Справа № 523/16483/16-а

Провадження №2-а/523/1/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Далеко К.О.

за участю секретаря судового засідання – Сирф Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови № 50 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.96 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Липач Олени Олександрівни про визнання протиправною та скасування постанови № 50 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 96 КУпАП.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує незгодою з постановою № 50 по справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2016 р., якою установлено порушення при реконструкції нежитлових приміщень під магазин за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП. Зазначає, що у його діях відсутній склад наведеного правопорушення, а це свідчить про незаконність притягнення його до відповідальності. Вважає, що як посадова особа TOB «Меблі Іллічівськ» не являється суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП, оскільки TOB «Меблі Іллічівськ» самостійно не здійснює реконструкцію нежилих приміщень за вказаною адресою, являється лише замовником реконструкції, у зв`язку з чим ним не можуть бути порушені вимоги законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час реконструкції. Також позивач посилається на порушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення вимог ст. 256 КУпАП, зокрема: зазначений протокол складено не в присутності особи, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_1 ; при складенні протоколу ОСОБА_1 , як особу яка притягається до відповідальності, було позбавлено встановленого законодавством права надавати пояснення; при складення протоколу особі, яка притягається до відповідальності, не було роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ч.1 ст. 63 Конституції України.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 04 листопада 2016 року №  50 по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року  скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанови першої та апеляційної інстанцій, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 січня 2021 року прийнято адміністративну справу до провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року замінено неналежного відповідача Начальника державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Липач Олену Олександрівну на належного відповідача Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області.

До судового засідання 14.05.2021 року ні позивач, ні його представник – адвокат Малімонов М.І. не з`явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. З`явившись на попередні судові засідання, представник позивача Малімонов М.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Надав суду відповідь на відзив відповідача, яким зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП. За порушення вимог ДБН України мають нести відповідальність суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, у зв`язку із чим притягнення за вказані порушення ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Меблі Іллічівськ», яке являється замовником реконструкції, являється необґрунтованим. Також пояснив, що на підставі Акту перевірки від 27.10.2016 року за вказані порушення, крім притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відповідачем також було винесено припис та постанови про накладення штрафів відносно ТОВ «Меблі Іллічівськ». Проте, постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 30 березня 2017 року: визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за № 36 від 27.10.2016 року; визнано протиправними та скасовано постанови № 48 та № 49 від 04.11.2016 р. якими ТОВ «Меблі Іллічівськ» було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених п.6, п.8 ч.3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та на підставі яких було накладено штраф у розмірі 91350 гривень. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 резолютивну частину постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 30 березня 2017 року залишено без змін. При цьому встановлено, що ТОВ «Меблі Іллічівськ» не є виконавцем будівельних робіт, а дотримання державних будівельних норм України покладається безпосередньо на суб`єкта містобудування, який виконує будівельні роботи. Представник позивача вважає, що висновки постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 мають преюдиційне значення для даної справи.

Відповідач Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області до судового засідання 14.05.2021 року не забезпечив явку свого представника, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи судової повісткою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тому, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Разом із тим, суду надано відзив на позовну заяву, згідно якого заявлені позовні вимоги відповідач не визнав, мотивуючи їх безпідставністю, просив суд відмовити в задоволенні позову, посилався на висновки постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року, яка раніше була прийнята по цій справі. Зазначив, що замовником реконструкції є директор ТОВ «Меблі Іллічівськ», а факт виникнення цивільно-правових відносин з іншими особами, щодо проведення реконструкції, не має значення для перевірки у сфері архітектурно-будівельного контролю. Посилався на те, що за договором генерального підряду від 25.02.2013 року, ТОВ «Меблі Іллічівськ» був замовником робіт за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 травня, 2. В свою чергу, відповідачем встановлено порушення містобудівних умов за адресою: АДРЕСА_1 . Зауважив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за участі представника позивача, а тому його складення здійснено відповідно до норм чинного законодавства.

У зв`язку із тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи, а всі учасники справи не з`явились у судове засідання 14.05.2021 року, хоча і були належними чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні, в порядку ч.9 ст. 205, ч.4 ст. 250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 04.11.2016 року начальником державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Липач О.О. відносно директора TOB «Меблі Іллічівськ» ОСОБА_1 винесено постанову № 50 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови № 50 по справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2016 р. начальником державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Липач О.О. установлено порушення при реконструкції нежитлових приміщень під магазин за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема: в котловані на глибині 1,2м. вбачається пошкоджена каналізаційна труба діаметром 300мм та відсутній каналізаційний колодязь; котлован відрито на частині земельної ділянки, на якій діє обмеження у використанні; на першому поверсі нежитлового приміщення вбачаються тріщини на стінах та на підлозі; в підвалі нежитлового приміщення вбачаються тріщини в консольній частині плити покриття вздовж всієї плити між підвальним та першим поверхами; на будівельному майданчику відсутній інформаційний стенд; на будівельному майданчику відсутня проектна та виконавча документація; відсутні журнали загально-будівельних робіт, зварювальних робіт, бетонних робіт, охорони праці, авторського нагляду

Частиною 1 ст. 96 КУпАП (в редакції, яка діяла станом на дату складення протоколу) передбачена адміністративна відповідальність, для громадян та посадових осіб, за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

Підставою для прийняття вищевказаної постанови був протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2016 року, який складено головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Волинцевим Віктором Володимировичем.

Протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2016 р. містить відомості про те, що будівництво об`єкта – реконструкцію нежитлових приміщень під магазин за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 2/192Н здійснює ТДВ «Чорноморгідробуд» керівник – ОСОБА_2 ; технічний нагляд здійснює інженер технічного нагляду Клименко Микола Миколайович кваліфікаційний сертифікат серії ІТ №002358; проектна документація розроблена TOB «Горяц-Т»; авторський нагляд ОСОБА_3 .

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Таким чином, суб`єктами містобудування є замовники будівництва, а також юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які виконують будівельні роботи.

Статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» класифіковано правопорушення залежно від суб`єктів відповідальності.

Так, частиною 2 даної статті встановлена, зокрема, відповідальність для замовників будівництва (у разі провадження містобудівної діяльності) або у випадку, якщо вони виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Частиною 3 вказаної норми Закону встановлена відповідальність тільки для суб`єктів, які виконують будівельні роботи.

Згідно із статтею 317 Господарського кодексу України будівництво об`єктів, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюється на умовах підряду.

Відповідно до статті 318 даного Кодексу за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк, визначений договором, об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Згідно ст. 879 Цивільного кодексу України матеріально - технічне забезпечення  будівництва  покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. 

Порядок укладання договору підряду визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».

Позивач, заперечуючи проти вчинення ним правопорушення, надав суду договір генерального підряду від 25 лютого 2013 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі Іллічівськ» в особі директора Матковського Сергія Івановича, як «Замовник», уповноважує Товариство з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», як «Генерального підрядника», виконати комплекс робіт по реконструкції нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня 2.

Отже, відповідно до умов даного договору, «Замовник» не є виконавцем будівельних робіт.

Водночас, аналіз ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» свідчить про те, що відповідальність за порушення, які перелічені в даній частині, несуть саме суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи.

Зокрема вони несуть відповідальність за такі правопорушення:

-  п.6 ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

-  п.8 виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Державні будівельні норми України встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм їх власності під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Дотримання вказаних норм покладається безпосередньо на  суб`єкта містобудування, який виконує будівельні роботи.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що Відділом ДАБК виконкому Чорноморської міської ради Одеської області при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності обставини того, хто безпосередньо здійснює містобудівну діяльність, не було перевірено, тому необґрунтовано було притягнуто позивача до відповідальності за вказані правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

До доводів представника відповідача щодо того, що на момент проведення перевірки позивач не надав відповідачу будь-яких доказів, що будівельні роботи виконуються «Генеральним підрядником» на підставі відповідного договору Генерального підряду від 25.02.2013 року, а тому цей договір не є належним доказом по справі, суд ставиться критично.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2016, в ньому вже на момент складення були зазначені відповідачем різні особи, які - здійснюють будівництво об`єкта, технічний нагляд та розроблюють проектну документацію.

Зазначені обставини фактично унеможливлювали визначення особи позивача в якості правопорушника за частиною 1 ст. 96 КУпАП, без належної перевірки, зокрема і отримання особистих пояснень від ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, суд не може обмежити право позивача на доведення в судовому засіданні обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Договір Генерального підряду від 25.02.2013 року є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, а тому виходячи із презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, у суду відсутні правові підстави для неврахування зазначеного договору в цій справі.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що договір Генерального підряду від 25.02.2013 року не має ніякого відношення до реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 . У судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини того, що ТОВ «Горяц-Т» здійснювало підрядні роботи за адресою: АДРЕСА_1 саме на підставі договору Генерального підряду від 25.02.2013 року. Іншого відповідачем не доведено.

Крім того, суд вважає наведені вище обставини того, що: 1) ТОВ «Меблі Іллічівськ» не є виконавцем будівельних робіт, а дотримання державних будівельних норм України покладається безпосередньо на суб`єкта містобудування, який виконує будівельні роботи; 2) ТОВ «Горяц-Т» здійснювало підрядні роботи за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. 1 Травня, 2/192Н саме на підставі договору Генерального підряду від 25.02.2013 року; такими, що не доказуються при розгляді даної справи, на підставі ч. 4 ст.78 КАС України, оскільки встановлені Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 по справі № 501/2689/16-а, та мають преюдиційне значення для даної справи.

Також, суд вважає що знайшли своє підтвердження матеріалами справи доводи позивача щодо недотримання вимог ст. 256 КУпАП, під-час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 96 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2016 р. вбачається, що його складено за відсутності особи, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_1 , зокрема у присутності уповноваженої особи TOB «Меблі Іллічівськ» на підставі довіреності - ОСОБА_4 , виданої керівником TOB «Меблі Іллічівськ» від 01.10.2016 р.

Суд вважає що ОСОБА_4 не можна вважати належним представником фізичної особи ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 96 КУпАП, на підставі довіреності виданої керівником TOB «Меблі Іллічівськ» від 01.10.2016 р., на яку міститься посилання у самому протоколі. Також, КУпАП в редакції на дату складення протоколу, не передбачав можливості складання протоколу про адміністративне правопорушення у присутності представника.

За викладених обставин, протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2016 року, всупереч ст. 256 КУпАП, складений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , без урахування його пояснень.

Згідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не було спростовано доводів позивача по справі та не доведено законність оскаржуваної постанови №50 від 04.11.2016 року.

Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова  особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП  провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність   події   і   складу  адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови, може скасувати постанову і закрити справи.

На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (статті 3,8 Конституції України, ст.8 КАС України).

Зі змісту частини 3 ст.62 Конституції України убачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, матеріалами справи підтверджена незаконність постанови № 50 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 96 КУпАП.

Крім того, з урахуванням вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, згідно п.1 ст.247 КУпАП України.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 19, 72, 90, 241, 243, 293, 295, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови № 50 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 гривень - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 50 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 травня 2021 року.

Суддя                                         К.О. Далеко