Справа № 2-А-698/10

                                                                                                                           Номер стат. звіту-90

код суду – 0707

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 травня 2010 року                                                                                           м. Мукачево

Мукачівський міськроайонний суд Закарпатської області

в складі:    головуючої - судді             Курах Л.В.

         при секретарі                 Паллай О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ м.Мукачево та Мукачівського району УДАІ УМВС України в Закарпратській області прапорщика міліції Машіка В.Ф. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -                                                

в с т  а н о в и в :

П озивач звернувся в суд з позовом до старшого інспектора ДПС ВДАІ та АТІ м.Мукачево та Мукачівського району УДАІ УМВС України в Закарпратській області прапорщика міліції Машіка В.Ф. про скасування постанови серії АО № 069710 від 12.01.2010 року по справі про адміністративне правопорушення

Позов мотивує тим, що відносно нього винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі 255 гривень, за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, а саме за порушення вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Просить скасувати постанову, оскільки вважає її протиправною, незаконною та винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки даного правопорушення він не вчиняв, з доданих до постанови матеріалів фото фіксації взагалі не можливо визначити чи здійснював його автомобіль зупинку в зоні дії вказаного дорожнього знаку, не зрозуміло чи працював прилад яким фіксувалося правопорушення в автономному режимі. Крім того, його не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але від нього на адресу суду надійшла заява з прохання розглянути справу у його відсутності та поновити йому строк на оскарження постанови, оскільки пропустив його через отримання її із запізненням.

Відповідач інспектор ДПС ВДАІ та АТІ м.Мукачево та Мукачівського району УДАІ УМВС України в Закарпратській області прапорщика міліції Машіка В.Ф. в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 12 січня 2010 року відповідачем винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Згідно постанови серії АО № 069710 від 12.01.2010 року, 12 січня 2010 року о 13 годині 19 хвилин в м.Мукачево по вул.Миру, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ГАЗ 2410», д/н НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» (а.с. 4).  

Правовідносини що виникли між сторонами регулюються нормами КУпАП та КАС України.

Статтею  280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення , чи винна дана особа в його вчиненні , чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки відповідачем не було надано заперечень на позов та ненадано  належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, суд на підставі вищевикладеного вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Оскаржувана постанова підлягає скасуванню оскільки  твердження позивача про те, що він не вчиняв правопорушення ніким не оспорено та не спростовано, а дії інспектора ДПС щодо постановлення оскаржуваної постанови є неправомірними, у зв’язку з порушенням процесуального права позивача на захист, недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

З доданих до постанови матеріалів фото фіксації неможливо визначити чи дійсно позивач здійснював зупинку в зоні дії 3.34 „Зупинку заборонено”, оскільки на одному знімку зафіксовано автомобіль позивача, а на іншому зафіксовано дорожній знак (а.с.5) .

Суд вважає пропущений строк на оскарження постанови пропущеним з поважних причин, а тому приходить до висновку, що його слід поновити.

На підставі викладеного, відповідно до ст.280-283,293 КУпАП, ст.ст. 7-11,71,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –            

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Постанову серії АО № 069710 від 12.01.2010 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255 гривень скасувати, а справу закрити.  

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуюча                                                       підпис                                                         Л.В. Курах

З оригіналом вірно.

Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі № 2-А-698/10 в Мукачівському міськрайонному суді.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                                                                      Л.В. Курах