встановлений строк надіслано суду нову уточнену позовну заяву з відповідними поясненнями та виконано вимоги суду.

Вважає, що суд першої інстанції, навіть не отримавши уточнену вдруге позовну заяву, не мав підстав для повернення позову, повинен був відкрити провадження по уточненому (вперше) позову та відмовити у відкритті провадження в частині вимог до ПАТ «Азовзагальмаш».

Судом не прийнято до уваги те, що серед підстав повернення позовної заяви, передбачених п.4 ст.185 ЦПК України, відсутня підстава повернення позову через неправильне визначення кола відповідачів та не є підставою для залишення позову без руху.

Судом не досліджувалось повторно уточнену позовну заяву, в якій ПАТ «Азовзагальмаш» виключено з кола відповідачів та вказано в процесуальному статусі третьої особи.

Відзиви на апеляційну скаргу відповідачами до суду не подано.

Процедура розгляду справи апеляційним судом

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З частини 2 статті 369 ЦПК України вбачається, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у грудні 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просив судвизнати за ним право власності на легковий транспортний засіб марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 ; визнати за ним право власності на легковий транспортний засіб марки «Alfa Romeo», державний номерний знак НОМЕР_4 ; визнати за ним право власності на легковий транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_6 ; скасувати податкову заставу з транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 ; скасувати податкову заставу з транспортного засобу марки «Alfa Romeo», державний номерний знак НОМЕР_4 ; скасувати податкову заставу з транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_6 .

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2020 року указану позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з тим, що позивачем до позовної заяви надана копія квитанції на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 409,60 грн, на якій відсутня печатка банківської установи. Також позивачем не надано суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору за три позовні вимоги майнового характеру, з урахуванням ціни позову, та три позовні вимоги немайнового характеру. До позовної заяви додані копії документів неналежної якості, що перешкоджає встановити їх зміст, не наданий оригінал ордеру або належним чином посвідчену копію на підтвердження повноважень адвоката як представника; не надано підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Копія вказаної ухвали отримана представником позивача - адвокатом Шпак В.І. 09 грудня 2020 року.

На виконання вимог ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2020 року позивач надав оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн, посвідчені копії повноважень адвоката Шпак В.І., підтвердження, що ним не подано іншого позову, а також уточнений позов.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху, оскільки ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2018 року суд правомірно відмовив у відкритті провадження в частині вимог до ПАТ «Азовзагальмаш», однак позивач повторно заявляє вимоги до цієї юридичної особи. Поряд з цим, у первісному позові зазначено відповідачем Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, однак в уточненому позові таке не указане. Копію вказаної ухвали отримано представником позивача - адвокатом Шпак В.І. 26 січня 2021 року, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення.

Судом встановлено, що на теперішній час недоліки позовної заяви не виправлені.

2. Мотивувальна частина

Позиція Донецького апеляційного суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає.

Ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви мотивована тим, що позивачем у повному обсязі не усунуті недоліки, у зв`язку із якими позовна заява залишена без руху ухвалою суду від 06 січня 2021 року, тому підлягає поверненню позивачеві на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Згідно статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Як встановлено ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Згідно положення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2 ст. 174 ЦПК України).

Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.

Як передбачено, частинами 1, 2 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частиною третьою даної статті позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2018 року ОСОБА_1 в особі представника Шпака В.І. звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Кальміуського ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області, ПАТ «Азовзгальмаш» про визнання права власності та скасування податкової застави, в якій позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортні засоби визнати за ним право власності на легкові транспортні засоби «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 ; «Alfa Romeo», державний номерний знак НОМЕР_4 ; «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_6 ; а також скасувати податкову заставу з вказаних транспортних засобів.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Шпака В.І. задоволено частково. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року в частині позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області скасовано, справу в цій частині направлено до Жовтневого районного суду міста Маріуполя для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13 грудня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання права власності та скасування податкової застави, залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме: надати оригінали квитанції на підтвердження сплати судового збору за три позовні вимоги майнового характеру, з урахуванням ціни позову, та три позовні вимоги немайнового характеру, на підтвердження чого надати оригінал квитанції про сплату судового збору, а також надати суду оригінал квитанції про сплату 1409,60 грн на підтвердження сплати судового збору щодо копії квитанції, яка наявна у матеріалах позову; надати оригінал ордеру або належним чином посвідчену копію на підтвердження повноважень адвоката як представника; надати підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати копії документів, які додані до позовної заяви належної якості. Роз`яснено, що у разі невиконання даної ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві (а.с.163).

09 грудня 2020 року адвокатом Шпак В.І. отримано копію вказаної ухвали суду першої інстанції від 19 листопада 2020 року.

21 грудня 2020 року представником ОСОБА_1 - Шпаком В.І. надіслано на адресу суду уточнену позовну заяву, в якій позивач, уточнивши свої вимоги просить визнати за ним право власності на транспортний засіб легковий автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_6 , а також скасувати податкову заставу з вказаного транспортного засобу (а.с.167-174).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ПАТ «Азовзагальмаш» про визнання права власності та скасування податкової застави, залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме: уточнити відомості про відповідачів у справі. Роз`яснено, що у разі невиконання даної ухвали суду, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві (а.с.175).

Залишаючи позов ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2020 року позивач надав оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн, посвідчені копії повноважень адвоката Шпак В.І., підтвердження, що ним не подано іншого позову, а також уточнений позов, в якому зазначив трьох відповідачів: Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Донецькій області, Кальміуський відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ПАТ «Азовзагальмаш». Суд також виходив з того, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2018 року суд правомірно відмовив у відкритті провадження в частині вимог до ПАТ «Азовзагальмаш», однак позивач повторно заявляє вимоги до цієї юридичної особи. Крім того, в первісному позові зазначено відповідачем Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, однак в уточненому позові таке не вказано.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення адвокатом Шпак В.І. 26 січня 2021 року отримано копію вказаної ухвали суду першої інстанції від 06 січня 2021 року (а.с.177).

Суд першої інстанції, повертаючи позов ОСОБА_1 , зазначив, що позивачем ухвала суду від 06 січня 2021 року не виконана, тобто позивачем не уточнено коло відповідачів у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку «Укрпошта» представником ОСОБА_1 - Шпаком В.І. надіслано на адресу суду першої інстанції уточнену позовну заяву (вдруге), яка надійшла до суду 19 лютого 2021 року (а.с.180-186). Таким чином, позивачем у встановлений судом строк виконано ухвалу суду від 06 січня 2021 року.

Колегією суддів встановлено та вбачається із поданих ОСОБА_1 позовної заяви, уточнених позовних заяв, що вони складені з додержанням письмової форми. Зміст уточнених позовних заяв містить посилання на повне найменування сторін, місце проживання позивача, місцезнаходження відповідачів, що саме вимагає позивач (предмет позову), обставини, на яких ґрунтується вимога (підстава позову) та зазначено про те, що його вимоги підтверджено письмовими доказами.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Системний аналіз цих норм ЦПК України свідчить про те, що саме на позивача покладено обов`язок визначити належний склад відповідачів у справі.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Оскільки позивачем дотримано вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, передбачені положеннями ЦПК України, то суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не мав повноважень через неуточнення кола відповідачів при пред`явленні позову залишати позов без руху та повертати його позивачу.

На зазначені вище обставини суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов передчасного висновку про повернення ОСОБА_1 його позовної заяви.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно повернуто позовну заяву, оскільки недоліки щодо кола відповідачів, зазначені судом, не можуть бути перешкодою у доступі до правосуддя.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області ухвалу від 18 лютого 2021 року постановлено з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку, визначеному статтею 379 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Шпака Володимира Івановича задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 лютого 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: Т.Б.Ткаченко

М.Ю.Лопатіна

Є.Є.Мальцева