Справа № 2п-278/10
ОКРЕМА УХВАЛА
18 березня 2010 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ференц А.М.
при секретарі Стасьо К.М.
з участю представника відповідача Козак В.А.
позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ВАТ енергетичної компанії «Закарпаттяобленерго» , третя особа без самостійних вимог : Служба у справах дітей виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій незаконними, визнання права на користування та усунення перешкод в користуванні житлом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що вони мешкають у квартирі АДРЕСА_1. Вказане помешкання було надано батькові позивача - нині покійному ОСОБА_5 в кінці 1991 року у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків на підприємстві відповідача. У 2005 році відповідачем був укладений договір на користування займаним приміщенням з ОСОБА_5 за згодою всіх повнолітніх членів сім’ї. Оскільки на початку 2007 року ОСОБА_3 був звільнений за ініціативою відповідача у зв’язку з ліквідацією відділу та скороченням посад, мешкав і надалі разом із членами сім’ї у займаному помешканні.
20 березня 2009 року позивачі отримали від відповідача повідомлення про звільнення житла, що вважають незаконним, оскільки житло було надано їм у зв’язку з їхньою роботою на підприємстві, іншого житла вони не мають, на підставі чого просять визнати дії ВАТ ЕК «Закарпаттяобленеорго», спрямовані на виселення сім’ї позивачів без надання їм іншого житла незаконними та визнати за ними право на користування спірним помешканням.
Як встановлено в судовому засіданні та у відповідності до листа № 3366 від 14.09.2005 року, наданої ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» стаж роботи ОСОБА_5 на підприємстві складає 10 років, а ОСОБА_3 – 7 років.
Відповідно до ст.61 ЖК України договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем –житлово-експлуатаційною організацією і наймачем –громадянином, на ім’ я якого видано ордер.
Як встановлено в судовому засіданні, спірне приміщення знаходиться в будівлі по вулиці Електрозаводській в м. Ужгороді, яке зареєстроване як виробничо-технічна база, тобто відповідач по даній справі - ВАТ енергетична компанія «Закарпаттяобленерго» надала позивачам, які працювали на вказаному підприємстві тривалий час, замість житлового приміщення – нежитлове, керівництво підприємства не вирішило питання надання житла (службового, гуртожитку або іншого), чим самим порушили право позивачів на житло, встановлене Конституцією України та ст.1 ЖК України.
У відповідності до ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи, порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Керуючись ст. 373 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Зобов’язати ВАТ енергетичну компанію «Закарпаттяобленерго» вжити заходи щодо вирішення житлового питання сім’ї ОСОБА_3 у відповідності до чинного законодавства та усунути недоліки для недопущення аналогічних випадків в подальшому.
Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.
Відповідно до ст. 185-6 КпАП України залишення посадовою особою без розгляду окремої постанови суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему постанову судді тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрему ухвалу може бути оскаржено особами , інтересів яких вона стосується , у загальному порядку
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Ференц А.М.