Справа № 2п-3964/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого Ференца А.М.
при секретарі Ревачко І.С.
з участю представника відповідача Жирош В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що її звільнення з посади начальника відділу платіжних карток Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» у зв’язку з скороченням чисельності працівників на підставі п.1.ч.1 ст. 40 КЗпП України проведено незаконно, так як вона мала переважне право на залишення на роботі, так як має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а іншу роботу їй запропоновано не було, хоча були наявні вакантні місця, і крім того, вона має стаж роботи три з половиною роки, а в банку залишилися працювати менш кваліфіковані працівники, які мають менший стаж роботи та не мають на утриманні неповнолітніх дітей.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила поновити її на раніше займаній посаді та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня 2009 року, а також 5 тисяч моральної шкоди .
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог, пояснивши, що у зв’язку з наказом тимчасового адміністратора ТОВ«Укрпромбанк» був виданий наказ про необхідність оптимізації витрат на утримання персоналу та про пропозиції щодо скорочення персоналу, на підставі чого була звільнена велика кількість працівників, а не тільки позивачка, яка була попереджена про звільнення та звільнена на законних підставах.
Заслухавши сторони , дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступного.
Згідно наказу № 70-к від 12 травня 2009 року керуючого Закарпатською філією ТОВ«Укрпромбанк» ОСОБА_2 звільнено у зв’язку із скороченням чисельності працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Також наказано виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 23.12.2007 року по 22.12.2008 рік, з 23.12.2008 по 12.05.2009 рік, а також 14 календарних днів додаткової відпустки на дітей за період роботи з 23.12.2005 року по 12.05.2009 рік та виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати у відповідності до ст. 44 КЗпП України.
Вказаному наказу передувало попередження про звільнення від 10 березня 2009 року та наказ № 16 керуючого Закарпатською філією ТОВ «Укрпромбанк» від 20 лютого 2009 року «Про введення в дію штатного розпису філії та скорочення чисельності працівників Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк», у якому зазначено, що керівникам структурних підрозділів необхідно було подати керуючому філії кандидатури працівників, що підпадають під скорочення з урахуванням переваг та обмежень, передбачених діючим законодавством та запропонувати всім працівникам, що підлягають звільненню, переведення за їх згодою на відповідні вакантні посади за наявністю, а в разі відмови від переведення або відсутності вільних посад, що відповідають фаху, кваліфікації, досвіду та стану здоров’я відповідних.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є кваліфікованим і сумлінним працівником, що вбачається з клопотання директора КП «ЖРЕР-8» від 19.01.2009 року про висловлення задоволення роботою відділу платіжних карток під керівництвом ОСОБА_2 та директора Закарпатського територіального центру карантину рослин інституту захисту рослин Української академії аграрних наук, який в листі від 19.01.2009 року на адресу керуючого Закарпатською філією ТОВ «Укрпромбанк» вказує на задовільну роботу відділу, очолюваного ОСОБА_2 і просить не допустити її звільнення.
Про належну високу кваліфікацію ОСОБА_2 на займаній посаді також свідчить її участь у семінарі та навчанні, що стверджується з листа-повідомлення керуючого філією від 03.09.2007 року та начальника Департаменту платіжних систем ТОВ «Укрпромбанк» від 05.02.2007 року.
У ОСОБА_2 є двоє неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 що стверджується свідоцтвами про їх народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , у зв’язку з чим, оцінивши в сукупності всі належні та допустимі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт щодо переважного права позивачки на залишення на роботі, встановленого ст.42 КЗпП України, при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: наявність двох і більше утриманців та тривалий безперервний стаж.
В п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 вказано , що власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад перевести перестановку працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
Представник відповідача не надав суду аргументів щодо необхідності звільнення саме ОСОБА_2, а також не надав суду достовірної інформації щодо залишення на посадах інших працівників під час звільнення ОСОБА_2, які мають переважне право на залишення на роботі, а також інформацію, де б вказувалося, що позивачці пропонувалася інша робота в даній організації.
Згідно ст.235 КЗпП України у разі вивільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу .Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності , суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав .
Позивачка вказує, що порушенням її прав внаслідок незаконного звільнення їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 5000 грн., так як вона втратила нормальні життєві зв’язки, які вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та непрацюючого чоловіка та залишилась без засобів існування, що призвело до погіршення відносин у родині. Зважаючи на вказані обставини, суд приходить до висновку, що моральна шкода нанесена позивачці внаслідок незаконного звільнення складає 2000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209-215, ст.40, 42, 49-2, 235 КЗпП України , в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 , ст. 23 ЦК України , суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково .
Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу платіжних карток Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_2:
- середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня 2009 року до дня постановлення рішення;
- 2 000 моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана на протязі 10 днів після проголошення рішення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Ференц А.М.