Справа № 2а-442/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2010 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ференц А.М.
при секретарі Пазяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Буського взводу БДПС ДМ при ГУМВС у Львівській області про скасування постанови про адмінправопорушення серії ВС № 131072 від 13 липня 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що 13.07.2009 року відносно нього було складено постанову серії ВС № 131072, якою його визнано винним за ст.122 ч.1 КпАП України та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що вона, керуючи автомобілем марки «Тойота-Кемрі», д.н.з. НОМЕР_1 перевищила встановлену швидкість руху більше ніж на 31 кілометр за годину.
Вказану постанову вона вважає незаконною та необгрунтованою.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з’явився.
Так як згідно вимог ч.4 ст.128 КАС України в разі неприбуття відповідача – суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
13 липня 2009 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ВС № 131072, якою її визнано винною за ст.122 ч.1 КпАП України та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що вона, керуючи автомобілем марки «Тойота-Кемрі», д.н.з. НОМЕР_1 перевищила встановлену швидкість руху більше ніж на 31 кілометр за годину.
Як встановлено в судовому засіданні, вищевказане порушення зафіксоване приладом « Беркут» № 0801127 працівником ДАІ і фотосвітлина може використовуватися як додаток до протоколу, а не як самостійний доказ порушення , що встановлено у статті 14-1 КпАП України , в якій йдеться про фіксацію працюючими в автоматичному режимі спеціальними засобами.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки позивач піддає сумніву факти викладені в оскаржуваній постанові, а відповідач не надав доказів щодо оспорюваних позивачем фактів, то суд, оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності, виходячи з положень ст.2 КАС України , тобто перевіривши, чи було прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, ч.2 ст.71 160 КАС України, ст.122 ч. 1 КпАП України , суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії № 131072 про скоєння ОСОБА_1 адмінправопорушення за ст.122 ч.1 КпАП України та накладення штрафу в розмірі 340 грн. скасувати.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ференц А.М.