Справа № 203/1291/21

Провадження № 2/0203/761/2021

УХВАЛА

14 травня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуїлович про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

  ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Мельник Віталій Станіславович з позовом до Центральної районної у місті Дніпрі ради, треті особи: Дніпровська міська рада, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуїлович, в якому просить суд:

- встановити факт родинних відносин, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженка с. Савлуки, Базарського району, Житомирської області, є рідною тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженки м. Дніпропетровська.

Цивільний позов не відповідав вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тому ухвалою суду від 21 квітня 2021 року був залишений без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: змісту позовних вимог до Центральної районної у місті Дніпрі, які права позивача порушені відповідачем, на які спадкові права та обов`язки відповідача може вплинути встановлення факту, який просить позивач та який спір між ними щодо спадкового майна; зазначенням та наданням доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

05 травня 2021 року у встановлений судом строк представник позивача усунув недоліки позовної заяви та надав суду виправлену редакцію позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуїлович, в якій просить суд:

-встановити факт родинних відносин, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженка с. Савлуки, Базарського району, Житомирської області, є рідною тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженки м. Дніпропетровська;

-визнати за позивачем право власності на все спадкове майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .

Отже позивачем у виправленій редакції позовної заяви змінено відповідача та доповнено позовні вимоги вимогою майнового характеру.

У ході вивчення позовної заяви (нова редакція) суд встановив, що така не відповідає вимогам статей ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вказані нею у позові обставини, а саме: відсутні відомості щодо майна або основної його частини в Кіровському районі м. Дніпра, відсутні відомості про вартість кожного об`єкта нерухомого майна, яке належало спадкодавцю ОСОБА_5 .

Вказані вище недоліки не дають можливості суду правильно визначитись із підсудністю цивільної справи, оскільки відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (стаття 181 Цивільного кодексу України). Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно – предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Також суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04 грудня 2019 року, справа № 489/2055/19, відповідно до якої перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність установлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина 1 статті 30 ЦПК України), що відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України враховується судом.

Також позивачем в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не додано доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини.

У позовній заяві позивач лише зазначає, що ОСОБА_5 належала квартира по АДРЕСА_2 , проте доказів на підтвердження цього суду не надає (зокрема інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо).

Крім цього, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено ціну позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. за вимогу немайнового характеру про встановлення факту родинних відносин, що підтверджується квитанцією № 31687731 від 05 квітня 2021 року та 908,00грн. за вимогу майнового характеру про визнання права власності на спадкове майно, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією про сплату № 28638 від 05.05.2021 року.

Разом з цим, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2270 гривень 00 копійок.

Тому позивачу необхідно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (про визнання права власновті на спадкове майно) у розмірі – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, суду зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до ст. 124 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.  Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.  Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1, 2  ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Тому, позивачу, при поданні заяви про усунення недоліків необхідно повторно врахувати норми ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 встановлений ухвалою суду від 21 квітня 2021 року строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуїлович про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, але не більше ніж на десять робочих днів.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

-виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням ціни позову; доказів, що підтверджують вказані позивачем у позові обставини, а саме: відомостей щодо майна або основної його частини в Кіровському районі м. Дніпропетровська (Центральному районі м. Дніпра), про вартість кожного нерухомого майна (якщо декілька); відомості про нерухоме майно, яке належало померлій ОСОБА_5 ;

-оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору (з урахуванням сплачених позивачем 908,00 грн) за вимогу майнового характеру про визнання права власності на спадкове майно у розмірі – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 11350,00 грн), який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу – судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію ухвали направити позивачу.

Продовжений строк для усунення недоліків рахувати з дня отримання ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                 Ф.М. Ханієва