Справа  №  2-212/10

   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31  травня  2010  року    Широківський  районний  суд  Дніпропетровської  області  у  складі: головуючого  судді:                      Шевченко О.В.,  

при  секретарі:                                            Гетьманенко  О.І.,

розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні в  залі  суду  в  смт. Широке цивільну  справу  за  позовною  заявою   ОСОБА_1  до  Зеленобалківської  сільської  ради  Широківського  району  Дніпропетровської області,  третя  особа – Товарна  Біржа  «Українська»,  про  визнання  договору  купівлі-продажу  дійсним,  

ВСТАНОВИВ :

 Позивачка звернулася  до  суду  з  позовом  до  Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області  та  просила  суд  визнати дійсним договір  купівлі-продажу  нерухомості,  укладений  між  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2  в письмовій  формі  в  Товарній  біржі  «Українська»  від   03.09.1998  року,  за  реєстром  №  20263.

В  обгрунтування  позову  позивачка  посилається  на те,  що  між  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  в письмовій  формі  03.09.1998  року в  Товарній  біржі  «Українська»,  за  реєстром  №  20263,  було  укладено  договір  купівлі-продажу нерухомості,  який  нотаріально не  посвідчувався.  Сторони  дійшли  згоди  щодо  усіх  умов  договору  та  виконали  його  в  повному  обсязі.          

Виступаючи  у   судовому  засіданні, позивачка,  її  представники  позовні  вимоги  та  їх  обгрунтування,  викладені  в   позовній  заяві,  підтримали  повністю,  просили  суд  їх  задовольнити.  Судові  витрати  просили  позивачці  не  відшкодовувати.

Відповідач,  третя  особа  повідомлені  у  встановленому  порядку  про  час  та  місце  судового  засідання,  в  судове  засідання  своїх  представників  не  направили,  однак,  на  адресу  суду  від   відповідача  надійшла   заява  про  розгляд  даної  справи  за  відсутності  їх  представника,  позов  визнали,  третя  особа  не  заперечувала  проти  задоволення  позову.

Суд,  вислухавши  пояснення  позивачки, її  представників,  дослідивши  матеріали  справи  в  сукупності,    приходить  до  висновку,  що  вимоги  позивачки  підлягають  задоволенню  в  повному  обсязі,  оскільки  у  відповідності  до  ст. 657  ЦК  України  договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки,   єдиного  майнового  комплексу,  житлового  будинку  (квартири)  або  іншого  нерухомого  майна  укладається  у  письмовій  формі   і   підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як  встановлено  судом, між  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  в письмовій  формі  03.09.1998  року в  Товарній  біржі  «Українська»,  за  реєстром  №  20263,  було  укладено  договір  купівлі-продажу нерухомості,  який  нотаріально не  посвідчувався.  Сторони  дійшли  згоди  щодо  усіх  умов  договору  та  виконали  його  в  повному  обсязі  (позивачка  безперешкодно  користується  земельною  ділянкою  в  АДРЕСА_1,  з  часу  укладення  договору).          

ОСОБА_2  помер.  

Позивачка  дізналася  про  те,  що  договір  неналежним  чином  посвідчений  лише  в  2010  році,  коли  хотіла  продати  будинок.  

Згідно  ст. 220 ЦК  України, у  разі   недодержання   сторонами   вимоги   закону   про  нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.  Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору,  що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або  часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його  нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.  У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не  вимагається.

Однак,  як  випливає  зі  змісту  договору  купівлі-продажу,  пояснень  позивачки,  її представників,  сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору  та  повністю  його  виконали.  Відповідно  до  п.  3  договору  об’єкт  нерухомості  фактично    проданий   за  51536  грн.,  які  продавець  одержав  від  покупця  до  підписання  договору.

На  підставі  викладеного,  враховуючи  те,  що  відповідач  визнав  позов,  суд  приходить  до  висновку  про  можливість  визнання  дійсним  договору  купівлі-продажу  нерухомості,  укладеного  між  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2  в письмовій  формі  в  Товарній  біржі  «Українська»  від   03.09.1998  року,  за  реєстром  №  20263.

Крім  того,   в  судовому  засіданні  позивачка просила  суд  не  відшкодовувати  їй  судові  витрати,  тому  останні  приймаються  її на  рахунок.    

На  підставі  викладеного,  керуючись  ст. ст.  220, 657  ЦК  України,   ст.ст.  174  ЦПК  України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати договір  купівлі-продажу  нерухомості,  укладений  між  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2  в письмовій  формі  в  Товарній  біржі  «Українська»  від   03.09.1998  року,  за  реєстром  №  20263,  дійсним.

Судові  витрати  прийняти  на  рахунок позивача.

Рішення  може  бути  оскаржене   в  апеляційному  порядку  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  подання  після  цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК  України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        СУДДЯ                                   О.В.ШЕВЧЕНКО