Справа № 2-А-782/10  

Номер стат. звіту-90  

код суду – 0707   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 травня 2010 року                                                                                           м. Мукачево  

Мукачівський міськроайонний суд Закарпатської області  

в складі:  головуючої - судді                               Курах Л.В.

           при секретарі                                       Паллай О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС Буського взводу ДПС ВДАІ Львівської області Гапій Василя Ярославовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -                                                  

в с т  а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС Буського взводу ДПС ВДАІ Львівської області Гапій Василя Ярославовича про поновлення строку на оскарження, визнання дій відповідача неправомірнимита скасування постанови серії ВС №  248181 від 06.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по даній справі.

Позов мотивує тим, що 29 березня 2010 року він отримав листа з постановою серії ВС №  248181 від 06.03.2010 року в справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.2 КУпАП. Згідно даної постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за те, що він не 05 березня 2010 року о 10 годині 15 хвилин на 462 км автодороги Київ-Чоп Бродовського району Львівської області керуючи автомобілем марки «Івеко», д/н НОМЕР_1, під час руху транспортним засобом користувався засобами зв’язку, мобільним телефоном, тримаючи його в руці, чим допустив порушення ПДР України. Дану постанову просить скасувати, оскільки вважає її протиправною, незаконною та винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, посилаючись на те, що даного правопорушення він не вчиняв, протокол про вчинення ним даного правопорушення не складався та не додано жодних матеріалів фото фіксації.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. 

Відповідач інспектор ДПС Буського взводу ДПС ВДАІ Львівської області Гапій В.Я. в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 06 березня 2010 року відповідачем винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Згідно постанови серії ВС №  248181 від 06.03.2010 року, ОСОБА_1 05 березня 2010 року о 10 годині 15 хвилин на 462 км автодороги Київ-Чоп Бродовського району Львівської області керуючи автомобілем марки «Івеко D 440», д/н НОМЕР_1, під час руху транспортним засобом користувався засобами зв’язку, мобільним телефоном, тримаючи його в руці (а.с. 3).  

Правовідносини що виникли між сторонами регулюються нормами КУпАП та КАС України.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки відповідачем не було надано заперечень на позов та ненадано  належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП, суд на підставі вищевикладеного вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Оскаржувана постанова підлягає скасуванню оскільки  твердження позивача про те, що він не вчиняв даного правопорушення ніким не оспорено та не спростовано, а дії інспектора ДПС щодо постановлення оскаржуваної постанови є неправомірними, у зв’язку з порушенням процесуального права позивача на захист, недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Процесуальний строк звернення до суду позивач не пропустила, так-як вона протягом 10 днів з дня, коли дізналася про її порушене право, своєчасно звернулася з позовом до суду, що відповідає вимогам ст. 99 КАС України та ст. 289 КУпАП.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –            

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задоволити.

Визнати дії відповідача інспектора ДПС Буського взводу ДПС ВДАІ Львівської області Гапій Василя Ярославовича щодо постановлення оскаржуваної постанови серії ВС №  248181 від 06.03.2010 рокунеправомірними.

Постанову серії ВС №  248181 від 06.03.2010 року про накладення на ОСОБА_1  штрафу в розмірі 510 гривень скасувати, а справу закрити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуюча                                                       підпис                                                         Л.В. Курах

З оригіналом вірно.

Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі № 2-А-782/10 в Мукачівському міськрайонному суді.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                                                                      Л.В. Курах